Суворі покарання

Верховна Рада ухвалила закон, яким запроваджується адміністративна та кримінальна відповідальність за незабезпечення безперешкодного доступу до укриттів

"Верховною Радою України прийнято Закон (реєстр. №9362-1), яким вводиться адміністративна відповідальність за незабезпечення безперешкодного доступу громадян до укриттів (штраф від 1700 до 3400 грн; у разі повторного порушення - від 5100 до 8500 грн); за порушення встановлених законодавством вимог щодо утримання та експлуатації укриттів, що призвело до їхньої неготовності до використання за призначенням (штраф від 2550 до 5100 грн; у разі повторного порушення - від 5100 до 8500 грн) ", - повідомив заступник міністра внутрішніх справ Богдан Драп’ятий.

За його словами, кримінальна відповідальність запроваджується за порушення вимог законодавства щодо утримання та експлуатації укриттів, незабезпечення безперешкодного цілодобового доступу населення до них у разі оголошення сигналу повітряної тривоги, що призвело до заподіяння середньої тяжкості чи тяжких тілесних ушкоджень або загибелі людини. До Кримінального кодексу України вводиться нова стаття 270-2, санкція якої передбачає позбавлення волі на строк від трьох до восьми років. 

"З часу введення в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 23 червня 2023 року "Щодо результатів оперативних обстежень об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту та вирішення проблемних питань щодо укриття населення", ситуація з забезпеченням доступності та належного утримання укриттів суттєво покращилася в Україні, насамперед у прифронтових регіонах", - констатував Драп’ятий.

Він зазначив, що фахівці ДСНС спільно з представниками Нацполіції, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щоквартально здійснюють обстеження об’єктів укриттів.

"Загальна кількість укриттів на підконтрольних уряду України територіях наразі становить 62 600. Загалом із липня 2023 року фонд захисних споруд цивільного захисту збільшено на 2 300 об'єктів", - додав заступник міністра.

Не лише укриття

В Україні продовжують впроваджують практику використання в якості укриття споруд подвійного призначення. Щоб у майбутньому, коли укриття не будуть потрібними, в них розміщувалися спортзали, складські рішення чи навіть підземні музеї.

З листопада 2022 року в Україні почав діяти Закон 2486-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення вимог цивільного захисту під час планування та забудови територій". Він передбачає посилені вимоги до цивільного захисту та обов’язкову наявність укриттів, споруд подвійного призначення та інших інженерно-технічних заходів. Така практика не є чимось унікальним - багато країн саме у такий спосіб забезпечують захист населення від потенційних загроз.

"Ця практика - типова для багатьох країн, тобто не є суто українським ноухау. У дуже багатьох країнах так влаштована система цивільного захисту і споруди подвійного призначення - звична норма. Такі споруди використовують як паркінги, складські приміщення, або навіть влаштовують там підземні ринки, бари, ресторани, торгівельні центри і, як не дивно, музеї. За потреби ці приміщення можуть легко виконати свою першочергову функцію", - зазначила народний депутат, голова парламентського комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк.

Наприклад, в Ізраїлі приміщення і споруди подвійного призначення є і в багатоквартирних житлових будинках, і в громадських будівлях. У житлових будинках їх використовують як господарські приміщення, для зберігання велосипедів, дитячих візочків, у якості комірчин. Також там можуть бути студії для репетицій і звукозапису, спортзали, танцювальні студії, бари, місця для молитви тощо. Логіка у тому, щоб за потреби туди можна було швидко дістатися.

"В офісних приміщеннях їх використовують як кімнати для переговорів. У бізнес-центрах - як коворкінги. Або також розміщують там ресторани, місця для відпочинку тощо. Загалом, можливість використовувати укриття для більш ніж однієї мети часто робить багатоцільове укриття привабливим для власника, оскільки це дозволяє їм повернути інвестиції його облаштування у будинку або будівлі", - пояснила народний депутат.

Вона також згадала досвід Стокгольму, де бомбосховище "Клара" - одне з головних цивільних бомбосховищ міста, розташоване у його центрі. Його побудували ще під час холодної війни і досі воно вважається укриттям. А в мирний час - це паркінг на 296 паркомісць, переважно для довготермінового паркування.

А у Фінляндії загалом 85% приміщень укриттів управляються приватними особами, тому вони використовують їх з практичними цілями - як спортивні чи торгові центри, гаражі, складські приміщення тощо.

"Не менш важливо, що європейські країни також переоблаштовують занедбані ще з часів Другої світової війни укриття. Там розміщують музеї, місця для відкриття нових барів, клубів і магазинів. Наприклад, цікавим є досвід Німеччини. Проєкт Bunker Wohnen - приклад того, як занедбане укриття може стати навіть житловим будинком. Його квартири використовують верхній поверх бункера разом із додатковим рівнем, побудованим на даху, як житлову площу, а нижній рівень використовується зазвичай як гараж для паркування",- розповіла Шуляк.

То ж Bunker Wohnen демонструє, як можна використовувати колишні бомбосховища. І навіть якщо базові конструкції складно змінити, додавання кількох поверхів може забезпечити будівлі нові активні функції.

Наприклад, Велика Британія використала занедбаний бункер у Лондоні біля станції метро Clapham North для сільськогосподарського стартапу Zero Carbon Food. Під час Другої світової війни це місце було притулком для 8 тис. лондонців. Нині ж його перетворили на підземну ферму, де компанія на площі у приблизно 1 га вирощує різноманітні овочі та мікрозелень, використовуючи методи гідропонного землеробства.

Цікавим є і досвід Китаю. У Шанхаї працює The Shelter - одне з найпопулярніших місць шанхайської музичної сцени. Заклад зайняв одне з тисяч колишніх бомбосховищ. Власники проєкту використовують інтер’єр сховища майже без змін, виставляючи це родзинкою закладу. При цьому, для них вести бізнес у колишньому бункері означає не тільки пропонувати місце з унікальною атмосферою. Є і практична складова - стабільна низька  температура приміщення дозволяє зберігати напої та їжу без великих рахунків за електроенергію.

"Загалом, у Шанхаї під старими та новими комерційними будівлями знаходяться тисячі укриттів. Нині там розміщені овочеві ринки, бари, клуби і магазини. Така практика - досить розповсюджена у світі. Тож ми можемо запозичувати її і мати з одного боку безпечні місця на випадок воєнних дій, з іншого - ці місця можуть бути потенційно рентабельними точками для бізнесу", - підсумувала Шуляк.

Галина Гірак