Волинська трагедія. Ярослав Грицак пояснив, навіщо підписав спірне комюніке українських і польських істориків
glavcom.ua
Fri, 10 Jan 2025 20:54:00 +0200
У грудні 2024 року польські та українські історики підписали спільне комюніке щодо складних сторінок історії двох країн, зокрема періоду діяльності УПА та світових воєн.
Одним із підписантів комюніке був професор Львівського католицького університету, історик Ярослав Грицак.
Він в інтервю Главкому назвав цей крок важливим для діалогу між дослідниками країн.
Грицак вважає, що йому немає сенсу дискутувати з істориками, які критикують підписантів комюніке.
Він їм відповів Нехай подивляться мої праці.
І казати, що українські історики підписанти не займаються польською тематикою, це, мяко кажучи, применшення.
Я ціле життя займаюся польською тематикою, українськоєврейською тематикою, тому що бачу, як не займаються українською історією, не займаються польською тематикою.
Це відверта дурня і мені шкода, що мої опоненти користуються такими неякісними аргументами. Грицак підкреслив, що комюніке не є ідеальним, і кожен з підписантів має свої зауваження до тексту.
Проте, на його думку, важливішим є сам факт підписання, оскільки це демонструє готовність істориків до співпраці.
Заява має дуже важливий елемент.
Так, це недосконала заява.
Кожен з нас підписантів має зауваження до цієї заяви.
Але ми вважаємо, що важливіше те, що вона вийшла.
Це перше.
Подруге, ця заява мала передувати зустрічі істориків.
Тобто підписання нашого комюніке означає, що ми готові між собою розмовляти.
У ньому немає української і польської сторони.
Мабуть, це єдиний великий недолік цієї заяви.
Це заява конкретних українських і польських істориків поіменно, зауважив Ярослав Грицак.
За словами професора, історики вважають, що будьяке використання теми волинської трагедії в політичних дискусіях це шкідливо і не на часі.
Як зауважив Грицак, дослідники визнають, що були злочини з двох сторін і нам треба про це відкрито розмовляти. Давайте казати так, що є проблеми з малою дупою, а є проблеми з великою.
Волинь Це проблема з малою дупою.
Нам прийдеться з нею дуже довго жити.
Я не вірю, що ми зможемо примиритися щодо Волині.
Але ця проблема не буде проблемою з великою дупою, що дуже важливо.
Я знаю масу поляків, я знаю того самого Сікорського міністр закордонних справ Польщі, Главком, який найбільше вимагає, щоби проводилася ексгумація.
Водночас я не знаю більшого адвоката України на Заході, аніж Сікорський.
Поляки у 2022 році допомагали Україні, але не забували про Волинь, наголосив історик.
У першій половині грудня 2024 року група польських і українських істориків підписали спільне комюніке щодо суперечливих сторінок українськопольської історії.
Текст заяви стосувався оцінок подій 20 століття періоду діяльності УПА, Першої і Другої світових воєн.
Серед підписантів 10 професорів з України Ігор Гирич Київ, Ярослав Грицак Львів, Олександр Зайцев Львів, Леонід Зашкільняк Львів, Ігор Ільюшин Київ, Станіслав Кульчицький Київ, Микола Кучерепа Луцьк, Олександр Лисенко Київ, Володимир Трофимович Острог, Юрій Шаповал Київ.
Згодом Микола Кучерепа та Ігор Гирич відкликали свої підписи. Ряд українських істориків розкритикував підписантів.
Зокрема за те, у тексті немає жодного слова про окупацію Східної Галичини поляками, нічого не йдеться про польські диверсії у Карпатській Україні.
Окрім того, розкритикували тезу про те, що головним ворогом для українського повстання у 19421943 роках були саме поляки і совєти, а не німці.
Автори комюніке закидають творцям Листопадового чину і Українській галицькій армії те, що вони самовільно, тобто не питаючи дозволів у поляків проголосили у 1918 році свою державу у певних кордонах.
З такими закидами, зокрема, виступив історик Володимир Бірчак.
Професор Богдан Гудь написав, що навіть переконував деяких істориків не підписувати комюніке. Як відомо, Волинська трагедія залишається одним із найскладніших питань у відносинах між Україною та Польщею.
Погляди обох країн на причини, відповідальність і кількість загиблих з обох сторін різняться, особливо в оцінці числа польських і українських жертв та обвинувачень проти УПА з боку Польщі за масові вбивства поляків на Волині.
У 2017 році УІНП запровадив мораторій на ексгумацію тіл, що вважалося відповіддю на бездіяльність польської влади в захисті українських поховань у Польщі.
Після обрання Володимира Зеленського президентом у 2019 році заборону зняли, і польські дослідники змогли розпочати деякі роботи в Україні.
У відповідь Польща відновила зруйнований вандалами памятник українським воїнам у Монастирі, проте не відтворила імена загиблих.
Нагадаємо, що 10 січня премєрміністр Польщі Дональд Туск заявив про прорив щодо ексгумацій жертв Волинської трагедії і додав, що вже є рішення.
Останні новини
більше новин