У Німеччині вчора, 14 лютого, стартувала Мюнхенська конференція з безпеки 2025. Тим часом Росія атакувала ударним дроном укриття Чорнобильської атомної електростанції (ЧАЕС).

Більш детально про те, що сталося у п'ятницю, 14 лютого, - у матеріалі РБК-Україна.

Перший день Мюнхенської конференції

У Німеччині у п'ятницю, 14 лютого, стартувала Мюнхенська конференція з безпеки 2025. Конференція триватиме три дні й тема війни в Україні та пошуків шляху до миру буде однією з головних. Зокрема, вчора на полях Мюнхена відбулися зустрічі делегацій України та США.

Детальніше про перший день Мюнхенської безпекової конференції - читайте у матеріалі РБК-Україна.

Також ми зібрали головні заяви президента України Володимира Зеленського та віце-президента США Джей Ді Венса на Мюнхенській конференції.

Росіяни вдарили дроном по укриттю на ЧАЕС

Вчора, 14 лютого, Росія атакувала ударним дроном укриття Чорнобильської атомної електростанції (ЧАЕС).

Президент України Володимир Зеленський розповів, що дрон РФ, який атакував саркофаг на Чорнобильській АЕС, летів на висоті 85 метрів, через що його не вдалося зафіксувати радарам.

Після влучання російського дрона в укриття ЧАЕС існує ймовірність виходу радіоактивних речовин. Проте наразі перевищення радіаційного фону не фіксується.

Детальніше про наслідки атаки росіян на ЧАЕС - у матеріалі РБК-Україна.

Зеленський готовий зустрітися з Путіним лише за однієї умови

Український президент Володимир Зеленський згодний зустрітись з російським диктатором Володимиром Путіним. Він зробить це щойно Україна розробить спільний план з американським лідером Дональдом Трампом та Європою.

"Існує, можливо, якийсь елемент дезінформації, можливо, росіяни підняли чи розкрутили. Такі речі можуть зруйнувати єдність. Наприклад, Саудівська Аравія, так, я проведу візит до ОАЕ, у мене заплановані візити, важливі діалоги. У нас є свій порядок денний", - пояснив Зеленський.

Він зауважив, що ця країна допомогла Україні з поверненням українських дітей з Росії.

"Я не буду зустрічатися з росіянами, це не частина моїх планів. Я зустрінуся лише з одним росіянином - з Путіним, лише після того, як у нас буде спільний план з Трампом, Європою, і ми сядемо з Путіним і зупинимо війну. Лише в цьому випадку я готовий зустрітися", - підкреслив президент.

ЗСУ знищили ворожий опорний пункт у Курській області, звідки запускали дрони по Україні

Військові Збройних сил України знищили ворожий опорний пункт поблизу села Єлизаветівка у Курській області. Звідти окупанти запускали дрони по Україні.

В результаті удару було знищено взводний опорний пункт 28 стрілецького батальйону 60 окремої мотострілецької бригади ЗС РФ, який використовувався для запуску дронів, які атакували українських захисників у Сумській області.

Цей удар став частиною системних заходів Збройних Сил України, спрямованих на нейтралізацію загроз та ослаблення військового потенціалу противника.

В Європі вважають, що зможуть надати до 25 тисяч миротворців для України

В Європі вважають, що зможуть надати до 25 тисяч солдатів для можливої миротворчої місії в Україні. При цьому військові очікують, що потрібно буде близько 120 тисяч солдатів.

Як зазначає Welt, у НАТО також є сумніви, що європейці зможуть самотужки забезпечити миротворчі сили для України.

"Європейці не можуть покладатися на те, що можливі коаліційні війська, наприклад, з Бангладеш, Індії чи Ефіопії, не втечуть, коли ситуація стане серйозною", - сказав виданню генерал з однієї з країн НАТО.

Джерела Welt серед військових вказують, що "нижня межа" чисельності миротворчих сил повинна бути близько 120 тисяч солдатів. Оскільки війська мають ротуватися, одночасно буде розгорнуто близько 40 тисяч військових.

При цьому військові чиновники ЄС очікують, що європейці зможуть надати максимум до 25 тисяч солдатів.

Також залишається незрозумілим, які повноваження матимуть миротворчі війська. Кілька високопоставлених військових чиновників зазначили виданню, що така стабілізаційна місія не матиме сенсу, якщо солдатам не дадуть права втручатися із застосуванням важкого озброєння.

Аптекам обмежили торгівельну націнку на ліки: що буде з цінами

Як повідомив прем'єр-міністр Денис Шмигаль, ціни на ліки в Україні вже в березні будуть знижені. Здешевленню, зокрема, сприятиме обмеження націнок для аптек та гуртових постачальників.

"Ідеться про обмеження максимальної торгівельної націнки для аптек - не більше 35% для безрецептурних препаратів і регресивну шкалу для рецептурних. Постачальники зможуть додавати не більше 8% до гуртової ціни залежно від вартості препарату", - розповів прем'єр.

За його словами одночасно уряд буде посилювати контроль за наявністю лікарських засобів у лікарнях. "Пацієнти повинні отримувати ліки в лікарнях безоплатно. Держава за це платить у межах програми медичних гарантій", - додав він.

Шмигаль сказав, що "ціни на ліки, які за останні три роки суттєво зросли, вже в березні будуть знижені".

"За ініціативи президента України Володимира Зеленського під час засідання РНБО було затверджено заходи, реалізація яких дозволить знизити ціни на ліки для наших громадян. Зокрема, українські виробники знизять відпускні ціни на 100 найбільш популярних ліків на 30% вже з 1 березня", - розповів прем'єр.

Україна передала США проєкт меморандуму щодо партнерства

Україна доопрацювала угоду про партнерство з США щодо рідкісноземельних металів. Проєкт меморандуму передали американській стороні.

Під час телефонної розмови у середу президенти Володимир Зеленський та Дональд Трамп домовилися, що Україна допрацює проєкт меморандуму щодо партнерства і передасть його американській стороні.

"Україна передала документ і американська сторона попросила час до 17:00, щоб із ним попрацювати", - зазначили в українській делегації.

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.