Великоднє перемир'я Путіна. Чи було воно взагалі і навіщо Кремль його оголошував
regionews.ua
Thu, 24 Apr 2025 10:22:15 +0300
Яким було і чи було великоднє перемиря Ситуація у російськоукраїнській війні після приходу до влади у Сполучених Штатах Америки Дональда Трампа стрімко покотилася рейками переговорного процесу і зупинки бойових дій.
Покотилася, але поки що нікуди всерйоз не докотилася.
Звісно ж, через позицію країниагресора яка, звинувачуючи у свій час Україну у бажанні воювати до останнього громадянина, сама фактично втілює цей план у життя на своїх підданих.
І раптом у цей момент, коли Кремль продовжує викручуватися і максимально відтягувати момент зупинки бойових дій Володимир Путін запропонував провести великоднє перемиря.
Перемиря формально відбулося, бо Україна підтримала цей хід російського диктатора не могла не підтримати, але чи було воно насправді Тут доведеться сказати і так, і ні.
З одного боку, на багатьох напрямках справді було помічене зменшення військової активності з боку російських окупантів.
З іншого президент України Володимир Зеленський уже заявив, що російські війська порушили оголошене їхнім же верховним головнокомандувачем перемиря 2935 разів.
Навіть якщо цифра і не є на 100 точною, сам факт порушень очевидний.
Питається навіщо усе це було потрібно Маневри, які нікому не потрібні Відразу відкинемо ту тезу, яку вкинули в український публічний простір українські ж ресурси та діячі мовляв, росіяни вирішили використати це перемиря для того, аби провести перегрупування і посилити наступ.
Пояснимо, чому цю тезу не варто сприймати всерйоз.
Поперше, одна доба з хвостиком це не той час, за який можна організувати серйозне перекидання військ.
А заради якогось локального наступу на чергове село затіювати ціле перемиря, використовуючи самого Путіна, геть несерйозно.
Та і Україна могла зробити те саме, хіба ні Інша справа, що ні у одних, ні у інших немає ні ресурсу, ні серйозних наступальних планів.
Подруге, в нинішніх умовах провести такий процес непомітно просто неможливо.
Згадайте, що концентрацію російських військ біля кордону України в 202122 роках бачили усі.
Інша справа, що не усі відреагували відповідно загрозі але те, що підготовка ЗС РФ не пройшла у повній таємниці, заперечувати безглуздо.
Тож навіщо усе це було потрібно Володимиру Путіну аж настільки, що він сам вийшов на сцену І тут ми повертаємося до переговірного процесу, який триває чи намагається тривати.
Хто у ньому, цьому процесі зараз є головним союзником свідомо чи несвідомо, ми не знаємо, але діє однозначно на руку Російської Федерації Це Сполучені Штати Америки.
Ті самі Сполучені Штати, які очолює Дональд Трамп.
Той самий Трамп, який до виборів хвалився, що зупинить війну за 24 години, а після перемоги на виборах обіцяв уже не настільки стрімкий мир, та все ж заявляв, що осьось війна завершиться.
Путін грає на Трампа А вона не завершується.
Відповідно, Трамп зараз почувається, мяко кажучи, не дуже комфортно.
Йому дехто уже навіть Нобелівську премію миру готовий був вручити, а фактично маємо тупцювання на місці і жодного прогресу у переговірному процесі.
Навіть тиск на очевидно слабшу і однозначно залежну від Вашингтона сторону війни тобто Україну а ви думаєте, навіщо був увесь той цирк у Овальному кабінеті не подіяв.
Що вже казати про тиск на Росію, якого ми поки що не бачили зовсім.
От і виходить, що президент США Дональд Трамп за перші місяці свого президентства не досяг жодного очевидного успіху.
Не будемо ж ми всерйоз враховувати у перемоги Трампа історію з депортацією мігрантів до Колумбії.
Це настільки мізерна історія, про яку і сам Білий дім не згадує, певно, розуміючи, що козиряти тут відверто нічим.
Мир в Україні оце був би справжній успіх Але його немає.
І не буде.
З однієї простої причини Трамп тисне не на тих, на кого треба.
Україні і ми усі це розуміємо відступати нікуди.
Просто тому, що, відступаючи, можна зупинитися на українськопольському кордоні.
Тому погоджуватися на умови, з яким, як писали ЗМІ, Марко Рубіо полетів до Британії, українська сторона не стане.
А от Росія могла б відступити, принаймні, зупинитися.
Але на цьому напрямку президент США не робить нічого.
Трамп має зіграти на Путіна І це працює на руку Путіну.
А він до того ж виступив із пафосно мирною ініціативою що додає і йому в очах Трампа респектабельності, і самому Трампу аргументів проти України.
От, мовляв, Росія пішла на такий важливий крок хоча що тут важливого, якщо за кілька днів після цього перемиря окупанти обстріляли автобус у Марганці, де загинув десяток людей і ще кілька десятків отримали поранення, а Україна не може поступитися якимись своїми принципами.
Фактично великоднє перемиря це одночасно і піар Володимира Путіна, і пас Дональду Трампу.
Жодного практичного смислу у таких перемирях немає.
От перемиря на 9 травня, якщо воно справді готується Путіну справді потрібне, бо йому потрібно провести парад на Червоній площі, і щоб на нього приїхали подивитися іноземні гості.
А призупинення чи радше зменшення бойової активності на один день на честь церковного свята це, будемо відвертими, ні про що.
Чи досяг Путін своєї мети І так, і ні.
Трамп цілком очевидно зчитав цей сигнал.
Але навряд чи зможе всерйоз його використати.
Принаймні, в історії із зірваними через демарш Рубіо переговорами цей аргумент не використовували втім, і не треба було теми Криму вистачило.
Тож можна говорити, що, за великим рахунком, нікому нічого це перемиря не принесло.
Хіба що мешканцям прифронтових територій, які хоча б одну добу більшменш спокійно прожили.
А потім знову повернулися до звичного стану війни.
Останні новини
більше новин