26 квітня у Малому театрі відбулася прем’єра вистави-коміксу «Подорож ученого доктора Леонардо і його майбутньої коханки Альчести у Слобожанську Швайцарію» за однойменним романом Майка Йогансена – українського письменника-авангардиста, представника Розстріляного відродження. Інсценізував твір харківський режисер, актор, співзасновник театру «Нафта» та лауреат премії імені Леся Курбаса Артем Вусик. Про це повідомляє «Главком», який побував на прем’єрному показі.

«Абсурдний маршрут цієї мандрівки через гарячий херсонський степ, барселонський базар, поле гречки, човном на Бахтині у місто Зміїв, приведе до Слобожанської Швайцарії або, ймовірно, у місце, де з легкістю закортить провалитись у тартарари», – йдеться в описі до вистави.

Режисер вдається до сміливого експерименту. Вистава розпочинається ще за межами глядацької зали. А камерна сцена Малого театру дозволила зробити нестандартний хід: актори «подорожують» по периметру приміщення, тоді як глядачі спостерігають дійство на всі 360 градусів. Такий прийом створює враження безпосередньої участі у подорожі та спільному пошуку сенсу разом із головними героями. Утім, як і в реальному житті, так і у виставі, цей пошук сенсу радше схожий на безкінечну мандрівку, що від того стає не менш цікавим і захопливим.

«Ми жодним чином не змінювали текст і всі ті сенси, які закладав Майк Йогансен, – зазначив режисер Артем Вусик. – І пригоди іноземців у Слобожанщині, і різниця менталітетів, і благородне кохання, і міркування про силу преси та наслідки помилок у медіа, які спричиняють курйозні ситуації, і про самобутність і жорстокість сільського життя, і, звісно, про красу і безмежну чарівність природи краю – усе це написано в романі Йогансена».

Постановка, як і сам роман Йогансена, сюрреалістична й авангардна, з абсурдним гумором, мовними каламбурами та ефемерними персонажами. Окремої уваги заслуговують костюми, грим і пластика акторів, які додають історії ще більшої казковості та фантастичності.

Варто зазначити, що постановка за твором Майка Йогансена здійснена вперше. Сам письменник, як і режисер, родом із Харкова. Він – один із найяскравіших представників українського культурного авангарду 1920-х років та співзасновник літературного об'єднання ВАПЛІТЕ (Вільна академія пролетарської літератури). Проживав у харківському будинку «Слово», де був заарештований 1937 року і розстріляний у тюрмі НКВС напередодні свого 42-річчя. Перед розстрілом Йогансен сказав: «У царстві тіней буду розмовляти українською».

Український малий драматичний театр працює у столиці на вулиці Гончара, 33.

Як повідомляв «Главком», 24 квітня в Національному академічному драматичному театрі імені Лесі Українки відбулася прем’єра містичного трилеру «Косметика ворога» за мотивами однойменного твору бельгійської письменниці Амелі Нотомб. Режисером вистави є Євген Лунченко.

Також Театр Лесі Українки 28 березня представив виставу «Брати». Постановка здійснена за мотивами сценарію фільму італійського режисера Лукіно Вісконті «Рокко та його брати». Режисер постановки – Народний артист України Олександр Кобзар. Напередодні, у День театру на передпоказі вистави побував «Главком».

А вже 3 і 4 травня на сцені київського академічного театру «Золоті ворота» – прем’єра вистави «Бука» за п’єсою Лєни Лягушонкової та Катерини Пенькової. Постановку здійснила режисерка Таня Губрій, художник-постановник – Богдан Поліщук. Це своєрідний стендап героїні на прізвисько Бука – дипломованої філософині, яка працює аніматоркою дитячих свят.