В сенсі, ці два діячі домовились між собою працювати над "зупиненням розповсюдження стратегічної зброї", при чому слова "ядерної" в оригінальному повідомленні таки не було.

В чому тут проблема? А відповідь така – якщо спростити усю сучасну концептуальну базу по ракетному та дроновому озброєнню, то виходить, що Росія та США начебто збираються відмовитись ледь чи не від усього, що має літати на дистанцію понад 500 кілометрів.

Якщо справді буквально тлумачити, то виходить якийсь абсурд.

Або ж настільки велике семантичне поле невизначеності, що особливо тут сторони ризикують взагалі ні про що не домовитись.

А за бажання це поле можна зробити максимально невизначеним: наприклад, якось аналітики авторитетного IISS в одній із своїх публікацій примудрились звинуватити Туреччину в начебто порушенні "режиму експортного контролю по ракетному озброєнню" за фактом можливої поставки в Лівію ударних дронів Akicni, котрі мають взагалі турбогвинтову силову установку.

І в підсумку ми усім світом вийдемо якраз у нову "гонку озброєнь", паростки якої ледь чи не щодня буквально проростають в новинах.

Наприклад, Північна Корея будує не тільки два великі фрегати під крилаті ракети морського базування, але й перший у своїй історії ударний атомний підводний човен.

Ну а Японія уже в 2026 році планує прийняти на озброєння гіпервукові ракети HVGP, роботи по яким відбуваються за прямої технологічної допомоги від США.

Такі справи.

*На фото – один із випробувальних пусків американського гіперзвукового озброєння Dark Eagle, або ж LHRW, що мав би стати на бойове чергування в строю Армії США наприкінці 2025 року.