Реабілітація поранених, або Досвід військових у виборюванні гарантованих послуг
www.pravda.com.ua
Tue, 21 Jan 2025 16:00:00 +0200
Восени минулого року Принцип завершив дослідження Реабілітація українських військових та ветеранів досвід долання несистемності.
Назва промовиста, адже на кожному етапі шляху поранених зафіксовано проблеми, які значно ускладнювали процес успішного відновлення опитаних бійців.
Виявлені проблеми, очевидно, не здивують нікого, хто стикався із цією сферою складний маршрут з неочевидними кроками бюрократія, яка заважає отримати реабілітаційну послугу в момент потреби власне самі послуги, які не завжди задовольняють потреби поранених.
І, звісно, не оминулося без нарікань на неінклюзивність приміщень.
Проте дані збиралися для того, щоб виробити дієві рекомендації для тих, хто має повноваження міняти цю сферу, а не лише для виявлення точок болю.
Розберемо висновки звіту більш детально.
Доступність реабілітації Почнемо з того, що на заваді адекватній реабілітації військовослужбовців є їхній юридичний статус, що на практиці виливається у зайву бюрократію отримання потрібних документів гальмує надання реабілітаційної допомоги.
Тобто у тих, хто отримав поранення на полі бою, і в перспективі має повернутися назад до лав Сил безпеки і оборони, уже від початку нижчі шанси на своєчасне отримання реабілітації ніж у цивільних.
71 респондентів повідомив про скорочення терміну або переривання реабілітації через бюрократичні процедури і лише 11 опитаних пройшли всі необхідні цикли реабілітації. 58 респондентів повідомили, що не отримували реабілітації у гострому періоді.
Це перші годинидні перебування пораненого на лікуванні у закладі охорони здоровя.
Саме за цей час стан пацієнта мають оцінити і розпочати надання реабілітаційної допомоги, щоб перспективи відновлення втрачених функцій були вищими.
Загалом військові та ветерани назвали такі причини, які не дозволили їм завершити реабілітацію вони взагалі не отримали інформацію про необхідність продовження реабілітації 35 військова частина не дозволила продовжити реабілітацію 26 військоволікарська комісія не продовжила відпустку або не зазначила у рішенні необхідність у реабілітації 37.
Тож юридичний статус військовослужбовця по суті часто зумовлює скорочення термінів реабілітації та переривання реабілітаційних циклів задля узгодження бюрократичних процедур.
Маршрути поранених У середньому один військовий або ветеран змінював чотири заклади для лікування і два заклади для реабілітації, тобто можна говорити про 6 закладів охорони здоровя, в яких перебував поранений з метою лікування та реабілітації.
Йдеться тут і про заклади лікування, оскільки реабілітація повинна розпочинатися якомога раніше. Третина військових повідомила про вимушеність змінювати заклад для реабілітації через закінчення реабілітаційних циклів.
47 розповіли, що шукали наступний заклад для переведення самостійно або залучали близьких до цього процесу.
Одна з важливих перешкод на шляху респонденти говорили про необхідність знайти саме той заклад, де є необхідні фахівці з реабілітації, які працюють з певним типом травм.
Для цього пораненим та їхнім родинам доводилось самостійно контактувати із закладами та узгоджувати всі бюрократичні процедури із військовою частиною.
Військові та ветерани розповіли, що їм не вистачало інформації про те, якого роду реабілітація в яких закладах доступна.
Через часту зміну закладів вони контактували з різними фахівцями, а отже з різними підходами до надання реабілітаційних послуг.
Поранені лишалися сам на сам з вузькопрофільною інформацією, тим часом процес відновлення очевидно затягувався.
Задоволеність реабілітаційними послугами Під час дослідження була зафіксована доволі висока частка задоволених реабілітаційними послугами 57.
Однак не можна бути впевненими щодо якості таких послуг, адже в Україні не існує стандартизованих підходів до надання реабілітації й досі популярні застарілі практики у наданні такої допомоги.
Отримувачі послуг можуть бути задоволені, однак це не свідчить про гарну якість чи відповідність потребам респондентів.
Проблема точно потребує подальшого вивчення.
Інклюзивність закладів З одного боку, респонденти оцінили заклади охорони доступними, з іншого все ж ці оцінки є субєктивними, які співвідносяться із попереднім досвідом пацієнтів та потребами на період перебування на реабілітації.
Тому варто звернути увагу на труднощі учасників якісного етапу дослідження відсутність або несправність ліфтів не інклюзивність санвузлів відсутність системи виклику персоналу, коли йдеться про пацієнтів, які є маломобільними або немобільними.
Все ж інклюзивність закладів має орієнтуватися передусім на потреби тих пацієнтів, чия здатність пересуватися найбільш обмежена.
Водночас треба визнати, що наявні приміщення відносно доступні для тих, хто може пересуватися самостійно або із допомогою допоміжних засобів реабілітації.
Читайте також Охорона здоровя військових пріоритетний напрям у Міноборони під ризиком зупинки Коротко, які зміни необхідні насамперед щонайперше взагалі інформувати пацієнтів про необхідність реабілітації, оскільки певна частина респондентів взагалі не знали, що вона їм потрібна інформування про реабілітацію має відбуватися у доступному форматі та відштовхуватися від доказових методів простими словами військовий чи ветеран має знати, де можна реабілітувати руку, а де спину, а також чому грязеві ванни та контрастні душі не є реабілітацією.
Наголошуємо, що пацієнти мають отримати інформацію щодо реабілітаційних послуг із доказовою ефективністю.
Так ми уникнемо ситуації, коли санаторне лікування трактується пацієнтами як реабілітація, а не можливість відпочинку доступ до реабілітації для військових та ветеранів бюрократичні потреби та фінансовий стан не мають бути на заваді отримання необхідного обсягу реабілітації маршрути поранених вони мають бути продумані з метою зменшення кількості закладів, до яких має переміщатися поранений.
Водночас ця оптимальність має передбачати саме ті заклади, які спеціалізуються на наданні реабілітаційних послуг, яких потребує пацієнт покращення безбарєрності закладів з орієнтуванням на тих, хто має найбільші обмеження у пересуванні.
У дослідженні розписані рекомендації для кожного стейкхолдера, який опікується пораненими зокрема, МОЗ, НСЗУ, МОУ, КМС, Мінветеранів, МВС, Мінсоцполітики.
Детально з ними можна ознайомитися у тексті за посиланням. Загальні дані про дослідження Кількісне та якісне дослідження через самозаповнення анкет за посиланням та глибинні інтервю Цільові групи військовослужбовці та ветерани, які отримали поранення на військовій службі, близькі військовослужбовців та ветеранів, які доглядали за ними під час проходження лікування та реабілітації після поранення, надавачі реабілітаційних послуг, експерти з питань реабілітації національного рівня, які залучені до формування та реалізації політик щодо реабілітації Кількість результативних інтервю кількісного дослідження 290 Кількість глибинних інтервю 44
Останні новини
більше новин