Більшості з українських водіїв нечасто доводиться покидати асфальт, тим більше у вологу погоду. Але ж буває, що негода застає зненацька, скажімо, просто під час пікніка чи виїзду на риболовлю.

Про те, як подолати путівці з багном і калюжами читайте в матеріалі РБК-Україна.

При підготовці статті були використані матеріали "AutoBild Всі ведучі" та Autocentre.

Коротко – про теорію боротьби з багном. Чому машина стає безпорадною на мокрому ґрунті? Тому що її ведучі колеса або прослизають і буксують, або занурюються у м’який ґрунт, утворивши в ньому такі собі лунки, де знов-таки даремно обертаються, не маючи змоги відштовхнутись від поверхні і просувати машину вперед.

Відтак, аби хоча б частково виключити ці проблеми, потрібен привод не на два колеса, а на всі чотири (так званий 4х4) плюс спеціальні шини для бездоріжжя – з великими шашками протектора, відокремленими одна від одної широкими канавками. Проте, більшість легкових машин такого позашляхового арсеналу мають. Тож сьогодні ми поговоримо про те, як поводитись на брудній дорозі водієві пересічного легковика або кросовера з моноприводом і на звичайній "міській" гумі – неважливо, літній чи зимовій.

Якщо навіть звичайною "міською" машиною водій буде керувати правильно, у нього будуть великі шанси подолати брудну ділянку ґрунтової дороги. Або як мінімум не загрузнути безнадійно.

Тиск у шинах . Корисним буде знизити тиск у шинах приблизно до 1,0 атм. Пляма контакту колеса з дорогою в такий спосіб стане більшою і питомий тиск машини на слабкий ґрунт зменшиться – авто буде менше загрузати. Але пам’ятайте, що на таких м’яких колеса не бажано їхати швидше 5 – 10 км/год і на відстань більше одного-двох кілометрів;

Кермо прямо . На найважчих ділянках тримайте передні колеса у положенні прямо. Так машина зустрічатиме менший опір, і засісти в такий спосіб буде менше шансів, ніж при вивернутих на великий кут передніх колесах;

Пішки у розвідку . Перш ніж прийняти виклик бездоріжжя, варто пройти вперед у пішому порядку, щоб оцінити перспективу маршруту попереду і вибудувати стратегію штурму – де розганятись, де повертати, де спробувати обійти брудні колії узбіччям;

Ходом. Забруднені ділянки шляху з м’яким ґрунтом долайте сходу. Не зупиняйтеся там, де стоїть калюжа, земля явно мокра або буквально рідка від надмірної кількості вологи;

Не знаючи броду.Уникайте їхати у калюжі, глибину якої ви не можете оцінити завчасно. В ідеалі було б проміряти глибину і стан ґрунту на дні палкою.

Більше газу. На відрізках з м’якою і липкою багнюкою, де колеса буксують, спробуйте тримати оберти коліс високими. В такий спосіб протектор буде самоочищатися при обертанні, і ви, хоч і з пробуксовкою, будете просуватись вперед. Але, не забувайте про серйозну небезпеку – якщо просування не буде, ведучі колеса можуть вигребти з-під себе увесь ґрунт і заритися в лунки. Щоб машина не лягла "на живіт", миттєво припиняйте "газувати", як тільки помітите, що просування вперед припинилось. В такій ситуації корисним був би помічник, який би крокував поряд з ведучими колесами і слідкував, чи не зариваються вони в ґрунт через надмірне пробуксовування.

Якщо можна очікувати, що на запланованому маршруті на вас може чекати дорога з мокрим ґрунтом, калюжами та брудними коліями, варто про всяк випадок взяти з собою деякі допоміжні засоби. Може знадобитись міцна лопатка для розкопування лунок навколо коліс, сокирка, щоб нарубати гілок для підкладання під колеса, ланцюги для взування на шини (так-так, ті самі зимові), нарешті, довгий (понад 6 м) надійний трос і рукавички.

Нагадаємо, нещодавно РБК-Україна розповідало, чого не можна робити на машині з автоматом.