Оселедець - це не просто риба, а й ще частина української культури. Її назва має цікаве походження, пов’язане з запорозькими козаками. Дізнайтеся, як правильно казати це слово і звідки воно з'явилося.

Як правильно українською буде "сільодка", розповідає РБК-Україна (проєкт Styler) з посиланням на Академічний тлумачний словник української мови.

В українській мові слово "сільодка" не є нормативним, адже правильна назва цієї риби - оселедець. Це морська промислова риба, яку традиційно вживають у засоленому або копченому вигляді.

А слово "сільодка", - це суржик, калька з російської мови. І це слово чомусь досі використовують в Україні.

Приклади використання слова:

 "На столі парувала картопля, блискотів политий олією оселедець" (М. Руденко, "Вітер", 1958).

 "Панькався зо мною тесть, як кіт з оселедцем" (М. Кропивницький, II, 1958).

 "Погано у нас, Тамаро. Як оселедців напхали. Тут (у камері) для шістьох місця мало, а нас тут шістнадцять" (А. Хижняк, "Тамара", 1959).

Проте оселедець - це не лише риба, а й особливий елемент козацького стилю. Саме так називали довге пасмо волосся на голеній голові, яке носили запорозькі козаки.

Чому така назва? Очевидно, тому, що пасмо волосся звисало й ворушилося, нагадуючи рух живої риби.

Приклади вживання:

 "Корж зупинився на паперті, заправив за ліве вухо чорний, як дьоготь, оселедець" (З. Тулуб, "Людолови", 1957).

Вас може зацікавити:

• Коли говорять "річниця", а коли - "роковини"
• 10 складних українських слів, які не можуть вимовити іноземці
• Чому "доброго ранку" правильно, а "доброго дня" - мовна пастка