Сучасні виклики української армії: яких змін потребує військо
www.pravda.com.ua
Sat, 01 Mar 2025 12:10:00 +0200

Ледве не щодня українські військові, волонтери, ЗМІ та громадські активісти на різних інформаційних майданчиках обговорюють проблеми з якими щодня зіштовхуються українські військові під час їхньої підготовки або під час ведення бойових дій.
Хтось з коментаторів є досвідченим військовим, хтось хоче ним здаватися, а хтось хоче винести в публічну площину проблеми, які заважають виконувати поставлені завдання.
Вважаю, що судити про компетентність цих заяв та обізнаність в цій проблематиці мають саме військові, а не цивільні, які доволі часто сприймають ці новини емоційною, а не раціональною складовою. За своєю суттю військо є дуже складним конструктом.
Уявіть, що ви живете в містечку з населенням 5 тисяч людей таку ж кількість військовослужбовців має середньостатистична піхотна бригада.
В ньому є маршрутки, лікарня, школа, міська рада, поліція, комунальна служба, пожежна частина та ціла купа інших органів та інституцій, які відповідають за життєдіяльність міста.
Власне, у війську є все те ж, однак під іншою обгорткою та зі складними назвами посад.
Людям не дотичним до армії та державної служби, дуже важко осягнути концепт єдиноначальності та колективної відповідальності в одному флаконі, тому метою цього тексту є бажання підсвітити кілька проблем та ідей.
ТЦК не військові.
Російська пропаганда та відсутність належної комунікації з боку держави призвела до того, що 2025 році левова частка громадян не розуміє, що більшість співробітників ТЦК це військовослужбовці, і разом з тим в ТЦК є цивільні співробітники.
Врученням повісток на вулицях займаються ВИКЛЮЧНО військові.
В 2025 році переважна більшість з них, це військові, які перевелись до ТЦК та СП після поранень в бойових бригадах. Що варто зробити припинити робити презентації в стилі Power Point та публікувати їх на сторінці Міністерства оборони.
Необхідно знімати короткі та сучасні відео та заливати їх на усі популярні платформи Tik Tok, Instagram, Facebook, YouTube.
І так, за це просування контенту потрібно платити гроші, однак якщо цього не будемо робити ми це будуть робити росіяни, чим вони власне активно і займаються.
Гібридна війна ведеться в різних площинах, в соцмережах росіяни постійно намагаються підірвати довіру до мобілізаційних процесів.
Активне впровадження цифрових рішень та формування відповідної цифрової вертикалі в Збройних Силах України.
Delta, Кропива, Армія та інший масив сучасних військових програм та інформаційнокомунікаційних систем потребують наявності окремої вертикалі в управлінні ЗСУ, та штатних посад для людей, які будуть безпосередньо адмініструвати ці продукти в підрозділах, надавати доступи, та щонайголовніше тренувати людей користуватися цими продуктами.
Що варто зробити створити принаймні на рівні батальйону штатну посаду цифрового офіцера, а не перекладати ці обовязки на звязківців, або ж призначати позаштатних відповідальних осіб.
Хто служив в армії знає, все що позаштатно це вторинно.
Залучення сержантської ланки до ситуаційної обізнаності.
В багатьох підрозділах досі діє радянський принцип, що сержанту потрібно надавати інформацію безпосередньо перед виконанням завдання.
Зазвичай така практика підриває довіру до командування.
Довгий період в нашому штурмовому підрозділі піхотинці вважали, що противник обстрілює лише наші позиції, а ми не ведемо вогню у відповідь. Що варто зробити запровадити обовязкове чергування головних сержантів взводів та рот на командноспостережних пунктах рот.
З землі ситуація завжди виглядає інакше, аніж з командного пункту, де командир збирає усю інформацію та управляє ураженням противника в режимі реального часу.
Таке рішення зніме зайву напругу між командирами та солдатами на тактичному рівні.
Аналітична обробка інформації.
Інформація це ключ до перемоги.
Чим швидше ми будемо накопичувати та опрацьовувати масиви різної інформації, тим швидше ми будемо бачити зміни в характері ведення бойових дій противника і як наслідок, тим швидше ми будемо адаптовувати свою тактику ведення бою.
Чим швидше ми працюватиме з інформацією тим менше людських життів ми втрачатимемо.
Що варто зробити впровадити процедуру Lesson learned.
Кожна операція має бути проаналізована командирами усіх рівнів.
Для успішних треба встановити причини успіху, для неуспішних встановити усі завади.
Особливо треба акцентувати увагу на неуспішних кейсах, аби згодом їх не повторювати.
Поточно командири дуже рідко проводять after action review аналіз проведеного бою зі своїм особовим складом.
Проведення onboarding процес прийняття нового співробітника в команду для молодого поповнення.
Минули часи, коли необізнаний солдат виконавчий солдат ще в 1991 році минули.
Сучасні новобранці хочуть володіти інформацією.
