Партія «Батьківщина» – найбагатша парламентська політична сила за сумою приватних внесків. За останні чотири роки на її рахунки надійшло понад 13 млн грн.

Проте, будучи найстарішою парламентською партією, вона так і не спромоглася здобути справжню масштабну фінансову підтримку своїх виборців. Натомість її рахунки продовжують наповнювати боржники, пенсіонери та представники українського бізнесу, які повʼязані з партією.

Рух «Чесно» перевірив усіх понад 300 донорів, які фінансово підтримали політичну силу у 2021–2024 роках. І виокремив ключові схеми, за якими партійні осередки партії Тимошенко наповнювали свої рахунки у цей період. 

Донори з підприємств нардепа та депутатів обласної ради

Довіреного Юлії Тимошенко під час останніх президентських виборів і чинного мажоритарника від «Батьківщини» Олега Мейдича можна назвати патроном Вінницької обласної парторганізації. З 2021 року сам він не зробив жодного донату осередку, але його бізнес-партнери та працівники товариств щедро ділилися заробленим. Щедро настільки, що за чотири роки організації надійшло майже 4 млн грн переважно від пов’язаних з Мейдичем осіб. Так Вінницький обласний осередок став найбагатшим серед інших. 

На Вінниччині нардепа знають – саме цю область він представляє у Верховній Раді. І саме у цій області у нього сімейний бізнес. Підприємства з групи родини Мейдичів «працюють у сфері надання охоронних послуг, виробництва і торгівлі молочними та м’ясними продуктами». 

А компанія з групи Мейдича «Калинівський маслосирзавод» володіє торговою маркою «Калинка». Директором товариства є депутат Вінницької обласної ради від «Батьківщини» Олександр Бабчук. 

Цікавий збіг: 13 із 25 донорів обласного осередку – вінницькі підприємці з КВЕДом «Виробництво маргарину і подібних харчових жирів». 

Ще п’ять донорів із цієї графіки – бухгалтери «Калинівського маслосирзаводу», принаймні про це свідчать їхні теги у сервісі GetContact.  

Цікаво, що депутати Вінницької обласної ради від партії – також партнери Мейдича. І осередку платили як вони, так і їхні помічники. 

Схожу ситуацію раніше зафіксовано і з фінансуванням партії «Слуга народу». Тоді було встановлено зв’язок донорів з бізнесом ексдепутата Київради від «Батьківщини» Володимира Старовойта.

Щедрі пенсіонери Волині

Пенсіонери фігурують у фінансових звітах «Батьківщини» не вперше. Ще у 2017 році Рух «Чесно» писав, як рахунок центрального офісу наповнювали пенсіонери з Київщини. 

З 2016 року партія отримує державне фінансування і, ймовірно, залучати підставних донорів для фінансування центрального офісу стало для неї не пріоритетно. Проте політсила вирішила не ділитися державними грошима з партійними осередками. Тому, щоб залучити кошти, партійні осередки або вигадують свої схеми, або користуються вже наявними. Так, серед донорів Волинської обласної організації теж значаться пенсіонери.  

За чотири роки гроші осередку віддали 65 донорів. Проте вони не були пересічними: партію підтримали представники партійних осередків, депутати сільських, міських, районних, обласної рад. Водночас серед них були люди, до внесків яких є питання, – це пенсіонери. 

Подружжя Людмили та Олександра Веремчуків, наприклад, разом пожертвували 26 тис. грн. Хоч суму вони внесли не за один раз, деякі донати складали половину місячної пенсії або й майже всію пенсію. 

«Чесно» намагалося поговорити з Веремчук щодо фінансової підтримки партії, однак номер пані Людмили був «не у мережі», а її чоловік обірвав розмову, зауваживши, що донатив власні кошти. 

Понад 4 тис. грн у 2021 році вніс непрацюючий пенсіонер Володимир Боснюк. При розмові він не виключив моменту, що попросити внести гроші для осередку міг його син – секретар Любешівської селищної ради від «Батьківщини» Юрій Боснюк, який теж фінансово підтримував осередок.

У розмові з «Чесно» депутат пояснив внесок батька тим, що «тато – прихильник Юлії Володимирівни і політичної сили» ще з часів її створення. 

Натомість інший пенсіонер, Віктор Бобрівник, зазначив, що давав не свої кошти. У 2024 році внесок замість нього зробив його син Леонід, який раніше також працював у партії. 

