11 березня 2025 року Конституційний Суд Румунії відхилив усі скарги на рішення Центральної виборчої ради щодо недопуску до виборів президента республіки Келіна Джорджеску. Даний текст не стосуватиметься питання поглядів політика , його "антизахідність", "проросійськість" вже давно стали тими невідʼємними епітетами та ярликами, без яких не обходиться обговорення зазначеної теми.

Цей текст стосується цінностей, тих, які вирізняють демократії від режимів автократичних. Принципові цінність свободи, справедливості та засобу їх забезпечення, яким виступає принцип верховенства права і законності, у демократіях є запобіжником волюнтаризму, привілеїв та виключень. Гласність та обґрунтованість рішення, які приймаються субʼєктами владних повноважень забезпечують суспільного укладу іменована системою "рівних шансів", без чого істинний ліберальний порядок є немислимим.

Проблема виборів в Румунії не вичерпується самим по собі кандидатом Джорджеску. Рішення березня 2025 року, насправді є лише фінальним штрихом у цілій плеяді подій, які почались наприкінці 2024 року.

Перший тур президентських виборів у Румунії відбувся 24 листопада 2024 року. 6 грудня 2024 року Конституційним судом Румунії ухвалено рішення №32, на підставі якого відбулося скасування всього виборчого процесу.

У пункті 4 Рішення №32 судом зазначається, що мета конституційного контролю фактично передбачає забезпечення безперервного дотримання принципу верховенства Конституції в ході президентських виборів. Відповідно, Конституційний Суд ухвалював рішення посилаючись на дані, отримані після розсекречення інформації спеціальних служб, які нібито встановили маніпуляції у виборчому процесі. Вказані дані були надані такими структурами, як Міністерство внутрішніх справ, Служба зовнішньої розвідки, Румунська служба розвідки та Спеціальна служба телекомунікацій. Їх конкретний зміст у тексті не наводиться.

Суд визначив, що виборчий процес був порушений на всіх етапах свого перебігу і включав численні незаконні дії, які вплинули на справедливість і прозорість виборів. Зокрема, констатовано виявлення маніпуляцій голосами виборців через непрозоре використання цифрових технологій та штучного інтелекту, незаконне фінансування виборчої кампанії, включаючи нерозкриті джерела фінансування, агресивну політичну рекламу без належної ідентифікації спонсорів, порушення принципу рівних можливостей для кандидатів через переваги одного з них на цифрових платформах.

Дійсно правова наука та практика давно досліджують парадокс концепту "войовничої демократії", описаний ще на початку 20 століття Карлом Левенштайном, відповідно до якого, екстраординарні засоби захисту демократії від загроз, здатні підірвати саму свободу, яку вона (демократія) прагне захищати. Тобто свободу народу керувати собою — проти загроз, дозволених самою демократією. У даному випадку, ціль першого порядку — відвернення загрози, у довготривалій перспективі, розглядається як та обставина, яка може зруйнувати сам демократичний лад. Оскільки засоби захисту в політичних питаннях, завжди скеровуються проти опонентів (конкурентів), вони повинні відповідати високим критеріям доведеності, обгрунтованості, відповідати характеру та ступеню загрози, заради недопущення волюнтаризму.

Усвідомлюючи те, що рішення Конституційного Суду Румунії про скасування всього виборчого процесу є таким, що перекреслило акт народного суверенітету, тобто волевиявлення народу, що є безпрецедентним явищем для європейської правової традиції, президента Парламентської Асамблеї Ради Європи ініціював звернення до Венеціанської комісії щодо надання розʼяснень: за яких умов та за дотримання яких стандартів конституційні суди можуть скасувати результати виборів, відповідний терміновий звіт Комісії було оприлюднено 27 січня 2025 року.

