Елітніша за росіян "глиняна армія" Кіма

Багатьом відома так звана "теракотова армія" - легендарна гвардія повнорозмірних глиняних воїнів, коней і колісниць, що повинна була захищати інтереси китайського імператора Цінь Шихуанді у потойбічному світі. Вони були поховані разом з імператором в 210-209 роках до н. е.

Але схоже, що північнокорейський диктатор Кім Чен Ин теж готує для себе таку армію, хоч вона складається й не з глиняних, а зі справжніх вояків.

За даними України та наших партнерів, до Росії вже було відправлено близько 12 тисяч солдатів КНДР, котрих Пхеньян перекинув для допомоги Москві у війні проти України. Певну частину північнокорейських військових після тренування направили до Курської області, аби вони брали участь у складі російської армії у боях проти ЗСУ.

Спочатку росіяни ховали північнокорейців, видаючи їм фальшиві документи. Та - ба навіть -  спалюючи обличчя після загибелі. Втім 16 грудня 2024 року президент України Володимир Зеленський офіційно повідомив: РФ почала залучати солдатів КНДР до боїв у Курській області.

27 грудня Білий дім визнав, що КНДР у цій війні несе величезні втрати, а деякі північнокорейські військові - скоюють самогубства. Розвідка Південної Кореї у грудні оцінювала втрати КНДР у війні проти України на рівні 1100 військовослужбовців. Потім Зеленський повідомив, що на Курщині загинуло вже 3 тисячі вояків КНДР.

Однак наприкінці грудня у Пентагоні заявили: значної ефективності від їх атак на тлі даних про суттєві втрати - не помічається.

Водночас записи у нотатнику загиблого у Курській області північнокорейського військового свідчать, що КНДР направила до Росії елітних і мотивованих бійців, затьмарених ідеєю Чучхе, а не суто меркантилізмом, як росіяни. Зокрема, військовий КНДР пише, що його відправили допомагати російським військам за якусь провину.

"Оскільки захист вітчизни є священним обовʼязком громадянина, а найбільшим обовʼязком є оборона вітчизни, в чому і полягає все моє щастя, я одягаю військову форму революції заради захисту верховного головнокомандуючого. Я був благословенний отриманням можливості здобути підвищення у якості головного сержанта в моїй роті. Однак я зрадив рідну партію, яка мені довіряла, і вчинив невдячні вчинки проти верховного головнокомандувача. Гріхи, які я вчинив, непростимі, але моя батьківщина дала мені шлях до відродження, до нового старту в житті", - йдеться у нотатнику.

Попри всю цю маячню, за даними українськи військових, північнокорейців на Курщині "на м’ясо" не кидають: при певному рівні втрат їх підрозділи одразу відводять на ротацію. А поранених військових КНДР лікують в госпіталях у більш елітних умовах: розміщують у палатах і забезпечують всім необхідним, на відміну від росіян, що лежать у коридорах переповнених лікарень.

ООН занепокоєна: що мав би робити світ?

Тож, вочевидь, війська Північної Кореї набувають бойовий досвід, беручи участь у війні Росії проти України. Таким чином Пхеньян стає більш підготовленим до можливої військової кампанії проти своїх країн-сусідів, заявила заступниця посла США в ООН Дороті Камілла Ші на засіданні Радбезу ООН, повідомляє The Guardian.

За словами американського дипломата, війська Північної Кореї під час таких бойових дій опановують техніку та обладнання ЗС РФ в умовах сучасної повномасштабної війни.

Відтак, розповіла Ші , КНДР наразі "отримає значну вигоду від отримання російського військового обладнання, технологій і досвіду, що робить її більш здатною вести війну проти своїх сусідів".

Представниця США в ООН також додала, що Північна Корея, своєю чергою, ймовірно захоче "використати ці вдосконалення для просування контрактів на продаж зброї та військову підготовку в усьому світі".

При цьому посол Південної Кореї Хван Джун Кук під час засідання Радбезу ООН підкреслив, що КНДР жертвує власним народом заради ядерних амбіцій та підтримання воєнної машини РФ, повідомляє Yonhap News Agency.

Кук також назвав війська КНДР, розміщені в Росії, фактичними "рабами" північнокорейського диктатора Кім Чен Ина . На переконання представника Сеула, солдатам КНДР "промили мізки", аби вони жертвували своїм життям на далеких полях битв, щоб зібрати гроші для режиму Кім Чен Ина і забезпечити військами та технікою Росію.

"Те, що зараз відбувається, воно несе загрозу і Східній Азії, і загрожує Південній Кореї. До цього не дуже  добре ставляться і в Китаї. Тому очевидно... будуть  ухвалені відповідні рішення стосовно того, що Південна Корея нарешті приступить до надання нам відповідних боєприпасів... Тому що військово-промисловий комплекс цієї країни працює фактично на стандартах НАТО", - зазначав ще на початку заходу північнокорейців на Курщину ветеран Служби зовнішньої розвідки, генерал-лейтенант Василь Богдан в ефірі Київ24.

Втім віз і нині там. Бо, окрім заборони продавати нам зброю, Республіку Корея почали штормити й внутрішні протиріччя: як відомо, президент країни Юн Сок Йоль оголосив військовий стан, за що був відсторонений, й днями навіть забарикадувався у своїй резиденції, аби не бути заарештованим.

Однак факт залучення північнокорейських військових до бойових дій проти Сил оборони України активно використовується у переговорах щодо подальшого перегляду Південною Кореєю підходів до військової підтримки України, зокрема у контексті скасування заборони на експорт летального озброєння, повідомив 9 січня 2025 року посол України в Сеулі Дмитро Пономаренко в інтерв’ю Радіо Свобода.

На його думку, "рано чи пізно факт участі КНДР у війні дасть суттєвий поштовх для подальшого збільшення обсягів допомоги з боку Республіки Корея, а також поглиблення військово-технічного співробітництва між Києвом і Сеулом".

Та, чи не насамперед, перебування північнокорейських військових на території Європи має хвилювати європейські країни. Однак вимога обраного президента США Дональда Трампа збільшити їх військові бюджети до 5% ВВП викликає жах у бідних урядів Європи, пише Politico.

Втім цільовий показник у 5% - це більше, ніж зараз витрачає будь-який член НАТО. Минулого року США витратили на оборону 3,4% свого ВВП; найближча до цього показника Польща, котра витратила 4,12% у 2024 році та має намір збільшити цей показник до 4,7% цього року.

Ірина Носальська