Курська операція: куди рухаються Збройні сили України
ua.korrespondent.net
Fri, 14 Mar 2025 18:30:00 +0200

Зберегти максимум життів Курська наступальна операція ЗСУ почалася 6 серпня 2024 року і триває вже понад 7 місяців.
Основною метою її було зірвати наступальні плани Росії, які мали на меті створення буферної зони на півночі України.
Окрім того, її завданням було відволікання сил противника від Донбасу, зменшення тиску на інших напрямках, створення зони безпеки і зниження обстрілів української території, а також поповнення обмінного фонду.
Ця операція також дала змогу активізувати процес обміну полоненими, причому РФ вперше виявила ініціативу в цьому питанні.
За даними головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, найбільше території Курської області українські війська утримували в серпнівересні 2024 року, коли площа контролювалася на рівні до 1,2 тис.
кв.
км.
Станом на 15 жовтня операція охоплювала 966,22 кв.
км, а до кінця грудня 639,06 кв.
км.
Нині українські збройні сили утримують лише 205,98 кв.
км.
Протягом останнього місяця росіяни захопили територію від Дарїно до Свердликова, а також контролюють важливу логістичну дорогу від Суджі до Юнаківки.
Російське Міноборони повідомило, що повністю відновило контроль над Суджею.
Місто через російські обстріли перетворено на руїни.
Бої там тривають постійно.
Щоб акцентувати увагу на своїх досягненнях, Курщину відвідав президент РФ Володимир Путін.
Тим часом стало відомо, що вчора президент США Дональд Трамп провів телефонну розмову з російським диктатором.
Про це Трамп написав у своїй соцмережі Truth Social.
Розмову він назвав хорошою та продуктивною і висловив сподівання на завершення війни.
Президент США підкреслив, що під час спілкування він звернувся до Путіна із закликом зберегти життя українських військових у Курській області.
А президент України Володимир Зеленський та головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський підкреслили, що, попри тиск росіян, українські війська продовжують виконувати завдання на Курському напрямку.
Наші війська на території Курської області виконують свої завдання, росіяни намагаються максимально тиснути на наші війська, військове командування робить те, що повинне робити зберігає максимум життів наших воїнів, заявив президент 12 березня під час спілкування з журналістами.
Він додав, що вже зрозуміло, що намагатиметься демонструвати російська сторона найближчими днями.
Я думаю, питання навіть не в тому, що вони піднімають градус на Курському напрямку.
Залякування будуть різні, і ядерного характеру також.
Треба зрозуміти, що це також зрозуміла методичка дій РФ перед будьяким форматом дипломатії.
Треба тверезо дивитись і реагувати на реальні загрози, і не лише інформаційні, наголосив Зеленський.
Головнокомандувач ЗСУ також повідомив про активні бої в передмістях Суджі та прилеглих районах, вказавши на те, що ворог намагається витіснити українські підрозділи та перенести бойові дії в Сумську та Харківську області.
За його даними, втрата російських військ під час Курської операції складає майже 55 тис.
осіб, з яких понад 22 тис.
безповоротні.
У полон потрапили понад 940 російських солдатів.
Крім того, було знищено понад 2 тис.
одиниць техніки, серед яких 90 танків, 654 бронемашини, пять реактивних систем залпового вогню, два зенітних комплекси, а також літак і два вертольоти.
Яке рішення ухвалить командування На початку березня російські воєнкори вперше згадали про операцію Потік, яка пізніше отримала назву Труба.
Згідно з планами російського командування, військовим слід було пройти від 12 до 15 км у трубопроводі УренгойПомариУжгород, який не використовується.
За різними джерелами, російські солдати тиждень повзли по трубі в умовах токсичних газів, із критичною нестачею кисневих балонів та харчів.
Пізніше українське командування прокоментувало результати цієї операції, заявивши, що російським військам не вдалося ані застати ЗСУ зненацька, ані закріпитися в тилу противника.
Отримавши інформацію про підземну піхоту Росії, українські військові влаштували засідку біля виходу з труби.
Однак, попри провал операції, ситуація в Курській області на початку березня різко погіршилася.
Російські війська почали залучати резерви і, за деякими даними, перекинули частину своїх підрозділів зі Сходу України для посилення позицій.
Наразі ситуація на Курщині нестабільна.
Частина українських військових вже покинула територію області.
Один із обізнаних співрозмовників РБКУкраїна зазначив, що рішення про повний вихід з Курської області не ухвалено, але йдеться про скорочення плацдарму.
Нині його площа становить приблизно 150 кв.
км.
Та рано чи пізно нам доведеться звідти повністю піти.
На думку народного депутата Романа Костенка, основне наше завдання не вийти на нашу територію, а залишитися оборонятися на російській землі для того, щоб і удари наносити, і щоб мати буферну зону на території РФ.
Що буде далі залежатиме від того, які рішення ухвалить командування, які будуть ресурси, як будуть воювати наші воїни.
Загалом експерти вважають, що навіть повний вихід з Курської області не буде катастрофою, адже ця операція від самого початку розглядалася як рейд українських військових на територію РФ.
Це військовополітична операція, вона виконала ту місію, яка була на неї покладена, і продовжує її виконувати.
Але якщо загроза для наших військ суттєво збільшиться, то я думаю, що буде дана команда на відхід.
Тим більше, що є інформація, що деякі бригади звідти виходять і вийшли.
Тому вважати, що вихід з Курської області це якась поразка, не варто, зазначив майор запасу ЗСУ Олексій Гетьман.
Утім, є й інша думка стосовно того, чому ЗСУ почали поступово виходити з Курщини.
Адже ще раніше Путін виставляв вимогу поки Україна не звільнить Курську область, він не сяде за стіл переговорів.
І тому Трамп тиснув на Україну.
Україна змушена була, щоб розблокувати постачання зброї і розвідданих, погодитись на виведення своїх військ з Курщини як найменше зло, яке США нам навязувало під диктовку Кремля.
І тому зараз Путін не може гримнути дверима після того, як Україна реально здійснює відхід з Курської області.
Це буде як би не по понятіям ми ж домовились, ти Путін дав слово, ми на Україну наїхали, а ти, висловив припущення голова всеукраїнської громадської організації Україна в НАТО та член Атлантичної ради Юрій Романюк в ефірі Київ24.
На його думку, Путін не може зараз відфутболити Трампа грубо і цинічно, тому має погодитися на план США.
Російський диктатор не хоче втратити Трампа на самому початку його каденції, бо попереду ще довгих 4 роки і ніхто не знає, що буде далі.
Тому Путіну зараз краще не загострювати стосунки з Трампом.
Галина Гірак
Останні новини
