Путін переграв Трампа? Як Росія затягує переговори щодо України і водить за ніс США
www.rbc.ua
Wed, 19 Mar 2025 09:24:00 +0200

Зміст Час на боці Кремля Україна як частина великої угоди Трампа підштовхують до тиску на Україну З подачі команди Дональда Трампа для опису мирних переговорів стали активно використовувати волейбольну термінологію.
Спочатку мяч був у самого американського президента, який усім розповідав про те, як хоче швидше закінчити гру.
Після скандалу в Овальному кабінеті Трамп перекинув його на українську сторону, обрізавши військову допомогу і розвіддані.
Після зустрічі в Джидді, де українці та американці узгодили повне місячне перемиря, мяч перелетів на бік Володимира Путіна.
Судячи з усього, після вчорашньої розмови з Трампом він зумів успішно перекинути його назад американському президенту.
І одночасно запропонував пограти в хокей.
Час на боці Кремля Ще задовго до початку розмови Трампа з Путіним можна було з великою долею впевненості припустити, що напише Трамп за її підсумками чудова розмова, мир став набагато ближчим, великий успіх, при мені війна б не розпочалася тощо.
Власне, так і вийшло.
І більш офіційне повідомлення від Білого дому за підсумками бесіди теж було витримано в припіднятій тональності, хіба що з меншою кількістю знаків оклику.
Утім, якщо зіставити очікування, які сам же Трамп і його соратники озвучували перед розмовою, і те, що вийшло в підсумку, то великий успіх уже не виглядає таким успішним.
Спочатку Вашингтон хотів від Росії згоди на обговорене в Джидді повне 30денне перемиря, що в підсумку вже можна було б подати американській аудиторії як Трамп закінчив війну.
По факту ж Путін учора погодився або зробив вигляд на припинення ударів по енергетичній інфраструктурі.
При цьому обставивши подальше мирне врегулювання, зокрема й повне тимчасове припинення вогню, цілою низкою вигідних для себе умов.
Причому відразу і для США, і для України.
Головні з них зупинка військової допомоги і припинення мобілізації.
За великим рахунком, Путін озвучував ті ж самі вимоги ще минулого тижня, коментуючи переговори в Джидді.
І вчора зі своїх позицій не відступив ні на крок.
Хіба що давши Трампу можливість більшменш зберегти обличчя, пообіцявши припинити удари по енергетиці щоб американський президент зміг відзвітувати про хорошу і продуктивну бесіду.
Коли три тижні тому, на зустрічі в Білому домі, свої умови Трампу спробувала ставити Україна наприклад, гарантії безпеки як умову закінчення війни, це було зустрінуте хвилею обурення, звинуваченнями в невдячності і припиненням допомоги за підсумком.
У випадку з умовами Росії нічого такого поки не спостерігається.
Путін вміло грає на тому, що Трампу в цій ситуації елементарно більше треба.
І господар Білого дому, який хвалиться своїми бізнесуміннями, мав би це розуміти.
Якщо, наприклад, комусь терміново потрібні гроші і він хоче продати квартиру, а потенційному покупцеві поспішати нікуди то шанс збити ціну дуже великий.
Дуже проста, інтуїтивно зрозуміла життєва логіка.
Переговори української та американської делегацій у Джидді фото t.me/ermaka2022 Трампа явно підтискає час.
Якщо від обіцянок закінчити війну за 24 години він таксяк відбився, то на носі інший символічний рубіж 100 днів президентства, на які треба буде показувати реальні досягнення.
Одними перейменуваннями заток і гір уже не обійтися.
А Трамп, незважаючи на постійну браваду, за два місяці не те що не розвязав жодної серйозної міжнародної проблеми, а лише постворював купу нових.
У Кремлі, безумовно, це бачать і не поспішають час на їхньому боці.
Україна як частина великої угоди Бо поки що країнаагресор не відмовилася взагалі від жодної вимоги припинення західної підтримки України, вето на вступ України до НАТО, вето на західний контингент, територіальні поступки, обмеження розміру і можливостей української армії тощо.
У кремлівському звіті про розмову знайшлося місце навіть усуненню першопричин кризи по суті, тієї самої денацифікації, яку Москва може трактувати як завгодно.
При цьому поряд із жорсткими вимогами, Росія пропонує Трампу і мішок морквин взаємовигідне співробітництво в економіці та енергетиці і особливо свій вплив на ситуацію в інших проблемних регіонах світу, зокрема, на Близькому Сході.
І це те, що напевно зацікавить Трампа.
Уже від кількох українських співрозмовників РБКУкраїна чуло, що американці розглядають війну в Україні лише як елемент безумовно, важливий, але не єдиний глобальнішої угоди з росіянами з широкого кола питань, що охоплює Іран і весь Близький Схід, співробітництво в Арктиці, російськокитайські відносини і т.
д.
І в цьому, звичайно, для України є ще одна небезпека, оскільки тут із Москвою складно змагатися.
На відміну від Кремля, Банкова навряд чи може пообіцяти Трампу якось втихомирити Іран, хуситів або, наприклад, Північну Корею.
Трампа підштовхують до тиску на Україну Тим, хто уважно стежив за переговорними процесами навколо Донбасу в 20152022 роках, нинішні хитрощі росіян можуть здатися дуже знайомими.
Москва застосовує таку саму тактику уникає прямих відповідей на конкретні пропозиції, висуває нові вимоги, умови і підумови, заговорює серйозні питання обговоренням дрібних технічних деталей.
Приміром, свого часу один із раундів переговорів у Тристоронній контактній групі застопорився через суперечки про те, на якій відстані від блокпоста має розвертатися шатлавтобус із пасажирами, що курсував через лінію розмежування.
Анонсовані вчора технічні переговори про перемиря в Чорному морі дають росіянам масу простору для аналогічних маневрів.
І при цьому як і в 20152022му дозволяють нескінченно імітувати свою відданість мирному врегулюванню.
Володимир Зеленський і Дональд Трамп на зустрічі в Білому домі фото Getty Images І паралельно агресори можуть і далі посилювати свої позиції на землі, проводячи нові наступи, про які вже попереджав Володимир Зеленський.
А ще спостерігати за тим, як поглиблюється тріщина між США та Європою, а Дональд Трамп дедалі глибше занурюється у внутрішні проблеми, у міру закінчення президентського медового місяця.
І тим самим американського президента будуть підштовхувати до якнайшвидшого виконання російських умов, зокрема, про припинення допомоги Україні.
Причому, як нескладно помітити, ще до того, як почалися повноцінні мирні переговори.
Щодо цього Трамп уже дає насторожуючі сигнали.
Наприклад, про те, що нібито вже домовлено очевидно, з Росією багато пунктів фінальної угоди.
Хоча з Україною до обговорення фінальної угоди ще взагалі не дійшли.
Наступна партія, чи то в дво, чи то в тристоронньому форматі, має відбутися в Джидді вже цієї неділі, 23 березня.
Там команда Трампа напевно знову спробує перекинути мяч на українську або російську сторону, або на обидві одразу.
І всупереч оптимістичним постам у Truth Social, кінцякраю цим перепасовкам не видно.
Можливо, поки Трамп не забере у всіх мяч, оголосить про свою перемогу із сухим рахунком і піде грати в гольф.
Останні новини
