Обрання нового Папи Римського – це один із найдавніших і найтаємничіших ритуалів Католицької Церкви, який має глибоке символічне значення для мільйонів католиків у всьому світі. Цей процес регулюється суворими правилами, які поєднують традиції та духовність. «Главком» розповідає, як відбувається обрання нового понтифіка.

Зміст

• Період Sede Vacante
• Підготовка до конклаву
• Конклав: таємничий процес виборів
• Місце проведення
• Процес голосування
• Критерії вибору
• Оголошення нового Папи
• Українські кардинали у конклавах

Період Sede Vacante

Після смерті або зречення Папи Римського Католицька Церква вступає у період, відомий як Sede Vacante (вакантний престол). У цей час управління Церквою переходить до Колегії кардиналів, а всі офіційні справи тимчасово координує кардинал-камерленго. Цей період триває приблизно 15–20 днів, протягом яких проводяться жалобні церемонії, організовуються похорони та готуються до виборів нового Папи.

Після смерті Папи проводиться дев’ятиденна жалоба, відома як Novendiale. Щодня у соборі Святого Петра проходять богослужіння, молебні та церемонії в пам’ять про померлого понтифіка. Похорон зазвичай відбувається через 4–6 днів після смерті, і тіло Папи лежить у відкритій труні для прощання. Після завершення жалоби кардинали починають підготовку до конклаву.

Підготовка до конклаву

Кардинали з усього світу збираються у Ватикані для участі у генеральних конгрегаціях – зустрічах, де обговорюються потреби Церкви та виклики, які стоятимуть перед новим Папою. У цей час також готується Сикстинська капела, де проходитиме голосування. Приміщення перевіряють на наявність пристроїв для прослуховування, щоб забезпечити повну таємницю.

Конклав: таємничий процес виборів

Конклав – це зібрання кардиналів-електорів, які обирають нового Папу. Цей ритуал бере початок у XIII столітті та регулюється апостольською конституцією Universi Dominici Gregis, виданою Папою Іваном Павлом II. У конклаві беруть участь лише кардинали віком до 80 років, яких на момент квітня 2025 року налічується 138 із загальної кількості 252. Всі інші кардинали (зокрема ті, яким вже понад 80 років) можуть брати участь тільки в підготовчих нарадах чи процедурах перед виборами.

«Конклав» – походить від середньовічно-латинського conclāve і буквально означає кімнату, що може бути зачинена. Конклав – збори кардиналів, які є дорадниками Папи та обирають наступного Папу, якщо його термін служіння завершується через смерть чи зречення.

У католицькому церковному праві Папа Римський вважається наступником апостола Петра на Землі, тому процедури, яка б давала можливість кардиналам відкликати титул очільника католицької церкви теж нема. Папу обирають до його смерті або до того часу, поки він добровільно не зречеться понтифікату.

Процедура Конклаву була встановлена Папою Григорієм Х у 1274 році. Папа Павло VI зменшив кількість кардиналів-електів до 120 у 1975 році. Колегія кардиналів складається з трьох груп: кардиналів-єпископів (за титулами субурбікарних єпархій біля Рима), кардиналів-пресвітерів (за титулами древніх римських храмів) та кардиналів-дияконів (за титулами римських дияконій). Титули кардинала мають також глави деяких Східних Католицьких Церков. Оскільки Римський єпископ є не тільки главою Римської єпархії, Латинської Церкви, але і цілої Католицької Церкви, то главам Східних Католицьких Церков таким чином (через надання титулу кардинала Римської Церкви) надається змога брати участь у виборах Папи. Колегія кардиналів також є керівним органом Католицької Церкви в період Sede Vacante.

Місце проведення

На 15 день (або не пізніше 20-го дня) після смерті чи зречення з уряду Папи кардинали збираються в Соборі Святого Петра на месу pro eligendo Papa та просять допомоги Святого Духа в обранні нового понтифіка. Конклав відбувається в Сикстинській каплиці. Перед початком вони складають присягу зберігати секретність, порушення якої карається відлученням від Церкви. Також перед початком вибору кардинали входять до каплиці урочистою процесією під спів Veni Creator.

Конклав відбувається за зачиненими дверима Сикстинської капели, оздобленої сакральними фресками Страшного суду Мікеланджело Буонарроті.

Процес голосування

Після того, як всі кардинали-електи увійшли до Сикстинської каплиці, останній кардинал-диякон зачиняє двері зсередини. А ззовні процес обрання нового понтифіка охороняють вояки швейцарської гвардії. Ватиканська гвардія налічує 110 гвардійців, які забезпечують порядок і безпеку Папи. За легендою одяг гвардійців розробив Мікеланджело.

