Угода з США: дипломатична перемога чи рано радіти?
glavcom.ua
Fri, 28 Feb 2025 15:45:00 +0200
Після обміну різкими заявами між лідерами США й України, Дональдом Трампом та Володимиром Зеленським, сторонам вдалося досягти компромісу щодо угоди про доступ США до українських природних ресурсів.
Президент Зеленський заявив на брифінгу 26 лютого, що погоджений документ є рамковим і відкриває шлях до укладання більш конкретних домовленостей, зокрема про спільний інвестиційний фонд.
Офіційно текст документа не оприлюднили, а його підписання, як очікується, станеться під час візиту Зеленського до США 28 лютого.
Президент наголосив, що головним для нього було уникнення боргових зобовязань В угоді немає ні 500 мільярдів боргу, ні 350, ні 100, це було б несправедливо по відношенню до нас.
Хоча питання гарантій безпеки для Києва було ключовим, у тексті документа, який оприлюднила Європейська правда, вони згадуються лише побічно Уряд Сполучених Штатів Америки підтримує зусилля України отримати гарантії безпеки, необхідні для створення тривалого миру.
Жодних зобовязань щодо продовження військової допомоги США в угоді немає.
За словами Зеленського, чи стане ця угода великим успіхом чи тихенько пройде, залежатиме від його перемовин з Трампом, на яких глава держави сподівається звірити годинник.
Ця угода є частиною наших великих домовленостей з США та може бути частиною майбутніх гарантій безпеки.
Я хочу розуміти ширше бачення що чекає Україну, де ми, наголосив глава держави.
До чого домовились Україна та США деталі рамкової угоди Оприлюднений у ЗМІ документ має назву Двостороння угода про встановлення правил та умов інвестиційного фонду відбудови та складається з 11 пунктів.
Як підтвердив премєрміністр Денис Шмигаль, створений у партнерстві фонд буде спільною власністю США та України.
Український уряд зобовязується вносити до фонду половину майбутніх прибутків від розробки природних ресурсів, що належать державі, зокрема корисних копалин, вуглеводнів, нафти, природного газу та портової інфраструктури.
Водночас Шмигаль запевнив, що передача українських ресурсів США чи третім сторонам виключена.
Внески, зроблені у Фонд, будуть реінвестуватися принаймні раз на рік в Україні з метою сприяння безпеці, захисту та процвітанню України, написано у тексті документа, що його опублікувала Європейська правда. Крім того, у документі зазначається, що США будуть підтримувати довгострокові фінансові зобовязання для розвитку стабільної та економічно процвітаючої України не лише грошима, а й фінансовими інструментами та іншими матеріальними і нематеріальними активами.
Решта положень стосуються деталей майбутньої угоди про фонд, яка мусить бути ратифікована парламентом України.
Її розробка має розпочатися невідкладно. Мережко Це дипломатична перемога Голова комітету Верховної Ради з питань зовнішньої політики та міжпарламентської співпраці, нардеп від фракції Слуги народу Олександр Мережко у коментарі DW назвав угоду дипломатичною перемогою та ситуацією winwin тобто безпрограшною для обох сторін.
Трамп може показати своїм виборцям, що за допомогу Україні він має економічний зиск, а Україна що вдалося уникнути боргових зобовязань, не корисних для нас.
Там нема нічого, що суперечило б нашим національним інтересам, каже нардеп.
Хоча угода не містить конкретики, вона дає надію на розробку детального міжнародного договору з врахуванням інтересів України, а також уможливлює зустріч Трампа з Зеленським для усунення попередніх непорозумінь, зазначив Мережко. Опозиція вказує на брак гарантій та ризик залежності від США Українська опозиція скептично оцінює угоду з США і критикує уряд за відсутність звітності перед парламентом і брак у документі чітких гарантій безпеки.
За словами нардепки від фракції Європейська солідарність Іванни КлимпушЦинцадзе, занепокоєння викликає і брак прописаних зобовязань про продовження військової підтримки США та відсутність згадки про справедливий мир.
Привести майбутню угоду про фонд у відповідність до зобовязань України перед ЄС також буде серйозним викликом, вважає КлимпушЦинцадзе, яка очолює профільний комітет Ради.
