Віддайте їм Джулію
www.pravda.com.ua
Sat, 29 Mar 2025 05:30:00 +0200
У березні 2025го пролунало безліч скандальних заяв, повязаних із російськоукраїнською війною здебільшого з вуст Дональда Трампа та інших американських спікерів.
Але щонайменше один суперечливий вислів належав впливовому європейцю.
Глава німецької розвідки BND Бруно Каль заявив, що якщо війна в Україні завершиться раніше, ніж 2030 року, то агресивна Росія швидше стане загрозою для Європи.
Звісно, слова Каля можна було інтерпретувати як бажання убезпечити Євросоюз за рахунок пролонгації російськоукраїнського протистояння.
Саме так вчинила політична довгожителька Юлія Тимошенко, яка опублікувала гнівний пост у соцмережах. Ціною самого існування України і ціною життів сотень тисяч українців хтось вирішив заплатити за знесилення росії заради безпеки у Європі Не думала, що про це наважаться сказати настільки офіційно і відкрито Це багато чого пояснює, писала полумяна опозиціонерка. Але, найімовірніше, Юлією Володимирівною рухали не високі патріотичні почуття, а прагнення підготуватися до можливих виборів та осідлати новий перспективний наратив.
Наратив про те, що боягузлива та егоїстична Європа використовує українців як живий щит.
Спроба захиститись від зовнішньої загрози, прикрившись кимось іншим, виглядає так само логічно, як і аморально. BANNER5 Невипадково саме цей сюжетний хід є у фіналі знаменитої антиутопії 1984.
Коли герой Орвелла не витримує жорстоких тортур щурами, його моральну капітуляцію знаменує готовність підставити замість себе кохану жінку Він раптом зрозумів, що на світі є лише одна людина, на яку він може перекласти своє покарання, тільки одним тілом він може заступити себе від щурів.
І він несамовито кричав, раз од разу Віддайте їм Джулію Віддайте їм Джулію Не мене Джулію Мені байдуже, що ви з нею зробите.
Розірвіть їй обличчя, обгризіть до кісток.
Не мене Джулію Не мене.
Якщо Україна відчує себе європейською Джулією, чиїм тілом ЄС малодушно заслонився від російських щурів, то негативні наслідки таких настроїв буде важко переоцінити. В очах наших співвітчизників це стане зрадою тих цінностей, які багато років уособлювала демократична Європа.
До антиамериканського ресентименту, який вже захльостує Україну завдяки Трампу та Ко, додасться ще й антиєвропейський.
А охочі зіграти на цьому знайдуться не лише в Києві, а й у Москві.
Ба більше, є ймовірність, що, відчувши себе колективною Джулією, розчаровані українці захочуть помінятися ролями з європейцями.
Відповісти на чужий егоїзм власним національним егоїзмом.
Відмовитись від спільної протидії кремлівському злу і спробувати вивести власну країну зпід удару за рахунок когось іншого.
BANNER1 Зараз у Києві продовжують сперечатися про гіпотетичне перемиря з Росією.
І мало хто з нас сумнівається, що пауза в російськоукраїнському протистоянні буде використана Кремлем для відновлення сил та підготовки до нових атак. Крім того, багато хто переконаний, що в разі нашої поразки Росія піде далі й нападе на європейських членів НАТО тим більше, що при Трампі функціональність Альянсу як інструменту колективної безпеки опинилася під питанням.
Найчастіше як потенційні жертви фігурують країни Балтії, які точно не спроможні відбити вторгнення РФ без чужої допомоги.
Але чи може Росія атакувати Європу, не досягнувши розгрому України, а просто вивільнивши свої війська, що загрузли в Україні Чи є шанс, що в разі заморожування російськоукраїнської війни Кремль вибере нову, перспективнішу мету для збройної агресії Суто теоретично так.
За великого бажання в історії навіть можна знайти подібний прецедент.
1980 року іракський диктатор Саддам Хусейн розпочав бойові дії проти Ірану, розраховуючи на маленьку переможну війну.
Однак плани бліцкригу були зруйновані, і протистояння між Багдадом і Тегераном виявилося одним із найбільш тривалих і кровопролитних конфліктів другої половини ХХ століття. Лише 1988го, після восьми років війни на виснаження, було укладено перемиря.
Тривала авантюра обійшлася Іраку дуже дорого приблизно 180 000 загиблих солдатів, 2500 знищених танків та 305 втрачених літаків, 342 мільярди доларів економічних збитків.
Проте вже за два роки після укладання перемиря Хусейн знову взявся за зброю і розвязав нову війну.
Ось тільки цього разу іракський правитель атакував не Іран, а маленький Кувейт.
І цього разу бліцкриг справді вдався кувейтська армія була розгромлена за кілька днів. BANNER2 Якби не втручання міжнародної коаліції, то завоювання Кувейту так і залишилося би для Багдада маленькою переможною війною.
Таким чином, ніщо не заважає нинішнім українцям повірити, ніби воєнної агресії РФ можна позбутися, перенаправивши її на когось ще.
А Україна зможе відсидітися осторонь від нової війни та залікувати власні рани.
Нехай російський чобіт топче не нашу, а чужу землю Нехай російські ракети та ударні дрони тероризують не нас, а когось іншого Ліберальна Європа не Україна.
Вона не захищатиметься з такою ж завзятістю, як ми.
У Європі надто звикли до мирного та комфортного існування.
У Європі дуже високо цінують життя своїх громадян.
У Європі приділяють надто велику увагу правам людини.
Європейці злякаються справжніх воєнних тягарів.
Європейці не матимуть змоги мобілізувати власний людський ресурс на боротьбу з агресором.
Європейці не ризикуватимуть ядерною катастрофою через суверенітет Литви, Латвії чи Естонії.
Загалом, віддайте на розтерзання кремлівським щурам слабку і мякотілі Джулію Не нас Джулію Незалежно від того, чи здійсненний подібний сценарій, чи ні, вже сама надія на нього означатиме нашу моральну капітуляцію.
Внутрішня готовність заслонитися від росіян Європою це смерть тієї України, яка багато років бачила себе частиною Європи.
Це народження нової країни, яка згодна зрадити колишні ідеали та цінності.
І тішить себе тим, що ці ідеали давно зраджені лицемірними європейськими партнерами.
Що здатне запобігти такому повороту подій Справжня солідарність Європи із нашою країною.
Солідарність, яка не викличе в українському суспільстві жодних сумнівів та підозр.
Солідарність, яка спонукатиме мільйони українців відчути себе європейцями, але не живим щитом ЄС.
А чи впорається з цим завданням сьогоднішній Євросоюз, ми побачимо вже в найближчому майбутньому.
Михайло Дубинянський
Останні новини
більше новин