Україна та ЄС торгуватимуть по-іншому
ua.korrespondent.net
Tue, 08 Apr 2025 13:25:00 +0300
ЄС не продовжуватиме механізм торговельної лібералізації 5 червня поточного року.
Умови торгівлі з Україною будуть переглянуто, а імпорт продукції скорочено.
Чим замінять АТМ та як це позначиться на Україні Нові правила Цього тижня Європейська комісія оголосила про підготовку пропозиції щодо нового формату торговельних відносин з Україною після завершення дії чинного механізму торговельної лібералізації 5 червня 2025 р.
ЄК не планує після цієї дати продовжувати дію поточного пільгового режиму безмитної торгівлі з Україною, який було запроваджено у 2022 р.
для підтримки української економіки.
Наразі не йдеться про повернення до того режиму торгівлі, що існував до повномасштабної війни це стало б значним ударом для України, експорт якої до ЄС ще більше зріс за останні роки.
Натомість розглядається можливість укладення нової угоди в межах Поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі ПВЗВТ, англ.
DCFTA.
Ця угода може передбачати встановлення квот на окремі види агропродукції з України та додаткові запобіжні заходи для захисту європейських фермерів.
Більшість міністрів сільського господарства висловлюються на користь більш стабільної угоди DCFTA, аніж продовження теперішнього режиму Перевагу віддають тому, щоб рухатись у напрямку DCFTA, де будуть визначені нові обсяги експорту та імпорту, зазначив єврокомісар з сільського господарства Крістоф Гансен.
На його думку,це було б найкращим рішенням.
Нова угода означатиме взаємну лібералізацію торгівлі, але не, як у нині чинному регламенті, лише на користь України.
В ЄК вважають, що від цього виграють як українські, так і європейські компанії.
У деяких випадках це може означати встановлення квот на чутливу сільськогосподарську продукцію з України та нові захисні положення.
Угода в рамках ПВЗВТ також означатиме, що Україна повинна буде адаптуватися до стандартів безпеки харчових продуктів і добробуту тварин, які діють в ЄС.
В ЄК вважають, що такий формат сприятиме поступовій інтеграції України до єдиного ринку ЄС та підготовці до майбутнього членства.
ЄС вже почав переговори з Києвом щодо нової домовленості про торгівлю поки на технічному рівні, а основні переговори мають початися найближчим часом.
За словами Гансена, Брюссель має намір знайти нову угоду для торгівлі з Україною до закінчення терміну дії нинішніх заходів часткової лібералізації у червні, обговорення мають бути швидкими.
В ЄК очікують, що надалі торговельні заходи підтримки України будуть скромнішими і обсяги сільськогосподарського імпорту з України до ЄС зменшаться.
Імпортні квоти не залишаться такими ж, як під час цієї тимчасової лібералізації.
Тож, дійсно, імпорту буде менше, сказав Гансен.
За словами заступника міністра економіки України Тараса Качки, остаточного рішення в ЄС щодо торговельного безвізу ще немає.
Причини скасування АТЗ Причиною того, що країни ЄС не підтримують продовження діючих умов торгівлі з Україною є незадоволення європейських фермерів.
Зокрема, Гансен сказав, що діючі умови торгівлі з ЄС спричинили проблеми, особливо в деяких країнахчленах.
Нагадаємо, європейські фермери почали висловлювати протест через негативний вплив дешевих товарів з України на їхній ринок.
У відповідь на це, минулого року ЄС запровадив певні обмеження на імпорт таких продуктів, як цукор, мясо птиці, яйця та кукурудза.
Співрозмовники RMFFM сказали, що питання дуже чутливе, оскільки з одного боку у ЄС хочуть залишити для України якомога більш сприятливі умови для підтримки її економіки в умовах війни, а з іншого боку побоюються невдоволення європейських фермерів.
Також скасування АТЗ для України повязують зі змінами у керівництві ЄК та приходом на посаду єврокомісара з питань торгівлі представника Словаччини Мароша Шефчовича замість латвійця Валдіса Домбровскіса.
Позиція Словаччини стосовно торгівлі з Україною ближча до позиції Польщі.
Ще однією причиною відмови від АТЗз Україною є тарифна війна, яку розпочав президент США Дональд Трамп.
В ЄС побоюються, що через торгівельні обмеження США,економіка Європи сповільниться і не бажають купувати українські товари, а планують забезпечувати себе тим чим можуть самостійно.
У цьому контексті ЄС вирішив зосередитися на захисті власних економічних інтересів та стабілізації відносин з основними торговельними партнерами, що, можливо, вплинуло на рішення щодо ЗВТ з Україною.
Тож, хоч тарифна політика США не є прямою причиною рішення ЄС щодо України, загальна напруженість у міжнародній торгівлі, спричинена тарифними війнами, могла вплинути на перегляд ЄС своїх торговельних відносин та стратегій.
Як позначиться на Україні В Україні наголошують на критичній важливості продовження режиму вільної торгівлі, наданого Україні під час повномасштабної війни.
Непродовження стало б дуже неправильним сигналом, ЄС є ключовим торговельним партнером України, і повернення до умов, які діяли до війни, серйозно зашкодять країні, каже міністр фінансів Сергій Марченко.
Якщо Україна повернеться до старої конфігурації торгівельних взаємовідносин з ЄС звичайної зони торгівлі з квотами та митами, це причинить серйозні втрати для української економіки.
В першу чергу постраждає експорт сільськогосподарської продукції.
У Європейській Бізнес Асоціації кажуть, що скасування автономних торговельних заходів не є скасуванням Угоди про вільну торгівлю, але це стане серйозним ударом для економіки України, адже агросектор є одним із ключових експортних напрямків, а зниження експорту означатиме втрату валютних надходжень, що критично важливо в умовах війни.
Окрім того, українські підприємства, що залежать від експорту до ЄС, можуть зіткнутися з фінансовими проблемами, скороченням виробництва та навіть зупинкою діяльності, що також негативно вплине на зайнятість, адже багато робочих місць у сільському господарстві та переробній промисловості залежить від стабільного експорту.
До лютого 2022 р.
більшість обмежень на український імпорт в ЄС стосувалися саме сільськогосподарських товарів та продуктів харчопереробної промисловості.
Відповідно, можливе повернення обмежень переважно у формі тарифних квот відобразиться саме на аграрних експортерах.
На ЄС припадає 60 українського експорту у 2024 і.
При цьому, з початку повномасштабного вторгнення, значна частка українського експорту до ЄС понад 50 у 2024 р.
це продукти харчування та сільськогосподарська продукція.
За підрахунками УКАБ, українська економіка може недоотримати близько 3 млрд євро, якщо ЄС поверне мита на українські товари а це приблизно 7 від загальної вартості українського експорту у 2024 р., зазначає старша економістка ЦЕС Яна Охріменко в коментарі Фокус.
За словами економістів ЄБА, у разі скасування торговельного безвізу, окрім зернової галузі, значно постраждає і молочна.
Особливо чутливими до таких змін є зернова та молочна галузь.
Молочна галузь, яка вже опинилася в дуже складних умовах, може втратити можливість експортувати продукцію до ЄС.
Сьогодні понад 50 молочних переробних майданчиків мають дозвіл на експорт до ЄС, і втрата цього ринку може мати критичні наслідки, сказали економісти ЄБА Фокусу.
Вікторія Хаджирадєва
Останні новини
більше новин