Подолати кризу: що може повернути українців додому
ua.korrespondent.net
Fri, 24 Jan 2025 13:08:00 +0200
Негативний тренд За даними Євростату, найбільше українських біженців, понад 1 млн, сьогодні перебувають у Німеччині.
Багато наших громадян виїхали до Польщі, Чехії, Словаччини та інших європейських держав.
Причому за кордон виїжджає найбільше працездатна частина населення, тому повернення їх додому глобальний виклик для держави.
За даними Центру економічних стратегій, оприлюдненими в журналі VoxUkraine, лише 64 вимушених мігрантів планують повернутися в Україну.
А з часом відсоток біженців, які планують повертатися, ще й знижується.
Відповідно, українців, життя яких за кордоном за цей час відносно влаштувалося і які повертатися не планують, стає все більше.
І якщо держава не вживатиме заходів, спрямованих на повернення з вимушеної еміграції українських громадян, нашу країну може очікувати демографічна криза.
Адже Україна з кожним роком втрачає все більше людського капіталу відсоток людей, які спочатку були змушені тікати від війни, а тепер вже не планують повертатися додому, щороку збільшується.
І причинами цього є не лише війна, а й відсутність житла та проблеми з працевлаштуванням.
Значну частину біженців складають люди працездатного віку.
Вже є дослідження, результати яких свідчать, що дві третини біженців задоволені своїм життям у країні перебування.
Наприклад, більше 60 українських біженців у Данії, Польщі, Нідерландах, Чехії офіційно працевлаштовані.
Більше того, з часом вони отримують можливість вирішити і свої житлові проблеми в країнах перебування, зазначила народний депутат, голова Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк.
За її словами,якщо в листопаді 2022 року планували повертатись в Україну 50 громадян, які були вимушені її полишити через війну, то в травні 2023го їх кількість зменшилася до 41.
А рік тому впевнено говорили про своє повернення лише 26.
Тобто, ми бачимо, як за два роки кількість громадян, які на початку великої війни прагнули повернутись за умов безпеки, зменшилася вдвічі.
Водночас людей, які точно не планували повертатись, восени 2022 року було лише 2, а у січні 2024 року вже 7.
Це дуже негативний тренд Україна ризикує втратити свій людський капітал, який є основою її державності, вважає Шуляк.
Невирішені питання Досліджено, що, що крім безпекового фактору, на небажання українців повертатися додому впливають також невирішеність житлового питання і неможливість працевлаштування.
Що стосується житла, то, на думку Шуляк, держава має діяти у трьох напрямках продовжити програму компенсацій єВідновлення, зробити доступнішою іпотечну програму єОселя та створити ефективну житлову політику, яка в нас досі діє ще за умовами Житлового Кодексу 1983 року.
Зокрема, стосовно єВідновлення нині надважливо розширити можливості програми для громадян, чиє зруйноване або пошкоджене житло знаходиться на тимчасово окупованих територіях.
Запит на це надзвичайно високий, як показав досвід наших публічних консультацій щодо доопрацювання законопроєкту про основні засади відновлення.
За їх підсумками ми сформулювали рекомендації для Уряду.
Тож нині ми чекаємо відповідного рішення від нього окремого законодавства щодо цього не потрібно, зазначила народний депутат.
Наступним кроком, на її думку, має стати спрощення умов програми державного іпотечного кредитування єОселя, оскільки зараз вона доступна тільки дуже вузькому колу отримувачів.
А потрібно дати можливість скористатися нею і вимушеним мігрантам, і внутрішньо переміщеним особам.
Йдеться, зокрема, про зниження відсоткової ставки для переселенців з 7 до 3, а першого внеску з 20 до 15.
Також ефективним у вирішенні житлового питання українців, які були змушені виїхати за кордон, буде і реформування житлової політики, яка й досі регулюється Житловим Кодексом 1983 року.
Внаслідок цього сотні тисяч українців і досі стоять у квартирних чергах, з яких щорічно отримують житло максимум кількох сотень громадян.
За словами Шуляк, йдеться про законопроєкт 12377 Про основні засади житлової політики.
Це рамковий документ, в якому зафіксовані загальні напрямки майбутньої житлової реформи.
Він передбачає створення низки механізмів, що дадуть можливість кожному українцю реалізувати своє право на житло.
Зробити це можна буде за допомогою кількох інструментів.
Поперше, йдеться про фінансовокредитні механізми, які дозволять придбати або побудувати собі житло.
Подруге, про фонд соціального житла.
З нього можна буде отримати житло у тимчасове користування.
Наприклад, взяти в соціальну оренду, або отримати як службове, але таке житло не можна буде приватизовувати, сказала Шуляк.
Важливий фактор Разом з тим вона наголосила, що важливо також вирішувати й питання, повязані з працевлаштуванням.
Адже, згідно з результатами дослідження ринку праці України, проведеного Європейською Бізнес Асоціацією ЕВА, гарантоване стабільне працевлаштування один з найбільш вирішальних факторів повернення для 41 респондентів.
Найбільше прагнуть повернутися ті мігранти, які працюють віддалено на українські компанії.
Про це повідомили 70 опитаних.
Також прагнуть повернутися ті українці, які нині тимчасово непрацевлаштовані 68, зазначила парламентар.
За її словами, стабільне працевлаштування, яке стане запорукою повернення українців, можливе за умови розвитку підприємництва, що у свою чергу буде означати нові робочі місця.
Для цього останнім часом пропонується багато законодавчих змін.
Остання з них ухвалення законопроєкту 7331, який дозволяє розпочати господарську діяльність без отримання ліцензій та дозволів до кінця воєнного стану.
Цей крок спрямований на дерегуляцію бізнесу та підтримку економіки країни під час війни.
Також для створення нових робочих місць уряд запроваджує дієві програми підтримки бізнесу.
Це насамперед пільгове кредитування та надання грантів на власну справу.
При цьому намагається не залишатися осторонь проблеми й приватний бізнес.
За результатами опитування, проведеного ЕВА, у 2024 році 71 респондентів відчули значний дефіцит кваліфікованих кадрів.
А 56 інвестували у розвиток персоналу.
На 2025 рік компанії планують продовжувати цей курс.
Так, 46 розраховують збільшити кількість працівників, 33 збільшити бюджети на навчання та розвиток і 24 збільшити рівень заробітної плати на 1015, підсумувала Шуляк.
Нагадаємо, що під час перепису населення в 2001 році в Україні було 48,5 млн осіб.
А до початку повномасштабного вторгнення Росії, у січні 2022го, залишилось 42 млн українців.
А в липні 2024го, за оцінкою Інституту демографії та проблем якості життя Національної академії наук, нас залишилося 35,8 млн, на підконтрольній території 31,1 млн.
Ні 50, ні 40 мільйонів громадян в Україні вже не буде.
Хіба що у разі інтенсивної імміграції.
Але це вже будуть не українці і, найімовірніше, навіть не європейці, наводить слова директора Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Елли Лібанової OBOZ.UA.
За її словами, лише для того, щоб задовільнити потреби у відбудові країни, в Україну щороку мають приїздити близько 300 тис.
трудових мігрантів.
І якщо самі українці їдуть працювати в ЄС, то в Україну на їхні місця в кращому випадку можуть приїхати, наприклад, мігранти з Індії.
Галина Гірак
Останні новини
більше новин