24 березня 2025 року виповнилося б 70 років від дня народження видатного українського композитора Ігоря Білозіра. Деякі обставини його вбивства у Львові 8 травня 2000 року досі лишаються нез’ясованими. Перша дружина композитора Оксана Білозір розповіла, що навіть історія поховання митця на Личаківському цвинтарі є певним чином містичною. Про це повідомляє «Главком» у матеріалі «Ігор Білозір – 70. Історія легендарного музиканта, якого запрошували до Голівуду і вбили посеред Львова».  

Місце поховання було обрано не випадково, згадує Оксана Білозір. Коли сестра композитора Руслана прийшла обирати це місце, вона побачила вихор – «на тому місці, де зараз Ігор похований». Пам’ятник теж мав свою історію: за словами Оксани Білозір, його поставили на дуже помітному місці, просто біля входу, – «щоб його відразу було видно». Причому пам’ятник з’явився не одразу: «Впродовж 10 років після загибелі Ігоря пам'ятника не було. Поки була жива мати Ігоря Білозіра Марія Іванівна… вона нікого не підпускала до могили. Вона була просто вся покрита барвінком, і хрест стояв».

Врешті-решт Оксана Білозір разом із сином композитора Андрієм вирішили: «Ми зробимо пам'ятник такий, який ми вважаємо за потрібне». І ухвалили варіант пам'ятника-ангела –ангела української душі».

«Ігорова мама дуже хотіла, щоб пам'ятник був такий, як у Івасюка – на повний зріст, або щоб було його обличчя, або бюст, – розповідає Оксана Білозір. –  Коли наші скульптори закінчували пам'ятник, вони мені телефонують і кажуть: «Слухайте, тут якась містика: на профілі пам'ятника ангела з правого боку виходить рельєфний портрет Ігоря. Просто копія!». Звісно, я сказала: «Так і залишайте».

Є ще і друге містичне появлення композитора у пам’ятнику, переконана Оксана Білозір: «Це очі. Одразу після дощу, коли він тільки-но зупиняється, з очей ще довго капають сльози».

Також «Главком» повідомляв, що до 70-річчя українського композитора Ігоря Білозіра вокальна формація «Піккардійська Терція» вшанувала пам’ять митця, записавши та презентувавши одну з найвідоміших його композицій – пісню «Батьківське жито».