На тлі скорочення витрат на соціальну підтримку, можливість заробити залишається єдиним варіантом утримувати себе і свою сім'ю. Однак в умовах повномасштабної війни та економічної кризи, далеко не всі громадяни в змозі знайти роботу з гідним заробітком. Частіше за інших з цією проблемою стикаються люди, яким до пенсії залишається десять і менше років. Про це свідчать результати опитувань, де майже 70% чоловіків і жінок старше 50 років відзначали, що в пошуках роботи стикалися з дискримінацією через вік — повідомляє портал пошуку роботи Work.ua.

Можна заперечити, що в умовах мобілізації та виїзду біженців за кордон з’явилася велика кількість вакансій і знайти роботу цілком можливо. Але потрібно врахувати, що бізнес також зазнав великих збитків через складну економічну ситуацію, і змушений скорочувати робочі місця. До того ж, багато із запропонованих вакансій стосуються все ж таки некваліфікованої роботи. І далеко не всі люди середнього віку готові йти працювати сторожем, вантажником або варити каву, в тому числі через свої фізичні можливості. Так, попит на працівників є, проте є великий розрив з побажаннями і можливостями працівника з одного боку, і запитами роботодавця — з іншого.

"Для таких як я вакансій мало"

Детальніше про труднощі у пошуках роботи розповіли самі українці. Мешканка Черкас 58-річна Оксана Яценко поскаржилася, що її не брали працювати навіть на низькооплачувану роботу до міської лікарні. В адміністрації медустанови жінці повідомили, що співробітників старше 45 років вони не беруть. Житель Києва 57-річний Володимир Скорик розповів як із труднощами влаштувався охоронцем до автотранспортного підприємства із вкрай незручним графіком.

"Я змушений весь час бути на зв'язку, тому мою роботу легкою назвати не можна, сильно вимотує. Для виходу на пенсію мені не дістає стажу, тому вже згоден на будь-яку роботу, але для таких як я вакансій мало", — зазначає чоловік.

Для мешканки прифронтового села Катеринівка Іллінівської громади Донецької області Олени Лобової майбутні складнощі з працевлаштуванням стали одним з основних факторів небажання виїжджати з рідного села, яке щодня піддавалося обстрілам.

"Щоб кудись поїхати необхідно знайти роботу, а це дуже складно. Мені вже 50 років, в такому віці не дуже-то хочуть працевлаштовувати", — розповіла Олена Лобова журналістам нашого видання.

Жінка все ж змушена була нещодавно покинути село, коли до нього впритул підійшли російські війська.

Голова Тернуватської територіальної громади Запорізької області Олександр Бабанін розповів RegioNews , що жителі прифронтової громади мають великі труднощі з працевлаштуванням. При цьому найважче доводиться людям середнього віку, оскільки їм важче знайти роботу. У той же час адресна гуманітарна допомога людям такого віку не передбачена, бо вони не підпадають під категорію незахищених.

"Але якщо ти не працюєш, то гуманітарна допомога для тебе не менш важлива, ніж для інших категорій. Бачачи все це, ми, крім підтримки з працевлаштуванням, почали активно шукати можливості розширення гуманітарної допомоги, щоб окремо підтримувати гуманітаркою і цю категорію громадян", — зазначив глава громади.

Участь держави

Зі свого боку держава робить певні кроки для підтримки з працевлаштуванням громадян, яким до пенсії залишається десять та менше років — як на законодавчому рівні, так і за допомогою впровадження певних програм. Стаття 2-1 Кодексу законів про працю України (КЗпП) забороняє будь-яку дискримінацію у сфері праці, в тому числі за віком. Статтею 42 КЗпП передбачено, що працівники передпенсійного віку мають переважне право залишення на роботі під час скорочення. З січня 2022 року діє Закон, який забороняє роботодавцям вказувати у вакансіях вік працівників, їх стать та інші дискримінуючі фактори. Штраф складає 10 мінімальних зарплат або 80 тис. грн на сьогоднішній день.

Що стосується програм, то з 2022 рік започатковано програму "Армія відновлення" із залучення безробітних для участі в суспільно корисних роботах із зарплатою 12 тис. грн на місяць. Дана програма добре себе показала в прифронтових регіонах, де дуже великі проблеми з працевлаштуванням. Однак кількість вакансій часто обмежена, також є обмеження щодо тривалості працевлаштування. Є випадки і співробітництва центрів зайнятості з приватними підприємствами — претендентам не тільки надається робота, а й навчання, при цьому в багатьох випадках вік працівників не грає ролі. Також громадяни старше 45 років мають право на отримання ваучерів на безкоштовне навчання і освоєння нових професій, які оплачуються з держбюджету.

