Голос волаючого у пустелі?

В ситуації, коли світ все більше звикає до агресивної війни, розв’язаної Росією проти України, сколихнути свідомість спостерігачів можуть лише картини крайньої жорстокості окупантів. Вони виправляють "криве дзеркало" російської пропаганди, показуючи справді чорне і біле. Й саме пред’явленням їх світу на теренах Організації Об’єднаних Націй змушена займатися українська делегація.

Так, днями постпред України при ООН Сергій Кислиця 13 січня, під час неформального засідання Радбезу ООН у форматі Аррії з обговорення порушень Росією міжнародного гуманітарного права щодо українських військовополонених та утримуваних цивільних осіб, продемонстрував в ООН відео із зізнанням командира підрозділу Русич російської армії Олексія Мильчакова у його прихильності нацизмові.

На цьому відео, як пише Укрінформ, російський військовослужбовець прямо зізнається:

"Я нацист, я прямо про це кажу. Я навіть можу підняти руку (у нацистському вітанні - ред.)".

Постпред також розповів, що підлеглі цього військового "можуть гратися відрізаною головою в'язня, вихваляючись цим в інтерв'ю, або розміщувати оголошення в соцмережах про пошук "кримського татарина для ритуального жертвоприношення", а потім хизуватися, що здійснили такий ритуал".

Кислиця також зауважив що міністерство закордонних справ Росії "навчає своїх дипломатів по всьому світу" поширювати брехню і вести наклепницькі кампанії. Йдеться, зокрема, про множення фейків про бригаду Азов, що є "одним з основних інструментів російської пропаганди з 2014 року". Але повномасштабна війна зрештою виявила правду, зауважив постпред.

Окрім того постпред зазначив, що Україна регулярно звертає увагу Радбезу на докази страт українських військових після здачі у полон.

Внутрішня кухня ООН

Зібрання членів Радбезу ООН у форматі Аррії було організовано постпредством Великої Британії за підтримки України, Естонії, Латвії, Литви та США. Звичайно, подібні нагадування світовій спільноті про ворога, проти котрого Україна зараз бореться - дуже важливі. Та чи зрушать вони з місця "сплячу" ООН? І чи можливо це у принципі?

Відповіді на такі питання можна знайти у нещодавньому інтерв’ю Кисліці Голосу Америки. За його словами, коріння того, що нині відбувається в ООН, треба шукати у подіях минулих десятиліть.

"В ООН до мене було багато і політиків, і дипломатів, й науковців, які писали і статті політичного, й наукового характеру, де вони аналізували події, котрі відбувалися у серпні, грудні і далі 91-го року... Веду до того що переважна більшість постпредів - вони дуже добре знають матчастину, історію питання. Але коли я почав з ними обговорювати тему перебування Російської Федерації в Радбезі і взагалі в ООН, то для мене стало щирим відкриттям, що багато хто за ці 30 плюс років, які минули з 91-го, ніколи не вивчав, що сталося - тому що для них це вже була данина", - розповів Кислиця .

При цьому він наголосив, що досі не має, на жаль, повного доступу до архівної інформації.

"Ще до мого приїзду в Нью-Йорк співробітники постпредства намагалися в архіві ООН отримати частину документів, що мають відношення до того, як Російська Федерація опинилася в кріслі постійного члена (Радбезу - ред.), але їм відмовляли, казали про те, що частина документів є таємними... Зокрема йшлося про один із останніх меморандумі правового радника ООН тодішньому генеральному секретарю ООН Хав’єру Пересу де Куельяру. Здається, це було за 18 грудня, де правовий радник Організації Об'єднаних Націй описував три варіанти можливого розвитку подій, і всі три варіанти передбачали голосування (про членство РФ - ред.) у Радбезі і на Генеральній асамблеї - чого, як ми всі знаємо, не сталося", - пригадав Кислиця .

Втім він переконаний, що й Україні "вже давно пора визнати відповідальність у тому, що делегація України на чолі з вже обраним президентом Кравчуком як у Біловезькій Пущі, так і в Алмати, по суті, дала згоду на те, щоби Російська Федерація зайняла місце Радянського Союзу" в ООН та Радбезі.

Однак самій РФ, за словами Кислиці, активно "посприяли" й у штаб-квартирі ООН.

"Тут, в штаб-квартирі, дуже допомогли московській місії. Хав'єр Перес де Куельяр,генеральний секретар - в нього також залишалися лічені дні на посаді, тому що з 1 січня 92-го року на посаду заступав генеральний секретар Бутрос Галі. А як ви знаєте, не може бути обраний генеральний секретар будь-який, якщо на його призначення не дають згоди всі постійні члени, і це дуже важливий важіль контролю з боку постійних членів за діяльністю будь-якого генерального секретаря. І, власне, у ту різдвяну пору саме де Куельяр дав вказівку секретаріату поміняти всі таблички. Й таблички були замінені", - продовжив він.

Тобто, грубо кажучи, рішення базувалося на тому, що де Куельяр отримав від тодішнього посла Радянського Союзу в ООН Воронцова лист про бажання Єльцина , аби Російська Федерація стала продовжувачем, а не правонаступницею СРСР в ООН, і це було виконано.

Тепер, за словами Кислиці , змінити щось - вкрай важко.

"Вся система створена таким чином, щоби права і повноваження постійних членів ніколи не ставилися під сумнів... Існує кругова порука, тому що ніхто з них не готовий відкривати досьє про права і повноваження постійних членів, бо це може відкрити процес перегляду всіх прав і повноважень всіх постійних членів. Ця організація не зможе існувати у тому вигляді, як вона створена відповідно до статутних рішень, якщо у Сполучених Штатів відберуть право вето. Всі розуміють, що є юридичні проблеми з тим, як Росія стала членом ООН і постійним членом Ради Безпеки. Але вони просто закривають очі на це ", - підкреслив Кислиця .

Однак, за словами Кислиці , слід пам’ятати також, що "Сполучені Штати, Велика Британія, Франція як постійні члени Радбезу, як члени ООН разом із іншими країнами, можливо не такими потужними з точки зору економік і воєнної потуги, зробили неймовірно багато для того, аби Україна продовжувала існувати і не була захоплена Російською Федерацією".

"Нам потрібно це визнавати і дякувати цим країнам, з одного боку. З іншого боку, як я сказав, жодна з цих країн не хоче відкривати досьє. Й, тим більше, заглиблюватися в історію і переглядати ті рішення, які були прийняті на той момент", - продовжив він.

Що ж, попри все це ООН продовжує функціонувати у своєму звичному ритмі: на 16 січня призначено засідання Ради Безпеки ООН, де обговорюватимуть ситуацію в Україні у звʼязку з військовими діями РФ. Зустріч проведуть на запит Словенії та США, котрі попередньо консультувалися з українською делегацією. Очікується чергова "велика стурбованість".

Ірина Носальська