Адміністрація США розробляє різні сценарії завершення війни для подальшого розгляду Президентом Трампом.

За даними західних ЗМІ, це підтвердив Кіт Келлог, спеціальний представник Президента США з питань України, під час недавніх консультацій з представниками країн-партнерів.

Наразі відсутність чіткого плану очевидна, як і наявність в адміністрації суперечливих поглядів на стратегію врегулювання конфлікту. Проте, висловлювання Президента Зеленського та прессекретаря Путіна свідчать про початок переговорів на різних рівнях.

За словами Келлога, питання завершення війни набуло для США статусу державного пріоритету, що передбачає залучення Президента та всієї команди національної безпеки, включаючи найвищих посадовців адміністрації. Це позитивний сигнал для України, оскільки для тиску на Київ щодо капітуляції перед Москвою Дональду Трампу не потрібні консультації та розробка планів.

Достатньо звернутися з відповідним запитом до Ілона Маска, і він, ймовірно, врегулює конфлікт протягом доби. Однак, таке врегулювання буде вигідним переважно Сполученим Штатам, а не Україні, Європі та решті світу. Проте, спостерігаються позитивні тенденції, що дозволяють обережно сподіватися на краще.

Наразі адміністрація новообраного президента США усвідомлює, що Кремль не є структурою, здатна до конструктивного діалогу на основі довіри. Дипломатичні методи неефективні, а вербальні домовленості не сприймаються.

Єдиний спосіб вплинути на ситуацію – це демонстрація сили та системний тиск з боку всіх союзників України, забезпечуючи підтримку її оборони. Отже, для досягнення миру необхідно переконати Путіна у поразці на політичному та економічному фронтах, а також у неможливості військової перемоги.

В інтерв’ю для New York Post, опублікованому два дні тому, Кіт Келлог наголошує на необхідності системного тиску на Кремль – військового, економічного, політичного та дипломатичного – для припинення війни та встановлення миру в Україні.

Він проводить аналогію з діями президента Рузвельта у 1905 році, який домігся припинення війни між Росією та Японією, отримавши за це Нобелівську премію миру. На відміну від цього, прагнення Дональда Трампа до Нобелівської премії виглядає недоречним, оскільки премії не вручаються за капітуляцію перед агресором.

Однак, це підкреслює тривалий характер переговорного процесу, який, як свідчить світова історія, може розтягнутися на роки, без гарантії припинення воєнних дій. Тому важливо уникати завищених очікувань щодо швидкого завершення війни.

Зміна президента США не призвела до принципових зрушень для України, і успіх нашої країни у війні, як і раніше, залежить передусім від наших власних зусиль.