63-й обмін

Перед Великоднем, 19 квітня 2025 року, в рамках обміну полоненими з російської неволі додому повернулися 277 українців. Серед них - військові з лав ЗСУ, Національної гвардії України, Державної спецслужби транспорту та прикордонники. Вони захищали Маріуполь та інші напрямки на Донеччині, а також Херсонщину, Запоріжжя, Луганщину.

"Щаслива новина для всієї країни у переддень великого свята. Сьогодні відбувся 63-й обмін полоненими, в межах якого 246 воїнів повернено в рамках обміну полоненими, ще 31 людину вдалося визволити поза обміном", - повідомив Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.

Президент Володимир Зеленський зазначив, що загалом від початку повномасштабної війни вдалося повернути додому з російської неволі вже 4552 людини - воїнів та цивільних. Він подякував усім, хто зробив можливим це повернення наших людей. Зокрема й  Обʼєднаним Арабським Еміратам - за посередництво.

Історії деяких полонений вражають. Під час останнього обміну було звільнено Маргариту Виноград і її сина Руслана. Вони разом виходили з "Азовсталі" і нічого не знали одне про одного з того моменту. І лише у день звільнення випадково зустрілися в автобусі.

Проте ще багато українців перебувають у російському полоні.

За час російсько-української війни, починаючи з 2014 року, до Єдиного реєстру зниклих безвісти потрапили біля 63 тис. українців.

"У розшуку перебувають понад 60 тис. людей. Щодо близько 10 тис. маємо підтвердження, що вони у полоні. Йдеться як про офіційні підтвердження - від країни-агресорки через Міжнародний комітет Червоного Хреста (МКЧХ) - так і про неофіційні", - пояснив уповноважений з питань зниклих безвісти за особливих обставин Артур Добросердов в інтервʼю "Суспільному".

За його словами, до неофіційних джерел відносять свідчення звільнених з російської неволі, а також пошук по OSINT. Також громадяни РФ, ворожі військові, викладають в інтернет інформацію, з якої фіксується факт перебування людей у полоні. За допомогою таких джерел виявлено вже понад 1,5 тис. зниклих.

Реєстр зниклих безвісти містить дані про військових і цивільних, а також про осіб без громадянства, про іноземців, які на законних підставах перебувають в Україні. Окремо вносяться інформація щодо неідентифікованих тіл.

Люди значаться в реєстрі до настання таких двох фактів:

- людину звільняють і вона опиняється на підконтрольній Україні території чи за кордоном;

- після експертиз ухвалюється рішення про ідентифікацію тіла як такого, що належить конкретній особі, яка вважалась зниклою безвісти.

Цивільні громадяни у більшості випадків потрапляють до реєстру зниклих через окупацію територій. Проте йдеться не про всіх, хто опинився на захопленій ворогом території. Якщо людина зберігає контакт з родичами, знайомими на підконтрольній території, з нею не відбувається незаконних дій, то заява про зникнення не надходить. 

Проте є й інші історії, коли цивільних затримують, піддають тортурам, вони зникають і ніхто не знає, що з ними відбулося. Щодо таких випадків надходять заяви в поліцію. Або це моніториться по ЗМІ на окупованих територіях. Це все фіксується і далі збираються дані, куди ж поділася ця людина.

Більшість інформації - поза кадром

Після великого обміну полоненими напередодні Великодня вже почали готувати наступні операції з повернення українців.

"Від початку повномасштабного вторгнення понад 5 000 українців в рамках обмінів і понад 500 громадян поза обмінами повернулись додому, і 63 обміни - це окремі операції. Можу сказати, що вже готуються наступні операції з повернення наших людей", - сказав представник Головного управління розвідки Міністерства оборони Андрій Юсов в ефірі телемарафону.

Він зазначив, що обмін перед Великоднем - один з найбільших за період повномасштабного вторгнення. Він готувався довго, а терміни кілька разів переносили. Свято Великодня стало додатковим фактором для того, щоб цей обмін відбувся і до України повернулися 276 захисників і одна захисниця.

На думку представника ГУР, повернення 277 захисників є гарним результатом і символом того, що треба працювати й надалі задля повернення військових і цивільних. За його словами, процес перемовин складний, утім він триває постійно.

"Переговорна група працює, і ми бачимо результати. Це непроста робота, більшість речей залишається поза кадрами. Але хочу подякувати всім причетним. Окремо - ОАЕ, які допомагають і виконують посередницьку функцію. Також - родинам захисників, які не просто чекали, а боролись. Дякуємо за розуміння і терпіння всім тим, хто зміг, коли треба промовити й втримати якусь інформацію або втриматись від емоцій, а коли треба - навпаки посилити позицію України для повернення наших", - сказав він.

Юсов також зазначив, що серед захисників, які повернулися, є важкохворі й важкопоранені, вони отримують медичну допомогу та надалі проходитимуть реабілітацію.

Різні шанси

Шанси на звільнення з російського полону у українців є, але у кожного вони різні. Наприклад, у березні цього року з неволі повернувся 58-річний військовослужбовець Василь Казимірко з села Нижнів Тлумацької міської територіальної громади, що в Івано-Франківській області.

"Наш воїн служив у Маріуполі водієм-санітаром в першому автомобільному відділенні 3 автомобільного взводу 8 окремої автомобільної санітарної роти. 12.04.2022 року потрапив в полон в м. Маріуполь. Був звільнений 5 лютого 2025 року під час обміну полоненими у форматі 150 на 150. Сьогодні наш Герой власноручно зняв банер (зі своїм портретом - ред.), який був розміщений на Алеї зниклих безвісти. Тлумацька міська територіальна громада щиро вітає свого Героя з поверненням на рідну землю! Бажаємо Василю Казимірку міцного здоров'я, швидкого відновлення та мирного життя у колі рідних та близьких", - привітала його місцева влада.

Є історії трагічні. Днями стало відомо про те, що тіло журналістки Вікторії Рощиної, яка померла у російському полоні, повернули в Україну.

Як повідомив заступник міністра внутрішніх справ України Леонід Тимченко в інтерв’ю "Цензор. НЕТ", її тіло повернули в межах нещодавньої репатріації наприкінці лютого цього року. За допомогою ДНК-експертизи ідентифікували її особу.

Представник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими в Україні Петро Яценко 10 жовтня 2024 року повідомляв, що Рощина, яка зникла безвісти під час поїздки на окуповані території і яку утримували в Росії, померла в російському полоні.

Галина Гірак