Важливо правильно адаптувати новобранців в новому колективі, пояснювати їм структуру збройних сил, структуру підрозділу, вертикаль старшого командира, щоб не виникало ситуацій, коли бійці за два роки служби не можуть пояснити базову структуру свого підрозділу, або не знають точну назву своєї посади.
Чим більше солдат дізнається під час адаптації, тим менше питань в нього виникатиме згодом.
Солдат має розуміти, що командир взводу ніколи не придумує бойові завдання для свого особового складу.
Вище нього є командир роти, якому наказ віддає командир батальйону і т.д.
Що варто зробити на рівні Генерального штабу розробити та впровадити так звану практику сhecklistів контрольних списків принаймні для тактичної ланки.
Нещодавно призваний молодий офіцер має знати, що в нього є настільна книга мова не про статути, а про практичні поради, яка коротко описує його подальші кроки в різноманітних ситуаціях.
Умовно, прибуло поповнення Крок 1.
Представити управління взводу та їх функції.
Крок 2.
Повторно опитати особовий склад на скарги та проблемні питання.
Крок 3.
Зібрати та зафіксувати дані про особовий склад і т.д.
Мотивація служби в піхоті.
Так сталося, що в 2025 році піхотинці є найбільш потужним організмом Збройних Сил і найбільш недооціненим з точки зору мотивації приєднання до піхоти.
В більшій мірі увесь тягар війни несе на своєму плечі український піхотинець.
В дощ, в сніг, в спеку, під постійними обстрілами противника. Що варто зробити запровадити нову систему позачергових звань, скоротити терміни для вислуги в званні для особового складу піхотних бригад.
Ти піхотинець і виконуєш бойові завдання отримуй звання раніше. Впровадити вищі ШПК на піхотних посадах, служиш в піхоті рости до вищого звання на цій посаді.
Запровадити додаткові дні відпусток для піхотинців.
Піхотинець 5 днів до відпустки.
Запровадити грошову надбавку за службу в піхотній частині.
Піхота це наше все, наша стіна, наш крайній рубіж, наш рубікон. Відсутність реального досвіду бойових дій та розуміння сучасних реалій бою в багатьох офіцерів Генерального штабу ЗСУ.
В Генеральному штабі та інших органах управлінь Збройних Сил існує велика кількість офіцерів, які потрапили туди молодими лейтенантами та там же ж і дослужились до полковників.
Власне на цьому і побудований розрив між бойовими та штабними командирами.
Що варто зробити запровадити чергування посад між бойовими та штабними посадами для усіх офіцерів.
Нехай не лякає слово бойові, мова йдеться про службу в бойових військових частинах.
Одне звання в бойовій військовій частині, згодом, наприклад переведення в командування, звідти знову на підвищення в бойову військову частину.
Таким чином буде викорінено таке поняття як штабний полковник і ситуації типу а чого ви відділенням у 8 людей не можете взяти цю точку на карті.
Моральнопсихологічна демотивація солдат.
Немає нічого гіршого для ведення бойових дій, аніж демотивований підрозділ.
Хибність рішень кидати новостворені підрозділи одразу на складні напрямки без обкатки на стабільних напрямках завжди призводитиме до великих втрат.
Що варто зробити первинно усі новостворені організми обкатувати в підпорядкуванні бригад, які довгий період ведуть бойові дії.
Два місяці ведення бойових дій в смузі досвідченої бригади рівнозначно року активного злагодження та самостійного набуття досвіду.
Відсутність прозорих, чітких та зрозумілих критеріїв для отримання певних типів нагород.
Ні для кого не є секретом, що для більшості військових поняття державних та відомчих нагород є абсолютно знівельованим.
Якщо ти є хорошим другом командира, то матимеш великий спектр нагород навіть не беручи участі в бойових діях, а можеш бути піхотинцем, який не вилазить з бойових позицій і не мати нічого.
Особливо часто державні нагороди найвищого рівня вручаються військовим посмертно включно лише після набуття високого рівня публічності в ЗМІ. Що варто зробити встановити обовязкові квоти для бойових підрозділів та чіткі критерії для отримання певних типів державних та відомчих нагород, аби не виникало випадків, коли батальйон понад два місяці бере участь в активних щоденних боях, а жоден піхотинець досі не заслужив За мужність 3 ступеня.
Ініціатива нагороджувати має йти від держави, а не від командирів, хоча останнім таке право також варто залишити.
Залучити до процесу подання на нагородження особовий склад підрозділу та встановити квоти для рядового та сержантського складу, і окремо для офіцерського складу під час голосування, аби унеможливити подання на нагородження командиром виключно своїх людей. Наостанок, мотивація бійця вчитися та розвиватися.
Розуміння, що особиста ініціатива, успішне проходження курсів, знання мов, спортивні та наукові досягнення, а не кумівство та особисті знайомства, дозволять тобі підійматися карєрною драбиною, прозорість критеріїв необхідних для просування по службі, дозволять втримати наймотивованіших бійців у професійному війську після оголошення демобілізації, адже так чи інакше це колись станеться.
Михайло Онуфер
Останні новини
