Посівна 2025: посуха лякає аграріїв
ua.korrespondent.net
Wed, 12 Mar 2025 15:55:00 +0200
Посівні площі незмінні В Україні стартувала посівна 2025.
Наразі під майбутній урожай сіють ранні зернові і нішеві культури.
Як повідомляв комітет Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики, насіння під посівну 2025 року забезпечать 418 виробників, які задекларували виробництво для реалізації 500 тис.
тонн насіння.
Із загальної частки задекларованого насіння пшениця складає 150,6 тис.
т, ячмінь 41,8 тис.
т, кукурудза 153 тис.
т.
Крім того насіння соняшнику заклали 34,6 тис.
т, ріпаку 981 тис.
т, сої 49 тис.
т, а картоплі 40 тис.
т.
Як прогнозує Міністерство аграрної політики та продовольства цьогоріч посівні площі залишаються на рівні минулого року.
Кардинальних змін по культурах цього року немає.
Дещо зменшились посівні площі під сою і збільшились під кукурудзу.
Посіви соняшнику і пшениці залишатимуться на рівні минулого року, зауважив міністр аграрної політики та продовольства Віталій Коваль.
Посівні площі залишаються на рівні минулого року та складають понад 23 млн га, з яких 11 067 тис.
га будуть засіяні зерновими культурами, що становить 48,1 від загальної посівної площі.
Зокрема, ярі на зерно мають скласти 5 825,5 тис.
га.
На кукурудзу буде закладено 4,145 млн га, на ярий ячмінь 790 тис.
га, яру пшеницю 222,7 тис.
га, а також на горох, овес, гречку й просо понад 550 тис.
га.
У міністерстві зазначили, що озимих на зерно посіяні на площі 5 241,5 тис.
га.
Щодо олійних культур, то загальна площа має скласти 8 892,1 тис.
га 38,7 від загальної площі посіву.
Серед них на соняшник буде відведено 5 171 тис.
га, на сою 2 422,6 тис.
га, а на ріпак ярий і озимий 1 167,2 тис.
га.
Коваль також додав, що аграріям вистачає добрив та пального для проведення весною посівної кампанії.
Експерти ж міркують, як нові погодні реалії впливають на озимі, посівну та майбутній врожай.
Потрібен дощ Інформаційноаналітичний портал АПКІнформ з посиланням на звіт Укргідрометцентру проаналізував, як рекордна, аномально висока температура повітря цієї зими вплинула на озимі та плодові культури.
Експерти зазначають, що тривала тепла погода нинішньої календарної зими до того спостерігалася лише у 2005 році.
Зазначається, що несприятливий температурний режим уповільнив накопичення тепла та сповільнив вегетацію.
Водночас рослини витрачали запаси вуглеводнів, що знижувало їх морозостійкість.
Ба більше, в січні в Україні майже не було опадів.
Лише у західних областях їх кількість була близькою до норми, а в інших регіонах від 20 до 50 норми.
У південних областях та прилеглих районах інших областей майже не було опадів, а сніговий покрив на полях відсутній.
У другій декаді січня, пишуть аналітики, зимуючі культури переважно були у стані неглибокого зимового спокою.
Проте в окремі дні, коли денна температура піднімалась до 714С, рослини озимих культур почали повільно відновлювати вегетацію.
В деяких районах центральних та південних областей відбулися зміни у фазах розвитку, зокрема зявилися сходи, 3й листок і навіть початок кущіння.
Втім аналітики заспокоюють загрозливих явищ для перезимівлі озимих та плодових культур не спостерігалося.
Однак у разі різкого та тривалого похолодання можливе ускладнення перезимівлі, особливо на пізніх посівах.
Наразі всі озимі культури перебувають у стані зимового спокою, і можна стверджувати, що перезимівля була відносно вдалою.
Але спостерігається недостатня кількість вологи в орному шарі ґрунту і було б непогано, якби перед посівною ще пройшли дощі, каже в коментарі Укрінформу керівниця аналітичного відділу Українського клубу аграрного бізнесу Світлана Литвин.
Дощі дійсно вкрай потрібні фермерам.
Як пише видання Kurkul, станом на початок лютого шість областей Полтавська, Харківська, Дніпропетровська, Запорізька, Донецька та Луганська стикнулись з критичним дефіцитом вологи і ґрунтах.
Причому в останніх чотирьох цей показник на найнижчому рівні в історії.
І ситуація із запасами вологи кардинально відрізняється від минулорічної.
На початку весни 2024 року вони значно перевищували норму, тоді як зараз вони знаходяться на середньому рівні або нижче норми.
Протягом багатьох років посуха чи не найголовніший природний виклик для аграріїв України, підтверджує в колонці для видання Сільський господар Сергій Резніченко, керівник з розвитку агрономії та технологій Corteva Agriscience.
Він наводить приклад Білоцерківського району Київщини.
За попередні 20 років 19992020 протягом вегетаційного періоду він отримував 6075 мм опадів на місяць, а в окремі роки і більше.
Останні три роки цей показник не перевищує 36 мм.
Резніченко додає, що ситуацію міг би дещо врятувати сніг.
Зазвичай він повільно тане і насичує землю вологою.
Але відсутність снігу означає, що в глибоких шарах запасів вологи не буде, пояснює експерт.
Другим проблемним фактором Резніченко називає температурний режим.
Він додає, що тепла зима сприяє ранній вегетації, але якщо після відлиги приходять різкі похолодання без снігового покриву, то рослини можуть суттєво постраждати.
Яким буде врожай 2025 Як зазначає Сергій Резніченко, робити прогнози стосовно врожайності можна буде навесні або влітку, адже ключовим залишається питання вологи.
Він додає якщо весна і літо будуть посушливими, то наслідки можуть бути значно гіршими, ніж бачимо зараз.
Разом з тим, зауважує аналітик, урожай залежать не лише від погоди, а й від роботи аграріїв.
Він додає, що технології є ключовим фактором для вирішення викликів як нестачі вологи в ґрунті, так і зміни традиційних зим.
Головне використовувати їх вчасно і відповідно до рекомендацій виробника.
Зміни клімату впливають на українське землеробство й адаптація до нових умов стає ключовим завданням для аграріїв.
Це їм цілком під силу, переконаний Резніченко.
Якщо говорити про цифри, то за прогнозами директора Національного наукового центру Інститут аграрної економіки, академіка НААН Юрія Лупенка, цьогоріч очікується збільшення виробництва зернових і зернобобових культур до 60 мільйонів тонн, що на 7,6 перевищить торішні показники.
А обсяги виробництва основних олійних культур, окрім соняшника, прогнозують найвищими за останні десять років.
За прогнозами науковців Інституту, 2025го очікується зростання виробництва ярих зернових на 18,9 , включаючи кукурудзу на 23,5 , просо на 21,2 , сорго на 20, а також гречку на 3,7 .
Обсяги виробництва олійних культур збільшаться по соняшнику 2 та сої 2,3.
Водночас зменшаться по ріпаку на 13,1 унаслідок змін конюнктури ринку, деталізував академік Лупенко.
Головне щоб опадів було достатньо.
Як підрахував Reuters, всього за листопадсічень випало 79,6 мм вологи.
Це значно менше за середню багаторічну кількість у 117 мм.
Експерти кажуть, що за останні 7 років така забезпеченість озимих культур вологою спостерігається вперше.
Агентство повідомляє, що невелика кількість опадів протягом більшої частини зимового періоду і дуже низькі запаси вологи в ґрунті викликають особливу стурбованість у виробників зерна.
Валерія Шипуля
Останні новини
більше новин