Не лише про гроші: чому Україна має експортувати зброю
ua.korrespondent.net
Mon, 31 Mar 2025 15:35:00 +0300
ОПК в небезпеці Україна другий рік поспіль очолює рейтинг найбільших світових імпортерів зброї.
За даними Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру SIPRI, у 20202024 роках наша держава отримала 8,8 від загального світового імпорту озброєнь.
Щонайменше 35 держав передали зброю Україні після повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році.
Значні додаткові постачання тривають.
Більшість озброєнь, поставлених Україні, надійшли зі США 45, за ними йдуть Німеччина 12 та Польща 11, йдеться у звіті SIPRI.
А от з експортом не все так гладко.
Парадоксальним чином, через заборону продавати зброю вітчизняний ОПК лишається недозавантаженим та недофінансованим.
Як зауважила народна депутатка від партії Слуга Народу, член комітету економічного розвитку Галина Янченко, держава може закупити лише малу частину продукції вітчизняного обороннопромислового комплексу.
І якщо не відкрити експорт, то ОПК обвалиться, заявила нардепка в етері проєкту Тема з Мосейчук.
Янченко пояснює, що український ОПК може виробляти зброї на 35 млрд доларів на рік.
А закуповує держава тільки на 6 млрд дол., каже нардепка.
І лиш приблизно 3 млрд дол.
лишається в Україна.
Янченко наголосила, що така ситуація несе в собі значні ризики для української оборонки.
Це означає, що обороннопромисловий комплекс, який за 3 роки зростав, він зараз не просто зупиниться в зростанні, а може просто обвалитися, додала Янченко.
У свіжому опитуванні, яке Технологічні Сили України далі ТСУ провели серед виробниківвиконавців державного оборонного замовлення, є переконливі цифри.
Так, 85 приватних виробників озброєння та військової техніки ОВТ планують релокуватися або вже це зробили. 63 респондентів вказали саме закритий експорт головною проблемою, що змушує українських виробників зброї розглядати перевезення виробництв до сусідніх країн.
До першої пятірки країн, які виробники розглядають для релокації, входять Польща, Чехія, США, Словаччина та Естонія.
Серед причин також замалі обсяги держзамовлень за можливості виробити більше 47, безпекові ризики 47, відсутність державного оборонного замовлення 44 та інші проблеми галузі.
Передбачуваність державних замовлень на декілька років, а також відкриття експорту ОВТ для понад 70 опитаних компаній будуть фактором, який мотивуватиме виробників залишатись в Україні.
В опитуванні ТСУ також йдеться, що станом на лютий 2025 року повністю завантажені виробничі потужності лише у 15 опитаних виробників.
Ще понад 60 завантажені наполовину.
Виробничі потужності решти виробників завантажені менше ніж на 30 або простоюють повністю.
У Федерації роботодавців України ФРУ також зазначають, що вітчизняний ОПК перебуває на межі серйозної кризи через недозавантаженість, яка викликана недостатніми державними закупівлями через брак бюджетних коштів та неможливістю експортувати продукцію.
У ФРУ підтвердили, затягування цієї ситуації призводить до відтоку інвесторів та релокації виробників за кордон.
І цю проблему треба терміново розвязувати.
Питання на мільярди Про експорт української зброї почали гучно говорити ще минулого року.
Як зазначала Катерина Михалко, виконавча директорка Технологічних Сил України в блозі для УП в жовтні, формально жодної офіційної постанови, яка б заборонила експорт зброї після 2022 року, немає.
Проте Служба експортного контролю України накладає заборону на експорт зброї та товарів подвійного використання майже у 100 випадків. В тому ж 2024му голова фонду Повернись живим Тарас Чмут також зауважував, що ОПК України здатний виробляти у три рази більше продукції, аніж державний бюджет здатний профінансувати.
Саме тому владі слід замислитися над необхідністю відкрити експорт для бізнесу, повязаним із мілітарним виробництвом.
Час відкривати експорт для ОПК і починати заробляти валюту, завойовувати ринки та йти у спільні виробництва з партнерами.