За її оцінкою, зобовязання США в угоді прописані розмито та обтічно, тоді як вимоги до України, зокрема перелік ресурсів та інфраструктури, з яких нараховуватиметься половина прибутку у фонд, виписані дуже ретельно. Не йдеться суто про рідкісноземельні метали, а й про газ, нафту, порти, іншу інфраструктуру.
Цікаво, що йдеться не лише про пряму державну власність, а й про непряму.
Що це означає незрозуміло, вказує вона.
КлимпушЦинцадзе припускає, що угода може зробити Україну частково економічно залежною від США, адже фонд, згідно з рамковою угодою, матиме комерційний характер.
Хотілося б розраховувати, що ми отримаємо позитив для повоєнного розвитку економіки України.
Але, схоже, все буде визначатися пріоритетами і баченням американської сторони.
Чи буде воно завжди співпадати з інтересами української держави для її реального процвітання подивимось, зазначає нардепка.
Успіх більше залежить від України Юристка та дипломатка Лана Зеркаль розцінює погоджену угоду як піархід для обох сторін і наголошує, що її ефективність більше залежатиме від України.
Це у нас має бути розуміння, що ми хочемо розвивати за допомогою американських технологій, капіталу та експертизи.
Це у нас має бути стратегія, як використовувати запропонований формат передусім у наших інтересах, написала Зеркаль у Facebook.
Спочатку безпека та мир, потім економічна співпраця На думку ексміністра закордонних справ України Володимира Огризка, рамкова угода, яка наразі лише визначає потенційні подальші кроки, насамперед потрібна Трампу для демонстрації швидкої та гучної перемоги американцям.
Водночас він застеріг від передчасного оптимізму з боку України.
Ще багато роботи належить зробити перед народженням конкретної угоди.
Навіть якщо брати технічні моменти це про доволі далеку перспективу, але ж є і військовополітичні про яку експлуатацію природних копалин може йтися, коли триває війна каже Огризко у розмові з DW.
Той факт, що у рамковій угоді є хоч і коротка, але згадка про гарантії безпеки, на думку ексглави МЗС, є позитивом та може означати, що паралельно з роботою над наступною угодою щодо природних ресурсів вестиметься напрацювання угоди про безпеку.
Проте, як вказує він, наполягання Києва поєднати ці два аспекти в одному документі є неприродним гібридом.
Це дві окремі теми.
При чому спочатку має бути угода про безпеку і сталий стабільний мир, а вже потім економічна співпраця.
Який інвестор вкладатиме гроші туди, де рвуться снаряди зазначає Огризко.
Боротьба за інтереси України ще попереду Директор Центру політичних досліджень Пента Володимир Фесенко також вважає, що побічна згадка про гарантії безпеки у рамковій угоді дає підстави Україні для конкретизації переговорів з цієї теми.
Погоджену рамкову угоду він називає проявом тактичної гнучкості у відносинах з адміністрацією Трампа, що дає можливість Зеленському зустрітися з ним та зясувати, якими будуть подальші відносини країн, вважає політолог.
Поборотися за інтереси України ще доведеться.
Тиск США може продовжитись у роботі над угодою про сам фонд, розподіл прибутку, виведення грошей з України.
Трамп і його команда можуть спробувати забрати у нас хоча б частину грошей, яку США виділяли нам у перші три роки війни, зазначив у коментарі DW Фесенко.
Попри це, він звертає увагу на зміну тональності угоди, в якій вже не йдеться про боргові зобовязання України.
За його словами, досягненням прийнятного тексту угоди Київ продемонстрував, що не буде погоджуватися на рішення, ухвалені без України, що важливо у контексті мирних перемовин.
Крім того, формат первинної угоди зберігає для нас простір для маневру, додає політолог.
Ми можемо спробувати створити цей фонд на взаємоприйнятних паритетних засадах, якщо буде добра воля США.
Або ж все може залишитись на рівні отих зафіксованих домовленостей, якщо, наприклад, США переорієнтуються на співпрацю з Росією, зазначив Фесенко.
Анастасія Шепелева
Останні новини
більше новин