Провідна неділя - особливий день, який поєднує християнські традиції з прадавніми народними звичаями. Це перша неділя після Великодня, коли віряни згадують своїх покійних родичів і вирушають на цвинтар.

РБК-Україна (проект Styler) пояснює, що саме треба зробити для поминання померлих у цей день, а від чого краще утриматися.

Провідна неділя - це перша неділя після Великодня, яку в народі ще називають Червоною гіркою . У цей день віряни поминають покійних родичів і приходять на цвинтар, щоб попрощатися з душами, які, за віруваннями, були поруч із живими весь Світлий тиждень. 

За церковною традицією, на Великдень душі померлих відпускаються на землю , а на Провідну неділю повертаються до небес . Символічно цей день є містком між радістю Воскресіння та сумом за померлими. 

Ще з дохристиянських часів цей період був присвячений шануванню предків, що відображало колообіг життя і смерті. З часом обряд вписався в християнську традицію як завершення великоднього святкування. 

Традиції Провідної неділі можуть різнитися залежно від регіону. 

У Галичині відвідують цвинтарі не лише в неділю, а й у понеділок після Великодня - з практичних міркувань, коли ще тривають святкові вихідні. У давнину на Провідну неділю організовували народні гуляння, співали пісні й водили хороводи на пагорбах, що символізувало пробудження природи.

Збереглися й звичаї приносити на кладовище улюблені страви покійників, що пов’язано з язичницькими уявленнями про духовну трапезу. 

У центральних і східних областях поширене приготування колива, яке символізує поминання душ. У деяких регіонах замість колива використовують назви "канун" або "сито". І хоч нині церква закликає до стриманості, звичай ділитися їжею біля могил досі живий у багатьох селах. Краще за їжу принести живі квіти на цвинтар (фото: Getty)

У Провідну неділю родини йдуть на цвинтар, несучи з собою молитву, квіти та поминальні страви. До традиційних страв належать паски, крашанки, коливо, пироги та книші - усе те, що символізує життя, пам’ять і вдячність. У давнину стелили скатертину біля могили, ділилися їжею з родичами й сусідами, згадували добрим словом покійного. 

Сьогодні священники наголошують: замість їжі краще взяти живі квіти й запалити свічку як знак пошани. Дозволяється також освятити їжу в церкві, але споживати її варто вдома чи в родинному колі. 

Біля могили варто звернутися з молитвою й подумки подякувати за спільно пережите. Існує навіть особливе вітання до душ покійних: “Дай, Боже, щастя і здоров’я живим, а мертвим - спокій та вічний спочинок”.

Найперше, церква забороняє вживати алкоголь на кладовищі - це вважається великим гріхом і зневагою до померлих. 

Не варто влаштовувати гучних застіль між могилами, перетворюючи місце пам’яті на місце святкування. Їжу, залишену на могилах, можуть розтягнути тварини або безхатьки, що є проявом недбалого ставлення до святині. 

Також не рекомендується залишати одноразовий посуд , пластикові квіти та сміття. Натомість краще пожертвувати їжу потребуючим або принести пасочки до благодійних організацій. 

Не слід голосно розмовляти, жартувати чи користуватися телефоном - слід дотримуватися тиші та поваги. І найголовніше - на кладовище приходять не для обряду, а з любов’ю та вдячністю до тих, хто пішов у вічність.

Вас може зацікавити:

• Що не можна робити на кладовищі у поминальні суботи
• Усі дати поминальних днів у 2025 році - коли потрібно відвідати кладовище
• Коли не можна ходити на кладовище і чому

Під час підготовки матеріалу використовувалися джерела: сайти ПЦУ, "Етнохата", Вікіпедія.