Україна не прийняла «мир» за сценарієм Трампа
glavcom.ua
Sat, 01 Mar 2025 18:26:00 +0200

Ну що, друзі.
Підібємо короткі підсумки переговорів Зеленського і Трампа Мінімум емоцій і букв, дуже коротко і по суті.
Не зрада і не Перемога.
У мене склалося враження, що конфлікт був спланований заздалегідь командою Трампа.
Для цього і підбір учасників, і пряма трансляція.
Завдання стояло не просто викручувати Зеленському руки, а публічно його розмазувати, ставити на місце, диктувати умови без права голосу.
На фініші отримати мовчазного і слухняного партнера і гордо повести його на підписання Угоди.
Генеральна репетиція підписання капітуляції.
Звідси й театральність.
Але в якийсь момент усе пішло не за сценарієм.
Зеленський не погодився з роллю слухняного і мовчазного хлопчика для биття.
Сперечався, доводив очевидні речі.
Не гнувся.
Дуже чітко втримав лінію не хамити, не вмикати емоції, але й не давати маніпулювати правдою та відсувати інтереси України.
Така лінія не мала варіантів гарного фінішу, але іншої не було.
Ми могли прямо у Вашингтоні визнати поразку, визнати безглуздість опору.
Після цього підписання капітуляції з Москвою було б простою формальністю.
За підсумками Зеленський в ефірі подякував американському народу, жодного поганого слова на адресу Трампа.
На мій погляд, найправильніша лінія.
Угоду не підписали, пресконференція після такої трансляції взагалі втратила сенс.
Трамп і команда зупинили фінансування підтримки відновлення нашої енергосистеми і видали кілька похмурих прогнозів.
На цьому поки що все.
Думаю, у системі координат батіг і пряник ми зараз отримуємо перший елемент.
Але, повторюся, альтернативою була фактично капітуляція.
Трампа і такий формат припинення війни влаштовує, але нас ні.
У сухому залишку отримали масову публічну підтримку європейських країн.
Важливо, щоб вона трансформувалася із заяв у реальні гроші та зброю.
До речі, щодо зброї у нас її вже зараз більше європейської, ніж американської.
На підтримку України висловлюються й американські політики.
Демократи, що природно, але не тільки.
Низка республіканців теж відкрито підтримують Київ і засуджують Трампа за гру на боці Москви.
Дійсно, звязуватися з Україною для західних політиків ризиковано.
Ми не експортуємо рідкісноземельні метали, але політична криза і масовий срач йде на експорт моментально.
Що далі Нам своє робити.
Для нас, для військових узагалі все зрозуміло продовжувати воювати, тримати фронт.
Ми й не вірили у швидкий мир ситуація на полі бою надто показова.
Ілюзій немає.
Тилу не втрачати віри, оптимізму і допомагати фронту.
Державі робити все, щоб наша економіка почувалася максимально комфортно.
Тобто не обскубувати гусей, а будувати теплиці для бізнесу.
Лобіювати в ЄС відстрочку щодо екологічних квот і конфіскації російських активів.
Навести нарешті лад із держпідприємствами, стримавши жадібність деяких структур.
Насамперед це стосується підвищення тарифів на Укрзалізниці.
Енергетикам буде важче, але їм і раніше легко не було.
Проте ремонти і відновлення цієї зими йшли за планом.
Система працювала, як годинник, від міністерства до бригади монтерів усі відпрацювали ідеально.
Всупереч похмурим прогнозам експертів пройшли зиму без відключень.
Впораються і далі, я у них вірю.
Дрони вже збираємо самі дуже активно.
І якщо дати профільним фірмам ще й можливість заробляти на експорті дрони для армії будуть.
Скидання навчилися робити самі.
У 2022 було важче.
І майбутнє здавалося набагато страшнішим.
Впоралися Впораємося і зараз.
Ми виявилися набагато сильнішими, ніж багатьом здавалося або хотілося.
Останні новини
