Ця опція доступна для батьків померлого, його партнера та дітей в законному шлюбі або у цивільному партнерстві. Втім, в цій категорії йдеться виключно про моральні збитки – заяви, пов'язані, зокрема, з матеріальними наслідками смерті близького члена сім’ї можна буде подати в іншій категорії, запуск якої ще готують. Водночас, наразі йдеться виключно про початок прийому заяв, а розміри виплат будуть встановлювати у майбутньому.

Про це повідомила Голова партії "Слуга Народу”, народна депутатка Олена Шуляк, передає RegioNews.

За її словами, відсьогодні українці, які через війну втратили близького родича можуть подавати заяви про компенсацію за моральні збитки до Міжнародного реєстру збитків (Register of Damage for Ukraine – RD4U). Йдеться про відкриття категорії заяв А2.1. Це вже друга відкрита категорія заяв, які можуть подавати українці. Першою стала А3.1 – заяв щодо компенсації за зруйноване і пошкоджене житло.

Водночас, Шуляк наголосила, що категорія A2.1 – збитків, пов’язані із душевним болем та стражданнями, спричиненими смертю близького члена сім’ї, відноситься до групи заяв щодо моральних збитків. Відповідно, заяви, пов'язані з матеріальними наслідками смерті близького члена сім’ї, такими як втрата доходу або підтримки, будуть подаватися в інших відповідних категоріях. Наприклад, якщо йдеться про втрату доходу або підтримки, заяву слід буде подавати в категорії А3.7. Наразі вона у розробці, як і інші категорії реєстру - загалом їх передбачено 45, і я для кожної категорії будуть різні правила верифікації і вимоги до документів – відповідні форми. Вже готові 13 із них, а всі 45 категорій хочуть запустити до середини 2025 року.

За словами Шуляк, поки що заяви подаються до RD4U в електронному вигляді виключно через веб-портал Дія. У подальшому розраховують запустити можливість подаватись і через застосунок Дія.

При цьому Шуляк підкреслила – успішне подання заяви не означає позитивне рішення по ній. Наразі у Міжнародному реєстрі збитків лише приймають рішення про те, чи підлягає ваша заява внесенню до Реєстру, чи ні. А її фактичний розгляд та присудження будь-якої компенсації і визначення її розміру взагалі буде здійснюватися компенсаційним механізмом, якого ще немає - його будуть створювати у майбутньому.

"Алгоритм розрахунку виплат зʼявиться не раніше 2026 року, коли почне працювати наступна складова системи - Компенсаційна комісія. Перші рішення щодо визначення розміру очікують з 2027 року. А старт перших виплат залежатиме від того, як буде наповнюватись Компенсаційний фонд, який стане третьою складовою системи”, - пояснила Шуляк.

Які документи потрібно подавати у заяві категорії A2.1

За словами Олена Шуляк, для цієї категорії заяв потрібен значний пакет документів – заявник повинен надати якомога більше інформації про подію, яка спричинила смерть, включаючи дату смерті у випадку, якщо вона відома, місце, де було спричинено смерть, а також опис події, що спричинила смерть. Також заявник повинен надати будь-яку наявну у вас документацію, наприклад, свідоцтво про смерть, документи кримінального провадження або інші докази, що стосуються події, яка спричинила смерть.

"Водночас, ви не зобов'язані надавати власну або експертну оцінку вашого душевного болю та страждань, або будь-які інші докази цього”, – пояснила Шуляк.

Вона також зауважила, що подавати заяви до другої категорії збитків Міжнародного реєстру можуть близькі члени сімʼї загиблого, але далеко не всі. Наразі йдеться про:

Один із батьків померлої особи, включаючи вітчимів, мачух, або усиновлювачів; Партнером померлої особи в законному шлюбі або цивільному партнерстві; Дитиною померлої особи, включаючи усиновлених дітей, пасків чи падчерок, навіть якщо йдеться про дітей від цивільного партнера.

"Ви можете вважатися цивільним партнером, якщо на момент смерті близької людини ви підтримували тривалі близькі стосунки з померлою особою, проживали і вели спільне господарство з померлою особою, мали спільні основні витрати з померлою особою, надавали та отримували допомогу від померлої особи тощо”, – пояснила Шуляк і додала, що стосовно законних шлюбів деяка інформація буде взята з різних існуючих електронних джерел, у тому числі з українського Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

Загалом, за її словами, для підтвердження існування цивільного партнерства приймаються наступні види доказів:

Рішення суду; Заповіти та свідоцтва про право на спадщину; Документи про спільне проживання; Спільні банківські рахунки, спільні виписки з кредитних карток, контракти, банківські гарантії, докази спільних витрат; Кореспонденція, адресована обом особам на одну адресу (листи, посилки або офіційні документи); Спільні облікові записи в соціальних мережах, спільні фотографії, оновлення статусів або онлайн-взаємодія; Фотографії та відео; Медичні та страхові записи з переліком контактів на випадок надзвичайних ситуацій, бенефіціарів або утриманців; Документи, що підтверджують право на отримання пенсії або допомоги у зв'язку з втратою годувальника.

За словами Олени Шуляк, згодом відкриють й інші категорії заяв, зокрема, пов'язані з порушенням особистої недоторканності, втратою майна, доходу або засобів до існування, збитками бізнесу та іншими економічними втратами, втратою доступу до державних послуг, втратою історичної, культурної та релігійної спадщини, шкодою, завданою навколишньому середовищу та природним ресурсам, розмінуванням та очищенням від нерозірваних боєприпасів.

Нагадаємо, раніше Шуляк повідомляла, що програму компенсацій за пошкоджене і знищене внаслідок російської агресії житло продовжать реалізовувати – на 2025 рік на її фінансування передбачили 4 млрд гривень.

Крім того, Олена Шуляк повідомляла, що на першому засіданні в 2025 році Уряд схвалив законопроєкт "Про основні засади житлової політики” і направив його до Верховної Ради. Це дасть старт масштабній реформі житлової сфери в Україні, але попереду багато роботи: від створення механізмів соціального житла, яке можна буде брати у соціальну оренду, до запровадження електронної системи, за допомогою якої українці зможуть обрати оптимальний інструмент вирішення житлового питання.