Дональд Трамп, 47-й президент США, відомий своїми радикальними підходами до економічної політики, зокрема через активне використання тарифів як інструменту впливу на міжнародну торгівлю. Його дії спричинили так звану «глобальну торгівельну війну», яка торкнулася не лише США, але й країн-партнерів, включаючи Україну.

Що стоїть за цими рішеннями, як вони працюють і які наслідки можуть мати для світової економіки та України?

Що таке тарифи і як вони працюють?

Тарифи – це мита, які країна встановлює на імпортні товари. Вони підвищують вартість імпорту, роблячи іноземну продукцію менш конкурентоспроможною порівняно з місцевою. Теоретично, тарифи мають захищати внутрішніх виробників, стимулюючи їх розвиток і створення нових робочих місць. Однак на практиці вони часто призводять до зростання цін для споживачів і можуть викликати торгові конфлікти.

Чому інвестори не будуть активно вкладати у США?

Інвестори, які думають на перспективу, навряд чи будуть активно вкладати у побудову виробництва в США через непередбачуваність політики Трампа.

• По-перше, через нестабільність тарифів. Трамп може швидко вводити, змінювати або скасовувати тарифи залежно від політичної ситуації. Це створює ризики для інвесторів, які планують довгострокові проєкти.
• По-друге, через потенційні виключення для окремих компаній. Політика Трампа дозволяє робити винятки, що створює нерівні умови для бізнесу, і кому ці «винятки» дістануться – невідомо.
• По-третє, через відсутність довіри загалом до такої стратегії. Трамп часто змінює свої позиції, що робить його політику непередбачуваною. Інвестори шукають стабільність і чіткі правила гри, а не постійні зміни.
• По-четверте, через конкуренцію з іншими країнами. Багато країн, таких як Китай, Мексика або В’єтнам, пропонують більш стабільні умови для інвестицій.

Що за тарифи ввів Трамп і проти кого вони спрямовані?

Трамп ввів тарифи на широкий спектр товарів з Китаю, Канади, Мексики та інших країн. Наприклад: Китай – 25% тарифи на товари вартістю понад $250 мільярдів, включаючи електроніку, метали та промислові товари; Канада та Мексика – 25% тарифи на сталь і 10% на алюміній, а також загрози введення додаткових мит на автомобілі; ЄС – загрози введення тарифів на автомобілі та сільськогосподарську продукцію.

Наразі Мексика та Канада почали діалог з Трампом і домовились відстрочити введення тарифів, а от Китай оголосив про заходи у відповідь. Зокрема, Міністерство фінансів КНР оголосило, що запровадить 15-відсоткові тарифи на імпорт вугілля та зрідженого природного газу зі США, а також 10-відсоткові мита на імпорт нафти та інших американських товарів, зокрема, автомобілів і сільськогосподарської техніки.

Трамп використав закон 1977 року, який дозволяє президенту вводити тарифи у випадку «надзвичайних ситуацій національного масштабу». Це дозволило йому обійти Конгрес і діяти швидко. Хоча попередньо він давав час чиновникам до квітня, щоб ті напрацювали пропозиції.

Як Трамп пояснив введення тарифів і як зміняться ціни у США?

Офіційно Трамп аргументував свої дії такими причинами:

1. захистом національної безпеки, наприклад сталь і алюміній потрібні для оборонної промисловості;
2. боротьбою з нелегальними наркотиками, зокрема, фентанілом, який, за словами Трампа, надходить з Канади;
3. скороченням торгового дефіциту, Трамп стверджував, що США «програють» у торгівлі з іншими країнами, і тарифи допоможуть вирівняти баланс.

Але давайте будемо чесними: тарифи – це не лише про захист кордонів. Вони призведуть до того, що ціни на товари зростуть, адже імпортери перекладуть свої витрати на плечі споживачів. І мова йде не тільки про смартфони чи автомобілі, а й про звичайну сільськогосподарську техніку та навіть пальне.

До яких змін в економіці США приведуть заходи Трампа?

Короткостроково виграють окремі галузі, такі як сталеливарна промисловість чи сільське господарство. Але економісти застерігають: негативні наслідки незабаром перевищать будь-які переваги. Уявіть собі замкнене коло – зростання цін, скорочення експорту та втрата робочих місць. З огляду на це постає питання, а для чого дійсно все ж таки Трамп починає торгівельні війни?

