Олександр Турчинов відреагував на слова командувача ВМС Олексія Неїжпапи про те, що у 2014 році Україна могла застосувати Збройні сили для захисту Криму від РФ, але цього не сталося через відсутність відповідного наказу з Києва. Турчинов пояснив, чому, перебуваючи на посаді в.о. президента, не віддав наказ на збройний спротив російській окупації півострова. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на заяву політика.

Турчинов наголосив на критичному стані української армії на момент окупації Криму Росією: «У лютому 2014 із 36 зенітно-ракетних комплексів, які ще не встигли розпродати, виконувати бойові завдання могли лише 10. Вони не забезпечували навіть фрагментарного захисту від ворожої авіації. Зі 111 військових аеродромів до 2014 року дожили лише 28».

За словами Турчинова, після перемоги Януковича Росія безперешкодно просувала свою агентуру в структури безпеки й оборони України. За його словами, тоді ж системно знищували військові підрозділи в стратегічних для РФ регіонах, зокрема розформували 32-й армійський корпус у Криму та вивели звідти 3-й полк спецпризначення.

«Потрапила під розформування дислокована в Болграді Одеської області 1-а аеромобільна дивізія, що прикривала південь України. Схід України свідомо залишили без військового прикриття. Єдину дивізію (254-а мотострілецька), дислоковану на Донбасі, а також розміщений у Донецьку оперативний полк Внутрішніх військ, – розформували без будь-якої аргументації», – підкреслив політик.

Також Турчинов нагадав, що підписані Януковичем Харківські угоди продовжили перебування російських військ у Криму та зняли обмеження на їхнє пересування півостровом.

«У жовтні 2013 (за чотири місяці до початку російської агресії) Міноборони та ГШ приймають рішення про розформування останнього боєздатного в ЗСУ 8-го армійського корпусу. Одні підрозділи скорочують, інші – виводять зі складу корпусу, залишивши для виконання ліквідаційних завдань лише його командування. Після знищення в Криму армійської корпусної системи Генштаб передав залишки сухопутних та повітряних підрозділів під командування Військово-Морських Сил України, що остаточно зруйнувало керованість військами на півострові», – наголосив колишній в.о. президента.

Турчинов зазначив, що російські війська встановили контроль над морськими й повітряними коридорами. За його словами, до Чорного моря прибули десантні кораблі з Північного та Балтійського флотів РФ, а також бойові кораблі з Каспійської флотилії. Крім того, на кримські аеродроми перекинули штурмову авіацію й ударні вертольоти, а кораблі Чорноморського флоту вийшли з Севастополя, аби блокувати півострів із моря.

«Російській навалі в Криму номінально протистояло близько 14 тис. українських військовослужбовців, більшість з них – немотивовані місцеві контрактники та 18-річні діти-строковики. Політична дезорієнтація, низький моральний дух, жебрацький рівень фінансового та матеріально-технічного забезпечення, а також системна робота російської агентури в керівному складі силового блоку призвели до масового дезертирства та переходу на бік агресора більшості українських солдатів і офіцерів, дислокованих в окупованому Криму», – йдеться у заяві.

За словами Турчинова, в перші дні окупації разом з командуванням ВМС на чолі з адміралом Денисом Березовським свою країну зрадили понад 70% військовослужбовців ЗСУ. Зі співробітників кримської міліції на бік ворога перейшли 99% особового складу, з прикордонників – 73%, із працівників СБУ – 90%, зі співробітників Управління держохорони – 96%.

Політик зауважив, що 28 лютого 2014 року Росія розпочала раптову перевірку боєготовності військ біля кордонів України – до 200 тис. військових із технікою почали розгортання в прикордонних областях. А вже 1 березня російська Рада Федерації надала Путіну дозвіл на введення військ, посилаючись на звернення Януковича.

«Тільки 27 лютого в Україні був сформований уряд, і наступного дня я зібрав перше засідання РНБО. Відповідно до інформації, наданої військовим керівництвом і розвідкою, незважаючи на трагедію, що розгорталася в Криму, найбільша загроза для України була на півночі і сході, де вздовж нашого кордону розгорталося надпотужне багатотисячне угруповання російських військ, готове до вторгнення на незахищену материкову частину України», – наголосив Турчинов.

Турчинов заявив, що на момент окупації Криму ЗСУ мали лише кілька зведених батальйонно-тактичних груп – близько 5 тис. погано озброєних і непідготовлених строковиків, яких не можна було кидати в бій проти переважаючих сил РФ. Щоб не оголити інші напрямки, він наказав перекидати війська на північ та схід, а 1 березня 2014 року привів армію в стан повної бойової готовності.

Як стверджує політик, саме РНБО своїм рішенням вносить пропозицію президенту про запровадження воєнного стану, але підтримав це лише він. Лідери партій парламентської більшості не погодилися з цією пропозицією через можливе блокування виборів, адже Україні була потрібна легітимна влада, яку визнає світ.

«Розповіді про можливість проведення військових операцій в Криму наявними на півострові силами – позбавлені жодного сенсу. Більшість оточених та розкиданих по півострову залишків наших військових підрозділів не були в змозі навіть виконати наказ та елементарні вимоги військових статутів, забезпечивши з використанням зброї, оборону власних позицій», – підкреслив політик.

Турчинов зазначив, що наказ на використання зброї був виданий ним та Главкомом ЗСУ 18 березня 2014 року. Однак, навіть після повторного наказу, ситуація не змінилася, і під час штурму штабу ВМС України жоден з українських солдатів чи офіцерів не застосував зброю.

«У ті трагічні дні ми отримали ще один удар в спину. Наші стратегічні партнери відмовилися не тільки виконати взяті на себе гарантії нашої безпеки, відповідно до Будапештського меморандуму, але – і надавати Україні будь-яку військово-технічну допомогу. Вони пояснювали це тим, що не хочуть дратувати Путіна та провокувати повномасштабну війну в центрі Європи. Україні не дали жодного набою. Були заблоковані поставки не тільки озброєння і військової техніки, але й засобів захисту (бронежилетів, кевларових шоломів) та обладнання, яке можна використовувати для виробництва зброї. Безумне «партнерське ембарго» протрималося аж до кінця 2017 року. Коли б Україна отримала хоча б десяту частину від обсягів сучасної допомоги – ситуація в 2014 році могла б кардинально змінитися», – розповів Турчинов.
 
Зауважимо, Росія окупувала та анексувала Крим у 2014 році. Україна заявляє, що поверне всі свої окуповані території разом із Кримом.