З цієї війни ми маємо вийти з мілітарною економікою, де значний відсоток це саме ОПК як державний, так і приватний, вважає Тарас Чмут.
Експерти ТСУ підрахували у 2024 році приватні виробники ОПК через відсутність державних замовлень не виготовили понад 1,7 млн одиниць дронів та засобів радіоелектронної боротьби РЕБ, попри наявні для цього потужності.
Загальна вартість такого обсягу техніки оцінюється у майже 2 мільярди доларів.
У свіжому коментарі виданню Ґрунт ТСУ підтверджує Україна здатна виробляти озброєння на суму близько 35 млрд дол.
на рік, але державного фінансування вистачає лише на 14 млрд дол.
Наразі держава не встигає законтрактувати весь потенціал українських виробників зброї.
А експорт може принести в держбюджет від 2 млрд дол.
на рік. Тому експорт це не просто про гроші.
Це про підтримку армії, розвиток виробництва й нову роль України на глобальному ринку, йдеться в коментарі.
Втім варто окреслити головні аспекти експорту зброї.
Обмежений і контрольований Як зауважує військовополітичний оглядач групи Інформаційний спротив Олександр Коваленко, якби про відновлення експорту української зброї заговорили у 2022му чи 2023му, то відповідь була б очевидна робити цього ні в якому разі не можна.
Однак обставини змінились. Експерт в своєму Telegram пояснює, що з часом війна стала змінювати свій характер і низка озброєнь відійшла на задній план, втрачаючи свою актуальність.
Але виробничі лінії, розвинені за 3 роки, не можуть працювати вхолосту без замовлень від Міноборони. А альтернатива замовленням експорт, якого немає, додає аналітик.
Він пояснює проблему на прикладі ПТРК СтугнаП.
Наразі це озброєння стало менш актуальним, а виробничі лінії хоч і робочі, але працюють не на повну потужність.
Своєю чергою, у цьому ПТРК зацікавлені покупці на Близькому Сході, але продавати їм Стугну не можна.
Щоб наш ВПК у такій ситуації не стагнував, думаю, доцільним почати відкривати обмежений експорт, інакше ми можемо просто занапастити розвиток цілої низки перспективних проєктів, які прекрасно себе показали, але не мають доступу до ринку за умови низької внутрішньої потреби і відсутності розвитку через відсутність коштів, каже Коваленко.
Михалко теж зауважує при усіх перевагах експорту, міжнародний продаж зброї є серйозним питанням, яке має здійснюватися контрольовано з урахуванням потреб забезпечення фронту, домовленостей з міжнародними партнерами, а також без ризику для національної безпеки й збереження сенситивної технічної документації. Михалко пише, що чіткий механізм контролю експорту дозволить уникнути нелегального реекспорту в треті країни, що потенційно може загрожувати національній безпеці України.
А щоб не утекли технології, експортні зразки можуть мати інакші технічні характеристики, на відміну від озброєння, що постачається для ЗСУ.
Вона додає забезпечення нашої армії має бути на першому місці.
А експорт відбуватиметься виключно тої військової техніки та озброєння, які є надлишковими.
Продаж зброї закордон рано чи пізно відкриють, переконана Михалко.
Лише питання коли з сильним сектором ОПК всередині України або ж через кілька років, коли через релокацію виробників ми не матимемо вже що експортувати, доходить до висновку вона.
А Коваленко зауважує важливу деталь у звязку з нестабільністю допомоги від США, Україна не тільки повинна зуміти диверсифікувати американські постачання, а й починати самостійно заробляти на озброєнні, з метою наповнення бюджету і розширення можливостей щодо самостійного придбання тих чи інших зразків.
Він додає, що саме зараз унікальний момент для витіснення з ринку експорту озброєнь Росії, довіра до якої значно знизилася саме війною в Україні.
Своєю чергою, українське озброєння значно підвищило свою репутацію, і інтерес до нього зріс куди значніше, ніж до 2022 року.
Тому доцільність таких дій назріла й актуальна як ніколи, пише він.
Валерія Шипуля
Останні новини
більше новин