Венеціанська комісія зазначила, що скасування виборів є важливою подією в житті демократичної держави , оскільки анулювання фактично означає, що суддя скасовує вираження думки народу на підставі того, що вибори суперечили правилам. У висновку Комісії зазначається, що як правило, виборці повинні вірити, що їхній голос є остаточним. Скасування частини виборів або виборів у цілому є виправданим лише за дуже виняткових обставин. За відсутності вагомих причин, скасування результатів виборів через незначні порушення, може зробити виборчий процес більш вразливий або призведе до недовіри до засобів судового захисту або призведе до зниження інтересу до циклів повторних виборів і, можливо, до нижчої явки. Венеціанська комісія чітко констатує, що наслідки визнання результатів виборів недійсними мають бути менш шкідливими, ніж визнання результатів виборів, незважаючи на їх недоліки.

При цьому, з огляду на таку роль і значення рішень щодо скасування для існування демократичного ладу, процедура та рішення про скасування мають бути на стільки гарантованими, що не допустити будь-якого свавілля. Повинні бути забезпечені права подання доказів, справедливого, публічного, прозорого слухання, задля забезпечення довіри. Тим паче враховуючи те, що фактично скасовується воля народу. А самі рішення мають бути добре обґрунтованими і оприлюдненими.

Протест прихильників Джорджеску (фото: Getty Images)

Щодо центрального критерію, як основи для скасування виборів, відповідно до Кодексу належної практики у виборчих справах, тобто наявності порушення, що могло вплинути на результат голосування, то вони повинні базуватись на встановлених доказах незаконності, нечесності, несправедливості, службових зловживань чи інших неправомірних дій і що суд повинен буде вказати в мотивованому рішенні, на яких доказах ґрунтується рішення і чому він переконаний, що вони могли вплинути на результат.

На думку Комісії, онлайн-кампанії, у тому числі за допомогою штучного інтелекту, дійсно можуть посилити занепокоєння щодо дезінформації та маніпуляцій. Заяви про політику, зроблені кандидатами в контексті виборів, часто можуть розглядатися їхніми опонентами як дезінформація або неправдива інформація. Незалежно від форми та засобу, політичні заяви в контексті передвиборної кампанії зазвичай є оціночними судженнями або заявами, які підпадають під свободу вираження поглядів кандидата, якщо вони не перевищують допустимі межі, наприклад у вигляді мови ворожнечі проти політичних опонентів. При цьому, в пункті 57 Висновку зазначається, що той простий факт, що кандидат досяг успіху в онлайн-кампанії не означає, що кандидат порушив правила щодо витрат на кампанію та прозорості і таким чином отримав несправедливу перевагу.

І на сам кінець, у пункті 77 Висновку Комісія зазначає, що на їх думку рішення про скасування виборів повинні точно вказувати на порушення та докази, і вони не повинні ґрунтуватися виключно на секретних розвідданих, оскільки це не гарантує необхідної прозорості та можливості перевірки.

Рішення Конституційного Суду Румунії, як вбачається із висновків Венеціанської комісії, не можна назвати таким, що відповідає обгрунтованості, переконливості та прозорості , так само засновується на інформації, яка не може вважатись такою, що свідчить про істотне порушення, яке вплинуло на волевиявлення. Однак, застосовуючи концепт войовничої демократії, Суд, фактично скасував одну із її засадничих демократичних процедур, — результат волевиявлення народу. При цьому, наслідки рішення не можна переглянути, хоч вони і не були остаточними, оскільки мав відбутись другий тур.

Ще одним негативним наслідком з точки зору суспільної довіри до державних інститутів, стало те, що рейтинг підтримки кандидата, який отримав перше місце за підсумками виборів, які були скасовані, почав зростати і перед повторними виборами, приймається рішення про його недопуск, яке супроводжується акціями громадянського спротиву та обурення.

Демократичний лад, є і сильним і крихким водночас, його сила базується на суспільному порозумінні між членами суспільства про рівність, справедливість і захищеність від свавілля. Варто похитнути такий фундамент, діставши з нього одну цеглину і втрата довіри може обернутись негативними наслідками, щодо визнання результатів будь-яких електоральних кампаній.