Отже, наступає важливий переломний момент у президентстві Трампа. Годинник скоро проб’є північ, і переможні перемоги перетворяться на гарбузи. З більшості ключових амбітних проєктів Трампа зараз у нього нуль досягнень.

Канада не тільки не почала думати над приєднанням до США, а ще і явно згуртувалась у протистоянні Трампу. Гренландія навіть натяків на приєднання не подала. Депортація мігрантів взагалі сумна історія: замість мільйона у перший тиждень, у 2025 році депортували тільки 100 тисяч, з яких 37 тисяч у січні при Байдені. Між іншим, виходить, що Байден депортував значно більше ніж Трамп.

Завершення війни в Україні – ще один майбутній гарбуз. Всі ці обіцяні «у нас чудові переговори», енергетичні і морські перемир’я завершились трагедією у Сумах. Всі ці танці Віткоффа, Келлога завершились тим, що всі залишились на своїх позиціях.

Ми не збираємося капітулювати, а Путін хоче тільки капітуляції. Тому прогресу у цій історії нуль. На додачу досі не підписана угода про ресурси з Україною, яка мала бути підписана мало не у перші дні.

Однак, грандіозним провалом став «день звільнення США» – введення тарифів на весь світ. Поки весь світ істерив з цього приводу, японці тихо вийшли на ринок і почали продавати державні облігації США.

Поки Трамп рахував прибутки від тарифів, ріст відсотків по борговим облігаціям повністю ліквідував ці здобутки. Тож, на завершення хлопці, мабуть, трохи заробили, але навряд чи це сильно тішить самолюбство Трампа.

Ну і нарешті почала валитись вся ця неадекватна команда, заснована на єдиному принципі – хто краще хвалить. Маск, можливо найбільший геній сучасності, провалився зі своїм DOGE. І як щирий прихильник його винаходів, я сподіваюсь він зрозумів межі власної компетентності, повернеться запускати своїх Оптимумів, шатли на Марс і інші геніальні речі.

Наварро скоро піде писати мемуари про День звільнення від тарифів. До нього приєднаються Волц, Віткофф, Келлог, думаю до кінця року з ними буде проводити час і Хегсет – міністр оборони. А там і інші Кеннеді та Тулсі, які погано дружать з реальністю.

Тому Трамп психує. Всі ці його заяви про Байдена, Зеленського і Путіна – це істерика, спосіб звалити невдачі на інших і виправдати себе. Це зараз дуже небезпечний момент, щоб не потрапити під гарячу руку. Тому нам би не заважало трохи помовчати, все ж і так рухається в правильному для нас напрямі.

Що далі? Далі реальність, якій абсолютно плювати, яке прізвище президента США. У цій реальності Трамп вже продовжив санкції проти РФ, а трохи раніше він закрив навіть лазівки Байдена для орків. До кінця літа він почне давати зброю.

Він же не хоче, щоб Путін захопив більше при ньому чим при Байдені. Почне менше говорити на теми, які вже стали гарбузами (Канада, Гренландія, Панама).

Перевантажити команду, у ній стане більш тих, хто дружить з реальністю. Це все не означає, що Трамп відмовиться від шаленої кількості неадекватних ідей.

Він просто усвідомить, що отримати це все сходу не вийшло, то ж буде намагатися це зробити повільними кроками.

А взагалі, мені прийшла така алегорія.

Уявіть собі, що неадекватний клієнт купляє у вас нерухомість.

Ви озвучили ціну, бо знаєте, що іншого такого нема.

Клієнт починає влаштовувати шоу уходить, приходить, погрожує, кричить, істерить, але ціна не міняється.

І у кінці він просто каже добре.