Перемир’я або нові загрози? Що насправді чекає Україну після зустрічі у Лондоні
glavcom.ua
Wed, 23 Apr 2025 13:40:00 +0300
Середа важливий день у Лондоні, як дехто пише, вирішуватиметься як мінімум доля Криму.
А також можливості припинення вогню.
Перемиря дуже навряд чи.
Як не цинічно це звучить, але вивільнення армії РФ від боїв з ЗСУ до 2027 року невигідне Європі їй потрібні хоч би два роки на озброєння.
З Кримом ймовірність вирішення чогось радикального на паризькій зустрічі дуже невисока.
Поперше, я вже не раз казав, відкривати цю скриню Пандори не треба нікому у світі, бо чи не в усіх є території, спірні для когось з сусідів.
Нікому не потрібен прецедент.
Подруге, цей варіант очевидно не влаштовує Європу навіть якщо очікувано щось квакнуть Орбан з Вучичем і Фіцо, консенсусного рішення не буде.
Не так важливо, що вже дуже різко заявила Кая Каллас Крим це Україна.
Важливіша позиція, скажімо, Франції.
Глава МЗС Франції Барро зробив також дуже різку, тим більше як на дипломата, заяву Це масштабні поступки Путіну очевидно, щодо санкцій, заморожених активів і доходів від них та інших подібних моментів навіть не обговорюється.
Єдина мета, яка нас хвилює, це захист інтересів Франції та європейської безпеки.
Саме тому, коли США вирішили виступити у ролі посередника, ми дали їм зрозуміти, якими є наші червоні лінії.
Стармер і Велика Британія працює разом з Францією отже, це можна вважати їхньою спільною позицією.
Німеччина оперативно піднімає виробництво зброї і боєприпасів з чітким і відкритим поясненням в очікування нападу Росії за 1,52 роки.
І це теж вказує на низьку ймовірність радикальних рішень зокрема, визнання анексії Криму.
Очевидно, картбланш Путіну на військові загарбання це точно перетин червоних ліній Франції і Європи.
Схоже, ми бачимо додаткову точку напруження, яка ускладнить результативність завтрашніх переговорів у Лондоні.
Можливо, фатально ускладнить.
І ще один момент заяви високопоставлених представників європейських оборонних відомств змушують зробити доволі цинічний висновок припинення бойових дій в Україні вивільнення армії Путіна для нових агресивних нападів не в інтересах Європи як мінімум до 2027 року.
Бо і так країни ЄС вже спресовують свої оборонні плани з 10х до 2х років.
США, судячи з анонсованої відсутності у Лондоні Віткоффа і Рубіо, також не очікує, що щось радикальне буде погоджено.
Тому від Трампа буде хіба Келлог який, за всіма оцінками, втратив вплив і вагу у Білому домі.
Отже, їде як спостерігач, а не як підписант чи голос Трампа.
Тим більше, як я вже неодноразово зазначав, в тому ж питанні санкцій щодо Росії від США практично нічого не залежить бо основний тиск чинить Європа.
Те саме із замороженими активами вони так само в Європі здебільшого.
А за Брюссель Трамп нічого вирішувати і обіцяти не може, навіть враховуючи такі його важелі як тарифи на європейський імпорт.
А от близький до Трампа Венс якраз напередодні зробив жорстку пропозицію Індії яка, фактично, дублює рідкісноземельний ультиматум нам.
Ми хочемо допомогти Індії в освоєнні її власних значних природних ресурсів, включаючи шельфові запаси природного газу і критично важливі корисні копалини.
Ми маємо і можливості, і бажання допомогти.
Оригінальний крок.
Це спосіб сказати Україні нам не так вже й потрібна угода про ваші копалини, то чиста благодійність, такто ми розраховуємо на значно більші обсяги безпечного видобутку в Індії, тому погоджуйтесь на все Але, з іншого боку, без жодних гарантій, без жодної допомоги і захисту для України з боку США за всі вимоги, які вони закладають в угоду, оце прекрасний привід сказати ой, це надто щедра благодійність з вашого боку, Україна не може таке прийняти, це буде зловживання вашою безмежною добротою.
І як результат додатковий привід Трампу дистанціюватись від наших проблем і нашої війни.
У цілому, Росія теж не демонструє ні готовності до компромісів, ні бажання припиняти вогонь.
І по факту, якщо проаналізувати не заголовки, а слова Пєскова, ніхто і не пропонував прямі двосторонні переговори.
При бажанні і відкритості української сторони, напевно, повинні бути вжиті якісь кроки для того, щоб юридично розчистити ці перепони на шляху таких контактів, якщо є така готовність.
...Путін неодноразово говорив про свою готовність вирішувати питання шляхом переговорів.
Оці кроки це, очевидно, не тільки про скасування постанови РНБО про заборону перемовин, але й про заміну головного перемовника тобто, про вибори іншого, прийнятного для Путіна президента.
Ймовірно, у цю фразу закладено ще багато вимог і претензій.
Але жодних пропозиції двосторонніх переговорів, як бачимо.
По факту це повторення все тих же претензій Путін неодноразово говорив, але в іншому формулюванні.
Повертаючись до можливої ролі США, Трамп міг би спробувати відібрати в України Крим і подарувати Путіну визнання деюре анексії.
Якби не позиція більшості американців, які однозначно на боці України і проти Росії.
Віддати Росії контроль над ЗАЕС Без всіх інших пунктів це безсенсово.
Пообіцяти спільні бізнеспроєкти у Росії Поперше, насправді РФ це доволі скромний ринок.
Подруге, без правового забезпечення всі історії з конфіскацією активів недружніх бізнесів, підприємців і держав.
Потретє, без узгодження з Європою і з протистоянням з Сі у цих спільних бізнеспроєктів просто не буде ринків збуту.
Везти до США Так в Америці є свої виробники.
Отже, у підсумку, у Лондоні зустріч використають, найпевніше, для позначення своїх позицій Старою Європою.
А не для радикальних ультиматумів Україні.
Та й Путін поки реально не зробив жодних порухів, які можна б було трактувати як готовність бодай до попереднього етапу початку бодай тимчасового припинення війни.
Останні новини
більше новин