Кардинали-електики сідають в два ряди – один навпроти одного.

Голосування проходить у кілька турів. У перший день можливе лише одне голосування, а надалі – по чотири: два зранку і два ввечері.

Після того як кожен кардинал вписав ім’я обранця він вкидає бюлетень в спеціальну чашу. Перед вівтарем розміщений стіл, за яким сидять кардинали, які підраховують голоси. Голосування є таємним. З-поміж кардиналів обирають 9 єпископів, які відповідають за процедуру. Три кардинали є в рахунковій групі, три збирають бюлетені в кардиналів, які з певних причин не можуть підійти і вкинути бюлетень і ще три перевіряють бюлетені.

Після кожного голосування бюлетені скріплюються ниткою та спалюються з додаванням спеціальних матеріалів, що забарвлюють дим.

Такий дим із труби труби капели сигналізує про результат: чорний дим означає, що Папу не обрано, а білий – що вибір зроблено.

Процес кожного голосуваня триває від двох до трьох годин. Для того, щоб бути обраним Папою, кандидат повинен набрати 2/3 голосів конклаву. Якщо ніхто не зміг набрати необхідної кількості голосів, то після 34 голосування Конклав обирає нового понтифіка з-поміж двох осіб, які набрали найбільшу кількість голосів на останньому голосуванні. Ті, за кого голосують в цьому випадку, вже не можуть брати участь в голосуванні. Кожен кардинал-елект зобовязаний брати участь у всіх голосуваннях.

Таємне голосування було запроваджене Папою Григорієм XV у 1621 році. Бюлетень містить напис Eligo in Summum Ponteficem («Я обираю верховним понтифіком»), а нижче кардинал-елект власною рукою вписує ім'я людини (свідомо спотворюючи свій почерк, щоб зберегти таємність голосування), за яку він голосує.

Після того, як хтось набрав 2/3 голосів кардиналів-електів, декан колегії кардиналів (на сьогодні це Анджело Содано) запитує обраного – приймає він вибір чи ні. Після того, як обраний дає ствердну відповідь, декан запитує, яке ім’я він обирає для свого понтифікату.

Критерії вибору

Новим Папою традиційно стає один із кардиналів, хоча технічно будь-який охрещений католик-чоловік може бути обраний. Для перемоги кандидат має отримати дві третини голосів. Якщо протягом трьох днів не вдається досягти згоди, голосування призупиняють на день для молитви.

Оголошення нового Папи

Після прийняття вибору новий Папа йде у так звану «Кімнату сліз», де на нього вже чекає облачення, яке готується наперед, є різного розміру та відповідає різній статурі тіла.

Папа знімає своє кардинальське облачення і одягає папське: білу сутану, білий стихар, червону пелеринку, білий пілеолус (лат. Pileolus – шапка) або дзукетто (італ. Zucchetto), і червону столу (в схід. традиції епітрахиль). Після цього він виходить до кардиналів.

Оголошення нового Папи відбувається на балконі собору Святого Петра, де кардинал-протодиякон виголошує знамениту фразу: Habemus Papam! («Маємо Папу!») та додає ім’я та прізвище обраного кардинала та його нове ім’я. Згодом саме Кардинал-протодиякон одягає на Папу палліум під час урочистої Літургії після обрання.

Потім на балкон виходить новообраний Папа. Він виголошує свою першу промову та уділяє перше благословення Urbi et orbi.

Українські кардинали у конклавах

Вперше з 2005 року український кардинал зможе взяти участь у конклаві, аби обрати Папу Римського. Його попередник кардинал Любомир Гузар отримав еміненцію, коли йому було 68 у 2001 році, прийнявши титул від Івана Павла II. Після смерті Папи Войтили у 2005 році він був на конклаві 18–19 квітня 2005 року, рішенням якого обрали Бенедикта XVI. Гузару виповнилося 80 років 26 лютого 2013 року, тож він втратив право брати участь у конклаві, який тривав 12–13 березня 2013 року, коли обрали Папу Франциска I.

Єпископа Мельбурнської єпархії Української греко-католицької церкви в Австралії Миколу Бичка, який народився у Тернополі, висвятили 8 грудня 2024 року на титул кардинала-пресвітера Святої Софії. Він став сьомим кардиналом від УГКЦ за рахунком. Бичок долучився до 251 кардинала Ватикану, а оскільки йому зараз 45 років, то він зможе бути серед 138 кардиналів, що мають право обирати Папу на конклаві.

Як відомо, сьогодні, 21 квітня, Ватикан оголосив про смерть Папи Франциска.