Відповідь на це дає пункт 3 статті 257 Закону США № 115-44. Цитата: «Це політика США – ніколи не визнавати незаконну анексію Криму Російською Федерацією, або відокремлення будь-якої частини української території з використанням військової сили».

Цей закон підписано у 2017 році – президентом США Дональдом Трампом.

Отже, президент Сполучених Штатів не має можливості визнати Крим російським без порушення чинного американського законодавства. Щоб це зробити, йому довелось би змінити сам закон, тобто змінити офіційно затверджену політику США. А це – довгий, складний процес без жодних гарантій результату.

Більше того, така зміна автоматично означала б перегляд ставлення США до Росії як до агресора. З політичної та юридичної точки зору – це офіційне визнання, що Росія більше не становить загрози для світу.

Навряд чи в американському Конгресі знайдеться достатньо голосів для такої ініціативи. І навіть якщо президент Трамп спробує видати відповідний указ, він, скоріше за все, буде оскаржений у судах і заблокований на роки.

Очевидно, американці це добре розуміють. Тому виникає питання – у чому ж суть даного пункту і яка в ньому роль України? Адже це суто справи США.

Можливий сценарій: єдина мета такого «зливу» – спровокувати Україну на публічну відмову. І потім саме нас зробити винними у зриві переговорів.

Поки замало інформації, щоб визначити, як саме Україні діяти у цій ситуації. Але одне очевидно: наше головне завдання – зберегти США як союзника.

Тим більше, що у самій американській адміністрації щодо України зараз існують протилежні погляди. Достатньо впливові сили чекають на привід, щоб перевести відповідальність за провал переговорів на Київ.

Це означає одне: нам потрібно бути максимально стриманими, зваженими й публічно говорити якомога менше. Не грати за чужим сценарієм – і водночас шукати власні можливості.

Бо зараз – саме той момент, коли все, що буде сказане, справді може бути використане проти нас.

Мудрості та витримки всім нам.