Олексій Плотніков, економіст. Фото: з відкритих джерел

Наскільки дані заходи є достатніми? Заслужений економіст України, народний депутат V-VI скликань Олексій Плотніков вважає, що уряду необхідно краще боротися з проявом ейджизму.

"Повинні бути жорсткі законодавчі норми. Так, є обмеження щодо звільнення тих, хто досяг передпенсійного віку, при цьому звільнити або не прийняти на роботу 50-річного — це елементарно. Тому заходи по боротьбі з ейджизмом потрібно більш жорстко прописати в трудовому кодексі і, можливо, прийняти окреме законодавство і прописати, що вік не є перешкодою, а лише об'єктивною кваліфікаційною нормою", — розповів він RegioNews .

Економіст упевнений, працівники більш старшого віку — це величезний досвід і кваліфікація, які заточувалися десятиліттями. Відповідно, вважає він, це потенціал можливості використовувати кваліфікацію для досягнення тих чи інших цілей особливо в умовах майбутнього відновлення України.

Деякі економісти навіть вказують на необхідність створення більш сприятливих умов праці для людей у віці 50+, аж до того, щоб зобов'язати роботодавців надавати працівникам третій вихідний, забезпечити додатковими пільгами. Таку думку висловив нашим журналістам економіст і політтехнолог, екс-науковий співробітник Інституту світової економіки та міжнародних відносин НАН України Всеволод Степанюк. Держава, вважає він, все одно залишиться у виграші, оскільки крім прибутку до бюджету будуть знижені й соціальні видатки на підтримку безробітних. Адже якщо людина до виходу на пенсію не працює, вона буде претендувати на соціальну допомогу.

Інші підходи

Якщо розвинути ідею активної підтримки з боку держави, то докорінно переломити проблему з безробіттям вікових категорій громадян міг би розворот держави в бік активної соціальної підтримки. Скажімо, вибудовування системи, націленої насамперед на всебічну підтримку населення: створення робочих місць, організації якісної і доступної медицини, вибудовування багаторівневої соціальної підтримки та ін. У цьому випадку держава отримувала б мотивованих громадян, готових активно захищати і розвивати країну.

Даний підхід цілком можливий. Його спрощену версію можна спостерігати подекуди і сьогодні в певних об'єднаннях громадян — в тих же сільськогосподарських кооперативах, яких в Україні не одна сотня. Дані добровільні об'єднання цікаві не стільки своєю економічною діяльністю, скільки підходом у вирішенні завдань. Членам кооперативу вигідно підтримувати одне одного, оскільки в підсумку виграють всі.

Василь Мартюк, військовослужбовець, один з ініціаторів створення кооперативу. Фото: з особистого архіву

Подібні принципи закладені в багатьох успішних кооперативах, один з них — "Файна поляна" в Тернопільській області, що об'єднує більше тисячі домогосподарств, і дає роботу багатьом пенсіонерам і людям передпенсійного віку. Один з ініціаторів створення кооперативу військовослужбовець Збройних сил України Василь Мартюк, розповів RegioNews , що всі стратегічні рішення учасники кооперативу приймають спільно, а основою об'єднання є активні громадяни.

"Повинні бути сильні, енергійні люди, готові організувати процес. До того ж має бути довіра людей між собою", — розповів ветеран.

Директор відомого в Україні молочного кооперативу "Покрова" у Львівській області Любов Клубок, розповіла RegioNews , що всі учасники їх об'єднання є рівними між собою і мають право приймати рішення, незалежно від своїх статків і статусу. Всі поточні питання вирішуються в Viber-групі, а стратегічні рішення приймаються вже на загальних зборах шляхом голосування. Зазначимо, що кооператив активно підтримує не тільки своїх членів, а й допомагає військовослужбовцям, а також підтримує соціальну інфраструктуру кількох населених пунктів.

Зрозуміло, що держава — це незрівнянно більш складна система, ніж навіть найбільший кооператив. Однак головним тут є сам принцип, який базується на всебічній підтримці людей заради загального блага. Це той фундамент, на якому повинні грунтуватися будь-які об'єднання, якщо вони хочуть процвітання і розвитку. І реальність показує, що подібний підхід є цілком життєздатним.