Нам так довго розповідали, що одна з переваг електромобіля в його простоті, що у небайдужих ентузіастів електротранспорту може виникнути ідея побудувати батарейну машину у власному гаражі. Чому насправді це не так просто?

Про те, чому створити електромобіль не легше, ніж бензиновий, читайте в матеріалі РБК-Україна.

При підготовці статті були використані публікації видань Autocentre і AutoGeek.

Спочатку здається, що все просто. Мовляв, кузов з усім обладнанням і ходову частину можна взяти від звичайної машини з двигуном внутрішнього згорання, а електромотор з блоком управління придбати готовим комплектом в інтернеті. Але доволі скоро з’ясовується, що згадане – навіть не половина проблем, які доводиться долати конструктору електромобіля. Крім електродвигуна, потрібно буде здобути (ми не випадково використовуємо саме це слово) ще цілий набір компонентів. Які так чи інакше мають відповідати один одному.

Зазвичай цей ключовий компонент самодіяльні конструктори беруть від серійних електромобілів. Проте, часто акумулятор доводиться доопрацьовувати – збільшувати, зменшувати, підганяти ємність і робочу напругу, банально ремонтувати. Відповідно, доведеться модернізувати або створювати з нуля зарядний пристрій для свого нестандартного акумулятора.

Щоб забезпечити наявному двигуну гідну віддачу або навпаки, щоб зробити його максимально економічним, потрібно створити (або модернізувати підходящий заводський) модуль керування – контролер. В Україні є фахівці, яким таке завдання під силу, проте на заваді ентузіаста електроприводу буде черга і ціна на послуги такого інженера. Який, між іншим, попутно може забракувати ваш двигун та батарею і потребуватиме від вас інших варіантів.

До певної пори не всі фанати електроприводу здогадуються, що частина компонентів електромобіля потребує охолодження. Йдеться про тяговий двигун, батарею, контролер, зарядний пристрій та можливо, інші блоки. І прорахувати всі необхідні параметри охолодження завчасно не можна, всі нюанси стануть відомими тільки після монтажу згаданих компонентів на автомобіль. І тільки тоді стане зрозуміло, ще потрібен вентилятор, де радіатор, а де вистачить природнього потоку повітря.

Дозволимо собі нагадати, що інженерний обрахунок параметрів теплообміну фізичного тіла навіть за незмінних умов роботи завдання доволі непросте. Тим більше, коли йдеться про транспортний засіб, де на температуру систем впливає купа факторів, від кількості людей в салоні аж до погоди за бортом. Тобто вирішити питання охолодження з однієї-двох спроб у аматора навряд чи вийде.

Крім згаданих вище основних компонентів, для побудови електромобіля доведеться підбирати кілька менш важливих дрібниць. Йдеться про електронну педаль акселератора, комп’ютер електроприводу з датчиками та деякими контрольними приладами, зарядний пристрій, кліматичну установку та інше. Кожен з цих модулів доведеться не просто знайти чи створити, а й зробити так, щоб вони ув’язувались з іншими елементами електросхеми.

Якщо всерйоз зануритись у реальний досвід аматорів електротранспорту, можна зробити висновок, що в більшості випадків було б простіше переобладнати наявні кузов і шасі не під електропривод, а під старий добрий ДВЗ – можливо, більш потужний, більш економічний або, скажімо, в кращому стані.

Бо створення електромобіля під власні потреби потребує надто широкого діапазону знань і навичок. І в першу чергу в галузі електротехніки та електроніки, які є специфічними для тих, хто не має диплому інженерного ВУЗу. І навіть використання готових компонентів від серійних "електричок" мало чим допоможе, бо поєднати в одну схему кілька чужорідних модулів набагато важче, ніж, наприклад, зістикувати бензиновий двигун з "чужими" коробкою і карданом.

Нагадаємо, нещодавно РБК-Україна розповідало, яким буває повний привод на пікапах та позашляховиках.