Тут можна виокремити чотири версії, які пояснюють навіщо Трамп проводить торгівельну війну, а саме:

• По-перше, фінансова версія – тарифи для наповнення бюджету. Трампу потрібні кошти для компенсації масштабного зниження податків, яке він ініціював. Його податкові реформи оцінюються у 4-5 трильйонів доларів на 10 років, що створює значний дефіцит бюджету. Тарифи на імпорт можуть стати джерелом додаткових доходів. За оцінками, вони можуть принести 2-3 трильйони доларів за той же період. Хоча цього недостатньо для повного покриття дефіциту, тарифи стають важливим інструментом для часткової компенсації. Крім того, Трамп планує скорочення витрат на держапарат, але ці заходи навряд чи покриють велику частину дефіциту. Таким чином, тарифи – це спосіб знизити податки та/або уникнути підвищення податків, яке Трамп обіцяв не робити.
  
  
• По-друге, політична версія – об’єднання нації навколо «сильного лідера». Трамп використовує тарифи як інструмент для створення образу сильного лідера, який готовий битися за інтереси США. Він прагне об’єднати націю навколо спільного «ворога» – іноземних конкурентів, які, на його думку, експлуатують американську економіку, «обдирають» американців. Навіть якщо це призведе до тимчасових труднощів (наприклад, зростання цін для споживачів), Трамп вважає, що це виправдано «правою справою» – захистом американських робочих місць і виробників.
  
  
• По-третє, дипломатична версія – тарифи замість санкцій. Трамп розчарувався у традиційних санкціях, які, на його думку, недостатньо ефективні. Тарифи для нього – це новий інструмент тиску, який може змусити інші країни йти на поступки. Наприклад, він використовує тарифи для переговорів з Мексикою щодо контролю за кордоном або з Китаєм щодо інтелектуальної власності. На відміну від санкцій, тарифи більш гнучкі: їх можна швидко вводити, змінювати або скасовувати, що робить їх зручним інструментом у дипломатичній грі.
  
  
• По-четверте, версія «винятки для своїх». Введення тарифів може мати також елемент вибірковості та гнучкості у застосуванні. Трамп, як президент, має право робити винятки для окремих компаній або країн. Це створює можливість для переговорних домовленостей, коли компанії або країни можуть отримати послаблення на основі конкретних запитів чи «партнерських» відносин. Такий підхід може породжувати сприйняття непрозорості та створювати умови для різного роду преференцій, що впливає на загальний бізнес-клімат. Версії насправді не виключають одна одну, ба більше доповнюють загальну картину.

Ризики та можливості для України

Для України наслідки глобальної торгової війни Трампа можуть бути як негативними, так і позитивними. Серед потенційних негативних наслідків варто виділити зменшення експорту, що може статися внаслідок звуження світових ринків через торгівельні конфлікти. Це може призвести до втрати частини експортних доходів, особливо у таких секторах, як металургія та сільське господарство. Крім того, падіння цін на сировину, зокрема на сталь та зерно, є реальним ризиком у ситуації зниження глобального попиту.

Однак поряд із викликами для України відкриваються й нові можливості. Наприклад, країна може скористатися альтернативними ринками збуту, які з’являться у результаті обмеження імпорту з Китаю, Мексики чи ЄС до США. Це створює простір для України як потенційного посередника або навіть головного постачальника продукції. Локалізація виробництва також може стати перспективним напрямом, адже іноземні компанії, які хочуть уникнути американських тарифів, можуть перенести свої виробництва саме до України.

Водночас український сільськогосподарський експорт має потенціал для збільшення постачання зерна, олійних культур та іншої агропродукції до Китаю. Додатково, Україна може зміцнити свої позиції в енергетичному секторі, ставши транзитним хабом для постачання енергоносіїв до Європи. Інвестиції в інфраструктуру, зокрема в логістику та промислові парки, також можуть відіграти важливу роль у залученні нових гравців на український ринок.

Безумовно, ці можливості залишаються гіпотетичними і значною мірою залежать від політичних умов та завершення війни. Проте варто тримати їх у полі зору та активно готуватися до їх реалізації у майбутньому.

Торгова війна Трампа – це складний і багатогранний процес, який має як ризики, так і можливості для України. З одного боку, нестабільність та непередбачуваність політики США можуть ускладнити глобальну торгівлю.

З іншого – Україна може скористатися ситуацією, щоб знайти нові ринки збуту, залучити інвестиції та зміцнити свої позиції на міжнародній арені. Головне – бути готовими до змін і активно діяти в умовах нової економічної реальності.