Дефолт в Україні: на що очікувати в травні
ua.korrespondent.net
Tue, 29 Apr 2025 15:45:00 +0300

Дефолт в травні 24 квітня стало відомо, що Україна не змогла домовитись з власниками ВВПварантів і у травні має виплатити орієнтовно 600 млн доларів.
Міністерство фінансів запропонувало інвесторам реструктуризувати борг на суму 3,2 мільярда доларів, але поки що переговори успіхом не увінчалися.
Перемовини України з кредиторами за ВВПварантами тривали у Вашингтоні з 15 до 23 квітня, ідеться в заяві Мінфіну, оприлюдненій на біржі Euronext.
Україна запропонувала кредиторам два варіанти реструктуризації виплат, проте ті не погодились і попросили, натомість, виплатити 75 суми вже в травні.
Україна відхилила цю пропозицію.
Переговори зайшли в глухий кут.
У Міністерстві фінансів заявляють, що Київ розглядає всі доступні варіанти та продовжить переговори, передає Financial Times.
У іншому випадку Україна може оголосити дефолт у травні.
Аналітик Юрій Щедрін у розмові з 24 Каналом зауважив, що в такому разі мовиться лише про технічний дефолт.
Тобто, повний дефолт оголошують тоді, коли країна не може розрахуватися зі своїми боргами вчасно і в повному обсязі.
А технічний дефолт це ситуація, коли країна заявила про свою неплатоспроможність, але повинна домовитись з кредиторами про списання частини боргу та відтермінування наступних виплат.
Як пояснює експерт, питання не у тому, що Україна не може сплатити зобовязання у 600 мільйонів, а у тому, що ми не погоджуємося з вимогами цього зобовязання та хочемо переглянути їх, адже вони не відповідають сьогоденню Нагадаємо, що таке ВВПваранти.
Це цінні папери, які випускає держава, і виплати за якими залежать від зростання ВВП якщо економіка країниемітента зростає вище за певний рівень, то інвестори отримують виплати, якщо зростання повільне чи ВВП падає виплати не здійснюються.
Варанти, про які йдеться, випускали у 2015му, коли економіка України була на межі дефолту.
Тоді кредитори погодилися списати 20 держборгу приблизно 3,6 млрд, але за це їм пообіцяли ВВПваранти.
За умовами їх обігу, виплати почали після того, як обсяг ВВП перевищив 125,4 млрд.
Цього показника економіка Україна сягнула 2018 року.
Перші виплати стосувалися економічних результатів 2019 року, але самі перекази здійснюються з дворічною затримкою, тобто за 2019 рік Україна сплатила лише у 2021му.
Далі виплати проводяться аналогічно у 2022 році за 2020 рік, і так аж до 2040го, коли буде здійснено останній платіж за 2038 рік.
Як зауважує економіст Олег Пендзин в коментарі виданню Факти ICTV, у 2023 році ріст ВВП становив 5,2 після сильного падіння у 2022му.
Тому Міністерство фінансів звернулося до тримачів варантів з поясненням, що так рахувати не зовсім правильно.
Але тримачі варантів іти на компроміси не хочуть, тому зараз триває дуже активна дискусія.
Міністр фінансів Сергій Марченко також каже, що ВВПваранти були створені для економічної реальності, якої вже не існує.
Помірне зростання ВВП України у 2023 році не свідчить про економічне процвітання це лише крихке відновлення після майже 30 падіння, спричиненого повномасштабною війною, заявив він.
У разі відсутності угоди до кінця травня Києву доведеться вирішити, чи оголосити дефолт.
Можливі наслідки дефолту Дефолт дійсно впливає на життя всієї країни.
У разі його оголошення курс національної валюти починає падати через зниження припливу інвестицій, пояснюють у Київській школі економіки KSE.
Водночас деякі інвестори, що вкладали чи збиралися вкладати у приватні компанії в цій країні, намагаються вивести свої дивіденди або відмовляються від інвестицій.
Тобто відбувається і зниження курсу валюти, і зниження економічного зростання.
Країна в разі дефолту також намагається зменшити бюджетний дефіцит.
Тобто підвищувати надходження або зменшувати видатки.
Але якщо економічна ситуація складна, то більших надходжень очікувати не варто.
Відповідно, країна зменшує видатки, а це означає скорочення якихось соціальних чи інвестиційних програм держави.
Як зауважують у KSE, першими негативні наслідки дефолту відучують найбідніші верстви населення.
Через призупинення економічного зростання, падіння курсу національної валюти та зменшення державних видатків, знижується реальна зарплата, пенсія та соціальні платежі.
Бідні люди стають ще біднішими.
Але наразі про повний дефолт не йдеться.
Дефолт щодо ВВПварантів не привіт до кросдефолту щодо інших боргових зобовязань, тобто це не вважатиметься дефолтом за зовнішніми зобовязаннями, зазначив аналітик Андрій Шевчишин у коментарі KP.ua.
А голова Комітету економістів України Андрій Новак в розмові з виданням Главред додає, що можливий дефолт не є катастрофою, а скоріше закономірним наслідком війни.
За його словами, воєнні дії на значній частині території та тимчасова окупація близько 20 країни, включно з промисловими регіонами є обєктивною реальністю.
Він додає Україна не відмовляється від зобовязань за цим боргом, а лише просить про реструктуризацію.
Якщо інвестори не хочуть увійти в становище країни, яка перебуває у стані повномасштабної війни, це вже їхня відповідальність, а не проблема України, зазначив він.
Ба більше, як зазначає Олег Пендзін, Україна перебуває в стані технічного дефолту, за великим рахунком, з 2022 року.
На його думку, цього разу Мінфін знайде спільну мову з тримачами варантів, і це питання буде закрито.
Але навіть якщо трапиться дефолт в Україні, це не загрожує пересічним українцям, каже Пендзін.
Він зауважує, що депозити і людські вклади це гривня.
А що стосується варантів, це не внутрішні, а зовнішні зобовязання нашої держави.
Крім того, Україна цього року отримала виплату у розмірі 50 млрд на виплату соціалки.
Тож вкладам пересічних українців теж нічого не загрожує.
Можлива невиплата ВВПварантів ніяк не вплине на загальну картину і життя середньостатистичного українця, каже і Шевчишин.
Так, погоджується він, це прикре явище, однак життя в умовах війни впливає на українців набагато вагоміше.
Реалізація цього дефолту не стосується й вже заявленої та узгодженої допомоги з боку наших партнерів, каже аналітик.
Водночас для майбутніх запозичень та історії хотілося б бути білими та пухнастими і таки домовитися про реструктуризацію.
Наразі ж Україна зберігає налаштованість на проведення конструктивних переговорів з усіма власниками ВВПварантів, щоб знайти рішення, яке дасть змогу забезпечити довгострокову боргову стійкість без загроз для відновлення країни, зазначили в Мінфіні.
А перший заступник голови фінансового комітету Ради Ярослав Железняк вважає, що панікувати через відсутність домовленостей із кредиторами і говорити про дефолт поки що зарано.
Для узгодження компромісного з інвесторами варіанту є ще мінімум місяць.
Валерія Шипуля
Останні новини
