Весняне рівнодення - це унікальне астрономічне явище, яке здавна мало особливе значення для людей. Наші предки пов’язували рівнодення з початком нового життєвого циклу, тому воно було наповнене обрядами, віруваннями та традиціями.

РБК-Україна (проект Styler) розповідає про заборони, звичаї та народні прикмети на весняне рівнодення.

Весняне рівнодення - це астрономічне явище, коли день і ніч стають майже рівними за тривалістю. У цей момент Сонце перетинає небесний екватор і переходить у Північну півкулю, знаменуючи початок астрономічної весни. Після цієї дати дні стають довшими , а ночі - коротшими, що символізує перемогу світла над темрявою. 

Це явище відбувається щороку між 19 і 21 березня, а в 2025 році весняне рівнодення настане 20 березня об 11:01 за київським часом . У Південній півкулі в той самий час відзначають осіннє рівнодення, що означає прихід осені. 

З давніх часів цей день сприймався як момент оновлення, початку нового циклу природи та підготовки до родючого сезону. Багато культур надавали рівноденню містичного значення, пов’язаного з балансом між силами світла і темряви. Після весняного рівнодення день стає довше ночі (фото: Freepik.com) 

У цей день вважається важливим підтримувати гармонію у думках і справах , адже негативні емоції можуть накласти відбиток на весь рік. Заборонялося сваритися, конфліктувати та тримати в собі образи, адже це може залучити невдачі. 

Також у рівнодення не варто залишати дім без світла у вечірній час - предки вірили, що так можна захиститися від темних сил. Вважалося поганою прикметою зустрічати цей день у бруді та безладі, тому перед рівноденням проводили генеральне прибирання. 

Окрім цього, уникали важкої фізичної праці та важливих фінансових рішень , щоб не привернути нестабільність. Не слід сумувати або впадати у зневіру - вважається, що радісний настрій цього дня приверне щасливий рік.

Українські пращури святкували цей день як свято Жайворонків , випікаючи обрядові булочки у формі пташок - символів весни. Випічку дарували дітям, а крихти розсипали на полях, щоб рік був урожайним. 

Також люди виходили на подвір’я та розпалювали ритуальні багаття , що символізували оновлення та очищення. Вода у цей день вважалася особливо цілющою, тому на світанку обливалися холодною водою для здоров’я. 

Чистота думок і оселі була головною умовою гармонійного входження у новий цикл природи, тому наводили лад у домі й позбувалися зайвого. Вважалося, що якщо записати свої страхи та невдачі на аркуші паперу й спалити його у вогні, можна звільнитися від старих проблем. Випічка у формі жайворонка (фото: svit.in.ua) 

Наші предки уважно спостерігали за природою в цей день, щоб передбачити майбутню погоду та врожай.

Якщо рівнодення тепле й сонячне - весна буде ранньою та щедрою, а якщо похмуре й холодне - морози можуть затриматися ще на 40 днів. 

Якщо цього дня прилетіли журавлі - весна буде затяжною, а якщо з’явилися ластівки - тепло прийде швидко. 

Мороз у день рівнодення вважався передвісником затяжної холодної погоди, а дощ обіцяв багатий врожай. 

Також вважалося, що бажання, загадане цього дня, обов’язково здійсниться , а сни можуть бути віщими. Уважне ставлення до знаків цього дня допомагало спрямувати рік у сприятливе русло.

Вас може зацікавити

• Що не можна робити на кладовищі, щоб не накликати біду
• 8 фатальних прикмет про фото, які віщують біду
• Що робити з чорним перцем, щоб захистити дім від негативу

При написанні матеріалу використовувалися наступні джерела: Вікіпедія, сайти Місячний календар та Svit.in.ua.