Вічний недобуд чи майбутній трофей: які кораблі насправді "будує" РФ у Криму і що з ними не так
regionews.ua
Tue, 08 Apr 2025 14:30:13 +0300
Видання Newsweek абсолютно має рацію у своїх заявах про те, що на суднобудівному заводі Залів будується корабель, більший за ракетний крейсер Москва.
Але що це за корабель і які перспективи завершення цього будівництва Newsweek пише про універсальний десантний корабель проєкту 23900 Іван Рогов, що має водотоннажність...
І тут ми впираємося у вкрай цікаву дилему а яка його водотоннажність Це запитання я ставлю з особливим смакуванням, оскільки про універсальні десантні кораблі УДК проєкту 23900 я час від часу пишу з моменту їхнього закладення в липні 2020 року.
Так, ви не помилилися, я написав саме їх, а не його.
Адже на заводі Залів будується два УДК проєкту 23900.
Але не відволікаємось.
Водотоннажність У липні 2020 року Володимир Путін спеціально прибув, щоб з пафосом і помпою особисто закласти два УДК проєкту 23 900 загальною вартістю 100 млрд рублів.
Згідно з опублікованими тоді тактикотехнічними характеристиками вони повинні були мати повну водотоннажність 25 тис.
тонн, а швидкість 22 вузли.
Вже тоді, у 2020 році, я задавався питанням а чи зможе завод Залів у його стані потягнути будівництво двох військових кораблів водотоннажністю 25 тис.
тонн враховуючи, що технологічно російський морський ВПК не тягне будівництво нічого більшого за водотоннажність 10 тис.
тонн, а також яка силова установка ляже в основу такого великого корабля Справа в тому, що на сьогодні Росія не має силових установок, здатних тягнути настільки серйозні обсяги.
Але вже в серпні 2020 року російські ЗМІ з не меншим пафосом і помпою стали заявляти про те, що УДК проєкту 23900 матимуть водотоннажність понад 30 тис.
тонн.
Іншими словами, з моменту закладення кораблів їх водотоннажність у проєкті було збільшено на 5 тис.
тонн Ну, можливо, на початковому етапі будівництва це було ще допустимо, хоча спірно.
Але...
Але в грудні 2020 року заступник міністра оборони РФ Олексій Криворучко заявив, що УДК проєкту 23900 матимуть водотоннажність вже 40 тис.
тонн.
Тобто плюс 15 тис.
тонн з моменту закладення Характеристики, технічне завдання, документація все змінювалося буквально на ходу, тоді як фактичне будівництво вже почалося.
Причому змінювалося не в невеликих деталях, а глобально з 25 тис.
тонн до 40 тис.
тонн.
Ось саме тому і залишається актуальним питання а про яку водотоннажність корабля ми взагалі можемо говорити конкретно, а не теоретично І якщо я на початку закладення настільки великого корабля зазначав, що у РФ просто немає технологічної можливості завершити його будівництво саме по собі, то з урахуванням збільшення водотоннажності на 15 тис.
тонн і тотальної переробки технічного завдання тим більше.
Терміни Спочатку завершення будівництва першого УДК Іван Рогов обіцяли 2025 року, а другого Митрофана Москаленка у 2026му.
Через деякий час терміни змінилися перший УДК мав піти на здачу у 2027 році, а другий у 2028му.
На сьогодні здача обох кораблів перенесена ще на рік на 2028 та 2029 відповідно.
Ще в 2020 році я зазначав, що проєкти цих універсальних десантних кораблів не можуть бути завершені ні технічно, ні технологічно, і вони існують виключно для розпилу бюджету.
Тобто довгострокова перспектива наживатися на бюджетних коштах, щороку відкладаючи на потім здачу кораблів, які ніколи не будуть збудовані.
Навіть супутникові фото, які демонструє Newsweek у своєму матеріалі, підтверджують, що будівництво ведеться не просто повільно, а вкрай обмеженими коштами.
Але куди цікавіше навіть не те, чи буде сам собою остов корабля зібраний, а чим його наповнять Внутрішнє наповнення Як я вище зазначив, у Росії на сьогодні немає силової установки, яка б змогла забезпечувати рухливість військового корабля водотоннажністю не те що 40 тис.
тонн, а навіть 25 тис.
тонн Атомні силові установки так, є, але УДК проєкту 23 900 не атомний.
У характеристиках прописано, що це повинні бути два дизелі 10Д49 і два форсажні газотурбінні М90ФР.
Але в тому й річ, що потужності цих силових установок для корабля водотоннажністю 40 тис.
тонн буде недостатньо, не кажучи вже про можливості Коломенського заводу та ПАТ ОДКСатурн зробити на сьогодні таке обладнання вчасно і без дефектів, якщо не сказати більше взагалі зробити.
Яскравим прикладом став конфуз березня 2024 року, коли Севмаш виготовив для УДК проєкту 23900 підшипники, проєкт яких було розроблено ще у липні 2022 року.
Тобто на виготовлення у Севмашу пішло два роки.
Але далі було цікавіше.
Справа в тому, що підшипники мали пройти випробування на валопроводі, але його на той момент не змогли виготовити.
Тобто підшипники робили два роки, а коли зробили, випробувати не можуть, оскільки валопроводу просто немає.
Завіса.
Висновки На сьогодні Росія нездатна завершити будівництво УДК проєкту 23900.
І щоб не писали західні ЗМІ і як би не описували корабель Іван Рогов це зовсім не боєздатна бойова одиниця водотоннажністю в рази більша за ракетний крейсер Москва, а чергова памятка російської корупції та технологічної деградації.
І я зовсім не виключаю того, що Україна ці УДК отримає разом із повернутим під час звільнення Криму заводом Залів.
Причому в такому ж недобудованому стані, у якому вони були роки тому, перебувають зараз і будуть надалі.
З іншого боку, це буде ще один унікальний момент цієї війни перший в історії воєн та конфліктів трофей у вигляді недобудованого сорокатисячотонного УДК.
Останні новини
більше новин