А от 69-річна Раїса Шевчук пригадала внесок лише за 2023 рік, тоді як внесок у 2024-му згадати не змогла. Донаторка припустила, що кошти від її імені міг віддати хтось із партії, адже в них є всі її дані. Також Раїса Шевчук розповіла, що 1,5 тис. грн у 2023 році були не її особистими грошима:

– Тобто у партії просили, щоб ви внесли чиїсь кошти?

– Партійні кошти, наш актив. Там здають щомісяця якусь кількість грошей. Я здавала по 50 гривень, як треба було за той рік, дехто 10 здавав, дехто 20. І ті партійні внески, які залишалися, треба було внести на Луцьк. І ми подавали їх. Особисто моїх там стільки коштів не може бути, ви що, смієтеся?  

Сумнівні членські внески

Приймати пожертви від своїх же депутатів, партійців, спостерігачів – поширена практика усіх осередків і не лише партії «Батьківщина». Може здатися, що такі донати – це звичайні членські внески на партійні рахунки. Хоч більшість жертводавців мали фінансові можливості поділитися грошима з партією, деякі донори віддали осередку значну частину річного заробітку.  

Так речниця Сумського Міськводоканалу та заступниця голови районної партійної організації Вікторія Журавльова у серпні 2022 року віддала половину своєї зарплати, а у жовтні та грудні – майже всю. У розмові з «Чесно» вона зазначила, що це невелика для неї сума, оскільки кошти вона вносить не щомісяця. 

Натомість Наталія Кава, депутатка Івано-Франківської обласної ради, у 2023 році віддала майже всю річну зарплату: при доході в 80 тис. грн жінка задонатила 64 тис. При тому що єдиним її заробітком була зарплата від того ж партосередку. У розмові депутатка сказала, що віддавати майже річну зарплату для партосередку їй не було шкода. 

Найбільше до Івано-Франківського обласного осередку задонатив депутат міської ради від партії Руслан Терешко. За три роки він пожертвував 667 тис. грн. Найщедрішим був у 2022 році: віддав третину річного заробітку – 400 тис. грн. У розмові зазначив, що вносив власні кошти. 

На Закарпатті теж не можна говорити про широку народну підтримку «Батьківщини». 

Зокрема керівниця Ужгородської міської територіальної виборчої комісії від «Батьківщини» Руслана Куберка у 2021 році задонатила 55 тис. грн. За рік до того банки «Приват» та «Ощад»… стягнули з неї борги за кредитами, а у 2024 році – податковий борг. 

Руслана Куберка зазначила у розмові з «Чесно», що вносила власні кошти, а на уточнення щодо судових справ відповіла: «Це моя особиста справа, хто зі мною судився. Я не дуже впевнена, що ви маєте до цього якесь відношення. Всі справи по всіх судових рішеннях я виграла». Щоправда, розгляду в апеляції описаних справ на «Судовій владі» не зафіксовано. 

Схоже було й в акторки Тетяни Годованюк. У 2022 році вона задонатила Закарпатському обласному осередку 21 тис. грн. Хоча за рік до того вона добивалася збільшення аліментів від колишнього чоловіка, адже була «не в змозі самостійно матеріально утримувати дочку». У 2022 і 2023 роках суд розглядав справи і про стягнення з неї заборгованості за комунальні послуги. 

З акторкою Тетяною Годованюк ми намагалися зв’язатися двічі з різних номерів. Проте слухавки вона не взяла. 

Зазначимо, що підставне донорство є прямим порушенням законодавства і за це передбачена кримінальна відповідальність. Однак факти притягнення таких людей до відповідальності є рідкістю. 

Також закон «Про політичні партії» забороняє платити партіям людям, з якими державні чи комунальні установи укладали договори про закупівлю. Такі порушення при перевірці звітів «Батьківщини» знаходило Національне агентство з питань запобігання корупції щодо донорів Анатолія Сороки, Наталі Ісаєвої, Юрія Михалюка, ТОВ «Перероблюючий завод» та «Говірса». 

Аналіз фінансових звітів «Батьківщини» демонструє, що хоч вона й регулярно збирає найбільші суми пожертв, політсилу та її осередки масово не підтримують фінансово пересічні українці. Натомість рахунки партії переважно наповнюють пов’язані з нею люди. 

Партія отримує державне фінансування вже друге парламентське скликання поспіль. І, очевидно, обпікшись розголосом із фіктивним донорством у попередні роки, вона вирішила не застосовувати подібні схеми для фінансування центрального офісу. Натомість такий досвід перехопили її регіональні осередки.

Ярослава Нікітюк, рух «Чесно»