Мінекономіки планує збільшити експорт України у півтора раза за п’ять років
ua.korrespondent.net
Mon, 10 Mar 2025 13:01:00 +0200
В Міністерстві економіки розробляють нову Національну експортну стратегію.
Її цільові орієнтири полягають у збільшенні обсягів експорту у півтора раза до 2030 року.
Що передбачає новий проєкт Виробляти товари з високою доданою вартістю У 2024 р.
експорт товарів та послуг забезпечив близько 51 млрд дол.
валютних надходжень в економіку.
Водночас частка експорту у ВВП за останні 10 років зменшилась із 49 у 2014 р.
до 25 у 2023му.
Через це в Міністерстві економіки розробляють нову Національну експортну стратегію.
Вона передбачає збільшення частки експорту в ВВП до 33 до 2030 р.
Україна планує збільшити обсяги експорту до 77 млрд дол.
до 2030 р.
Такі цільові орієнтири міститиме нова Національна експортна стратегія, проєкт якої нині розробляє Міністерство економіки заявив заступник міністра економіки, торговий представник України Тарас Качка.
За його словами Мінекономіки орієнтується на цифру в 77 млрддол.
у найближчі пять років.
Він виказав сподівання, що так і буде, і сказав, що це залежить трошки від нас, але більше від бізнесу.
За його словами, головний акцент у новій стратегії розвитку українського експорту буде зроблено не просто на кількісному збільшенні постачань за кордон, а на нарощуванні виробництва та експорту товарів із вищою доданою вартістю.
Заступник міністра зауважив, що значною проблемою залишається висока частка в експорті сировини.
Так, частка сировини та низькотехнологічної продукції в експорті зросла з 52 у 2021 р.
до 66,3 у 2024 р.
В Україні склалася традиція робити швидкі гроші.
Ми звикли швидко отримувати прибуток, швидко щось кудись експортувати, потім знову швидко отримувати ресурс і знову його експортувати.
Тобто ми змушені констатувати, що у нас ресурсносировинна економіка, і це накладає відбиток на розвиток всього бізнесу, каже експерт Міжнародного центру перспективних досліджень МЦПД Єгор Киян.
Україні було б вигідніше вирощену сільськогосподарську продукцію переробляти в продукти харчування з більш високою доданою вартістю у випадку з пшеницею, наприклад, в макаронні вироби і вже ці товари продавати на експорт.
Але зараз виходить навпаки ми продаємо пшеницю за кордон, а звідти імпортуємо макарони, які є якіснішими, а іноді при цьому і дешевшими за вітчизняні.
Тож в Мінекономіки планують змінити цю ситуацію та стимулювати виробників торгувати не сировиною, а товарами з високою доданою вартістю.
Для цього Україні треба інвестувати у виробництво чи шукати інвесторів за кордоном.
Шукати нових торгових партнерів В Мінекономіки також планують розширяти кількість торгових партнерів.
Наразі географічно в структурі експорту спостерігається значне зростання частки ЄС до 59,5.
Водночас ЄС через протести фермерів цього року подовжив особливий пільговий режим торгівлі з Україною із запобіжниками для низки груп товарів.
Серед них, зокрема є й цукор.
За словами Качки, успішні кейси переорієнтації експорту, як у випадку з українським цукром, який після обмежень на ринку ЄС почав експортуватися до країн Африки, демонструють здатність українського бізнесу швидко адаптуватися до змін на зовнішніх ринках.
Крім того, нинішня угода про вільну торгівлю з ЄС діє до 5 червня поточного року.
Далі ЄС може відмовитись від пільгової торгівлі агротоварами з Україною.
За підсумками 2024 р.
частка експорту агропродукції до ЄС скоротилася з 61 до 52 й з огляду того, що існує загроза, що для України у будьякий момент можуть скасувати режим автономних торгових преференцій Україні треба вживати заходів, аби мати кому експортувати наші товари.
Тому профільне міністерство збирається диверсифікувати експорт, зменшуючи європейський показник до 40, натомість збільшуючи торгівельні відносини з країнами Близького Сходу, Африки та ПівденноСхідної Азії.
Шукати нових торгових партнерів Україні потрібно ще й тому, що з моменту повернення президента США Дональда Трампа до Білого дому його підхід до міжнародних відносин став агресивним, спрямованим на посилення американської влади шляхом введення тарифів і тиску на союзників.
Трамп використовує мита як важіль для тиску на інші країни, вимагаючи, щоб вони виконували його побажання.
Рішення Дональда Трампа змінює торгові правила для світу, але України треба перш за все далі експортувати.
Які б заяви не лунали, каже Качка.
За його словами, конфлікти лише сильніше підкреслюють важливість угод про вільну торгівлю.
Він каже, що наразі 93,4 українського експорту спрямовується до країн, з якими Україна має угоди про вільну торгівлю.
З урахуванням угод, які підписані, але ще не ратифіковані з Туреччиною та ЄАВТ, цей показник може зрости.
На думку Качки, одним з пріоритетних завдань для України, є укладення угод про вільну торгівлю з країнами ПанЄвроМед через те, що зараз левова частка українського експорту припадає на країни ЄвропоСередземноморського регіону.
У 2024 р.
на їх частку припало 76,8 товарів.
Він розповів про які саме країни йдеться Єгипет експорт в 2024 р.
1,6 млрд дол.
Ліван 412 млн дол.
Туніс 330 млн дол.
Алжир 314 млн дол.
Марокко 160 млн дол.
Сербія 130 млн дол.
Йорданія 98 млн дол.
Албанія 31 млн дол.
Боснія і Герцеговина 21 млн дол.
Палестина 20 тис.
дол.
Сирія 8 млн дол.
Фарери 14,2 тис.
дол..
Качка пояснив, що тут важливий не так обсяг торгівлі, як можливість побудови виробничих ланцюгів.
Серед інших зовнішньоекономічних пріоритетів він назвав ратифікацію угоди про ЗВТ з Туреччиною.
Туреччина має традицію раптово і різко збільшувати мита.
ЗВТ це важлива гарантія від збільшення мит.
Кількість запитів на прискорення ратифікації від бізнесу більшає.
Також Качка згадав про необхідність модернізації угоди про вільну торгівлю з EFTA обєднує митні території чотирьох європейських країн, які не вступили до ЄС, зокрема, Республіки Ісландія, Князівства Ліхтенштейн, Королівства Норвегії та Швейцарської Конфедерації.
Ред..
Заступник міністра прогнозує, що вона буде переукладена у першому півріччі 2025 р.
Сумарний експорт до цих країн у 2024 р.
склав лише 143 млн дол., але це ринки, які найбільше інтегровані з ЄС і є омріяними для багатьох наших виробників.
Своєю чергою експерти теж вважають, що Україні потрібно шукати якомога більше торгових партнерів, аби не залежати від одних і у випадку погіршення відносин переорієнтуватись на інших.
В умовах світу, в якому спалахують торгові війни, шукати нові ринки збуту це мудре рішення.
Кожний новий ринок, що відкривається це гарна новина для української торгівлі, каже Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру.
Качка також заявив, що модель Міністерства економіки і повоєнного відновлення буде так чи інакше завязана на міжнародній торгівлі через те, що в українців є звичка бути відкритими.
Дуже важлива історія, що ми розуміємо наша частка торгівлі в міжнародному ВВП свідчить про те, що українська економіка і український бізнес надзвичайно відкриті, наголосив Качка.
Вікторія Хаджирадєва
Останні новини
більше новин