Кримінальна юстиція 2024: законодавчі зміни та їхній вплив на бізнес
www.pravda.com.ua
Wed, 22 Jan 2025 17:30:00 +0200
2024 рік став переломним у багатьох аспектах розвитку кримінальної юстиції в Україні.
Нижче наведено основні події та зміни, що вплинули на цю сферу.
Тиск на бізнес і перезапуск Бюро економічної безпеки БЕБ протистояння бізнесу та правоохоронних органів У 2024 році відчутно посилився тиск на бізнес з боку правоохоронних органів, що викликало критику з боку підприємницької спільноти.
Це призвело до створення Ради з питань підтримки підприємництва в умовах воєнного стану при Президентові Україні, а також стало суттєвим стимулом до запуску процедури перезавантаження БЕБ.
30 червня 2024 набув чинності Закон про Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення роботи Бюро економічної безпеки України, наразі триває прийняття документів на посаду керівника БЕБ.
Реформа спрямована на покращення прозорості та зменшення корупційних ризиків у роботі БЕБ, проте її ефективність ще потребує оцінки.
На нашу думку, у 2025 році тенденція протистояння бізнесу та правоохоронців лише посилюватиметься.
Посилення мобілізації та відповідальності за правопорушення у військовій сфері 11 квітня 2024 року було прийнято Закон, який посилив заходи з мобілізації, а також відповідальність за ухилення від неї.
Це суттєво вплинуло на можливість бронювання співробітників та викликало значний кадровий голод.
Окрім того, були прийняті правки до Кримінального кодексу України щодо підвищення відповідальності за військові злочини та дисциплінарні порушення в умовах війни.
За 2024 рік суттєво збільшилася кількість кримінальних правопорушень проти встановленого порядку несення військової служби.
Так, за період з січня по листопад 2023 року було зареєстровано близько 25 тис.
правопорушень у відповідній сфері.
За цей же період у 2024 році зареєстровано понад 72 тис.
проваджень відповідної категорії, тобто спостерігаємо майже трикратне зростання.
Також активно обговорюється перетворення військової служби правопорядку на військову поліцію, і у червні 2024го проєкт Закону Про військову поліцію був прийнятий за основу.
Внесення змін до Кримінального кодексу та Кримінального процесуального кодексу щодо угод зі слідством у корупційних справах 29 жовтня 2024 року були ухвалені зміни до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу, які врегулювали можливість укладення угод зі слідством у справах про корупційні злочини.
Особи, які співпрацюють зі слідством, можуть отримати помякшення покарання або звільнення від відбування покарання у разі відшкодування завданих збитків та надання важливої інформації, яка сприяє розкриттю злочину.
Метою цих змін було підвищення ефективності розслідувань у сфері корупції, але чи досягли впроваджені зміни своєї мети покаже час.
Скасування строків розслідування у фактових справах та звуження судового контролю за досудовим розслідуванням розширення повноважень слідчих органів, потенційно негативний вплив на права підозрюваних З 1 січня 2024 року почали діяти зміни до Кримінального процесуального кодексу, згідно з якими існуючі до цього обмеження щодо строків розслідування до вручення підозри було скасовано, а строк досудового розслідування почав обчислюватися з моменту повідомлення особі про підозру до дня звернення до суду з обвинувальним актом.
Отже, так звані фактові справи тепер можуть тривати безстроково. Ба більше, вже наприкінці 2024 року до парламенту подано схвалений Кабміном законопроєкт, яким пропонується скасувати строки досудового розслідування як підставу для закриття кримінального провадження.
Також законопроєктом пропонується дати право прокурорам замість слідчих суддів продовжувати строки слідства.
Це фактично призведе до звуження судового контролю за здійсненням досудового розслідування та може негативно вплинути на права підозрюваних.
Ратифікація Україною Римського статуту ширші можливості для притягнення до відповідальності за міжнародні злочини Україна підписала Римський статут ще 20 січня 2000 року, але майже 25 років не ратифіковувала його.
21 серпня 2024 року Україна нарешті ратифікувала Римський статут, ставши 125м членом Міжнародного кримінального суду.
Нагадаємо, що до компетенції МКС за Римським статутом входить переслідування осіб, відповідальних за вчинення чотирьох основних міжнародних злочинів геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини та злочин агресії. Ратифікація відкрила можливості для притягнення до відповідальності осіб, які скоїли воєнні злочини та злочини проти людяності, і стала важливим кроком у наближенні України до європейських стандартів правосуддя. Посилення міжнародного співробітництва у кримінальних справах активізація міжнародного кримінального переслідування Україна активізувала співпрацю з міжнародними партнерами у сфері кримінальної юстиції.
За даними Офісу Генерального прокурора, за 9 місяців 2024 року на 30 збільшилася кількість запитів України про міжнародне співробітництво у порівнянні з аналогічним періодом позаминулого року.
При цьому екстрадиція становила четверту частину всіх запитів України у 2024 році.
Це свідчить про посилену активність українських правоохоронних органів в частині міжнародного кримінального переслідування.
Стягнення підсанкційних активів у дохід держави посилення розшуку та менеджменту активів У 2024 році Україна зробила серйозні кроки для конфіскації активів, які перебувають під санкціями.
За 2024 рік відбулося одразу кілька гучних судових процесів щодо стягнення активів в дохід держави.
Нагадаємо, що такі позови подаються Мінюстом та розглядаються Вищим антикорупційним судом.
Хоча перші справи беруть початок ще у 2022 році, саме минулого року сформувалася усталена судова практика та підходи до характерних питань стягнення активів захист прав міноритарного власника, підняття корпоративної вуалі тощо. За 2024 рік набрало ваги Агентство з розшуку та менеджменту активів АРМА.
Агентство отримало в управління активів на суму понад 11,5 млрд грн за минулий рік, а також отримало можливість купувати облігації внутрішніх державних позик за кошти, які знаходяться в його управлінні.
Посилення кіберзлочинності використання кіберпростору не лише у війні, але також для внутрішніх махінацій всередині держави і як спосіб тиску на бізнес Кіберзлочинність у 2024 році стала одним із найактуальніших викликів.
Було зафіксовано значне зростання кількості атак на державні установи та приватний сектор.
Кінець 2023 року супроводжувала масштабна кібератака на мобільного оператора України.
Персональні дані мільйонів користувачів опинилися під загрозою.
Кінець 2024 року супроводжував злам низки державних реєстрів, через що частина з них досі не працює. Дійсно, технології часто використовуються для вчинення інших, нетехнологічних, правопорушень.
Наприклад, віртуальні активи можуть використовуватися для фінансування правопорушень, як спосіб легалізації активів або для ухилення від сплати податків.
Але є й зворотна сторона медалі.
Доводиться констатувати, що використання віртуальних активів досі не сприймається органами правопорядку як звичайна господарська діяльність.
На жаль, у 2024 році Україна так не отримала закон про регулювання та оподаткування віртуальних активів.
І це дає ще один важель для правоохоронців тиснути на бізнес. Це свідчить про те, що кіберпростір є не тільки ще одним полем протистояння у війні з країноюагресором, а й може використовуватись як інструмент тиску на бізнес з боку органів правопорядку. Рік, що минув, став багатим на події у сфері кримінальної юстиції.
Запропоновані реформи, з одного боку, сприяють посиленню правопорядку, а з іншого потребують уважного моніторингу щодо їхньої реалізації та впливу на права громадян.
Україна продовжує адаптувати своє законодавство та правоохоронну систему до нових викликів, зокрема в умовах війни та глобальних змін.
Максим Шевердін
Останні новини
більше новин