Початок війни, а згодом її переростання у повномасштабне вторгнення змусили українців переосмислити власні цінності. Уявлення про щастя, нормальність і значущість різних речей змінилися. Про це говорить соціолог, доктор філософських наук, генеральний директор Київського міжнародного інституту соціології та професор кафедри соціології університету «Києво-Могилянська Академія» Володимир Паніотто в інтерв’ю «РБК-Україна», повідомляє «Главком».

«Так, трансформація відбулася. Про те, чи відчувають себе люди щасливими, ми запитуємо щонайменше раз на рік вже багато років. Але у 2022-му засумнівалися. Чи можемо ми таке запитувати, чи не стануть респонденти лаяти наших інтерв’юерів? І хто скаже, що щасливий під час війни? Але все ж запитали», – говорить фахівець.

За даними досліджень Київського міжнародного інституту соціології, показники щастя змінилися так: у грудні 2021 в Україні було 71% щасливих людей, а у березні 2022-го – 68%. Зараз відсоток щасливих знизився до 58%, але кількість нещасних – тільки 16%.

«Як можна бути щасливим під час жахливої війни? Справа в тому, що щастя можна умовно уявити як дріб, де у чисельнику – досягнення людини (матеріальний рівень, улюблена справа, стосунки тощо), а у знаменнику – її очікування або прагнення, те, що вона хотіла мати чи досягти», – розповідає Володимир Паніотто.

Соціолог відзначає, що ця «формула щастя» не є новою, бо про неї писали й інші дослідники. Як приклад, він приводить американського дослідника Річарда Лейарда, який звернув увагу, що в США в період з 1985 до 2005 року реальні доходи населення подвоїлися, але рівень відчуття щастя залишився незмінним.

Дослідник довів, що підвищення загального добробуту суспільства не обов’язково робить людей щасливішими – щасливішими вони себе почувають тоді, коли їхній добробут вищий, ніж в оточення, у сусідів, друзів, співробітників. Прагнення людей залежать від того, як живе так звана референтна група – тобто ті, з ким людина себе порівнює.

«У часи війни, коли дуже багато людей стикаються з втратами і складнощами, зменшується рівень очікувань – тобто знаменник у цій «формулі щастя» – що певною мірою компенсує втрати і труднощі. Наприклад, у дослідженні Інституту соціології НАН України, яке у 2022-2023 роках у польовій частині реалізовував КМІС, респондентів питали: «Скільки грошей потрібно вашій родині на одну особу на місяць, щоб жити нормально?».

У листопаді 2021 року це значення становило в середньому 385 доларів, у грудні 2022 – вже лише 240 доларів. Іншими словами, коли звичні речі – як-от безпека, дах над головою чи можливість бути з близькими – опиняються під загрозою, вони набувають більшої цінності», – відзначає фахівець.

За спостереженнями соціолога люди змінили критерії «нормального життя» – тепер це здебільшого базові речі: жити вдома, мати світло і воду, бачити дітей і не чути вибухів. Для багатьох українців сьогодні вже саме це є джерелом щастя.

Нагадаємо, що Україна опинилася на 111-му місці в рейтингу щастя, втративши позиції порівняно з минулим роком. Тим часом Фінляндія очолює рейтинг восьмий рік поспіль, лідируючи за рівнем щастя.