Раптом світ струснувся. Трамп заговорив, що Путін може його обдурювати, і вжив слова «банки» та «вторинні санкції». Говорящий рот Путіна – Песков, раптом сказав, Путін готовий на переговори без всяких умов. Але умова таки є – це прямі переговори з Україною. Багатьом почало здаватися, що відбуваються тектонічні зміни і мир стає реальністю. І тільки шахеди щоночі нам нагадують базу – з Путіним не можливо домовитись.

Оскільки дипломатія справді ожила, а цього було дуже мало за останні 3 роки, то треба зрозуміти як виглядає ця битва ще раз. Я продовжую стверджувати, що передумов для завершення війни немає, тому обидві сторони грають в те, щоб зробити когось крайнім у зриві переми’я. Ми, хоч і не зразу, але дістали правильну карту «30 днів перемир’я – а тоді розмови». Ця карта є дуже сильною, бо нам дав її Трамп. Останньому ж не з руки тепер казати, що це така собі умова давайте її відсунемо. Він же стверджував, що «Владімір» дуже за мир. Публічна згода Путіна на 30 денне перемир’я буде нашою грандіозною перемогою. Так, по-факту, його не буде, але те, що Путін пішов не на свої умови буде дуже показовим.

Путін побачив пастку про 30 днів, і запустив іншу гру в прямі перемовини. Для цього Зеленський має відмінити указ про заборону таких перемовин. Йому ці прямі переговори нафіг не потрібні. Зрештою, про що нам з ним говорити? Але якщо ми будемо змушені поступитись, це покаже нашу слабкість, а він просто буде ще вигравати час до 9 травня. Втім, цю карту не можна вважати аж такою слабкою. Логіка в тому, що домовлятись про перемир’я треба напряму сторонам конфлікту є, і вона може бути підтримана нашими партнерами.

Дипломатична битва триває. Я поки вважаю, що ми в ній виграємо. Але ще раз, ця битва не про закінчення війни, а про те, як буде себе в цій війні вести Трамп. А от якраз, від того як він себе буде вести і залежить, коли закінчиться війна.