Чому чергове загострення між двома ядерними державами має значення для всього світу? Як воно може вплинути на глобальну стабільність, економіку і навіть на Україну? Про це – нижче.

На щастя, поки що ситуація не перейшла у велику війну, але це ще раз нагадує, наскільки крихким є сучасний світ і скільки існує регіонів, де може спалахнути велика війна – навіть масштабніша за російсько-українську.

Що сталося? Чергове загострення між Індією та Пакистаном почалося після теракту в індійській частині Кашміру. Відповідальність взяло на себе угруповання «Армія праведників».

Загинули 26 індійців і один непальський турист – це наймасштабніший теракт в Індії з 2008. Тероризм – і індуїстський, і ісламський, і сикхський, і тамільський – на жаль, є частиною індійської історії. Але подібних великих терактів не було вже 17 років.

Трохи історії. Коли Британія йшла з Індії, вона провела поспішний і непродуманий розподіл території на мусульманський Пакистан і індуїстську Індію. Основним критерієм розподілу була релігія правителя князівства, а не населення.

У Джамму і Кашмірі більшість населення були мусульмани, але правитель був індуїстом, тому виникла суперечка, яка переросла у вічну війну.

Кашмір – спірна територія одразу для трьох країн: Індії, Пакистану та Китаю. Південна частина Джамму і Кашміру контролюється Індією. Північна і західна – Пакистаном. Північно-східні райони контролює Китай.

У 1960-х Пакистані і Китай свої суперечки вирішили: Пакистан передав спірну частину Китаю. Інша частина, яку Індія вважає своєю, контролює Китай – так званий Аксай-Чин. А ще на частину підконтрольної Індії частини уряд КНР претендує.

У суперечці з Індією Пакистан давно застосовує гібридну стратегію: формально не визнаючи участі у конфлікті, але допускаючи діяльність терористичних угруповань на своїй території. Але останніми роками контроль Пакистану над цими угрупованнями значно послабився.

Пакистан сьогодні сильно економічно і політично залежить від Китаю. А в Індії керує крайньо націоналістичний уряд, який намагається «зшити» неймовірно різноманітну країну на основі однієї мови і однієї релігії, що для Індії надто ризиковано.

Тому уряд Моді може шукати «зовнішнього ворога» для консолідації суспільства, яке лишається дуже мозаїчним. Китай розглядає Індію як головного конкурента в Азії і продовжить використовувати Пакистан для тиску на Індію. Тож, звісно, ризики ескалації постійно посилюються.

Чому війна могла вибухнути? Теракт у Кашмірі став приводом для Індії висунути Пакистану ультиматум. Серед перших кроків Індії було припинення договору 1960 року про розподіл вод Інда – головної річки для Пакистану.

Перекриття Інда могло спричинити кризу у сільському господарстві, проблеми з електроенергією, дефіцит питної води для населення Пакистану. Фактично, це міг бути casus belli.

Ризики глобальної війни. Обидві країни мають ядерну зброю.

І це вже – про потенційні мільйони жертв. І якщо війна спалахнула б, вона б зачепила світову продовольчу безпеку – через ризик голоду у Пакистані, а також ризики для виробництва в індійському Пенджабі – головному центрі вирощування пшениці у світі.

Світові ціни на їжу злетіли б, що вдарило б по політичній стабільності, особливо в Африці, Близькому Сході, Південно-Східній Азії.

Поки загострення вдалося призупинити. Пакистан знищив лідера Армії праведників, відповідальної за теракт. А Індія скасувала наказ про підготовку лікарень Пенджабу до прийому поранених. Однак ситуація залишається вкрай напруженою.

На щастя, на сьогодні прямого зіткнення вдалося уникнути. Але потенційна велика війна між Індією та Пакистаном залишається серйозною загрозою для світової стабільності.

Слідкуватимемо за розвитком подій, тому що криза такого масштабу може мати наслідки ще масштабніші, ніж російсько-українська війна.