Обовʼязкове запровадження з 1 січня планів просторового розвитку (ППР) надає право планувати території за межами населених пунктів громади органам її місцевого самоврядування, а не районним і обласним адміністраціям. Але ППР водночас і спростили, і ускладнили правила землевідведення.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на голову комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, голову партії "Слуга народу" Олену Шуляк.

За її словами, раніше органи місцевого самоврядування могли здійснювати планування територій лише у межах міст, сіл та селищ, а використання території за їх межами здійснювалось на районному та обласному рівнях. Наразі ж в результаті політики децентралізації, яка активно впроваджувалась в Україні протягом останніх років, повноваження щодо управління переважною більшістю земельних ресурсів передано органам місцевого самоврядування.

"Зрозуміло, що питання ефективного управління будь-яким активом, у тому числі - землями, напряму пов’язане з питанням планування його використання. Саме на етапі планування вирішується, які території варто визначити пріоритетними для залучення інвестицій та створення робочих місць, які - для розвитку соціальної інфраструктури, а які необхідно берегти та охороняти для збереження біологічного різноманіття і тд.", - пояснила Шуляк.

Вона додала, що одночасно із запровадженням ППР змінено і підходи до відведення земельних ділянок і зміни їх цільового призначення. З одного боку, має бути суттєве спрощення цього процесу, адже власнику земельної ділянки надано право самостійно визначати вид її цільового призначення, що знижує корупційні ризики та сприяє процесу залучення інвестиції. З іншого боку – це право не є абсолютним.

"Комплексний план ділить територію громади на функціональні зони - житлова забудова, промисловість тощо. Для кожної такої зони визначено переліки видів цільового призначення земельних ділянок, і саме з цього переліку власник може самостійно обрати той, який, на його думку, є найбільш перспективним. Тобто не можна, наприклад обрати "житлове будівництво" на території, яку комплексний план визначив, як "промислову" і навпаки. Це правило стосується як приватних власників, так і органів, уповноважених розпоряджатись земельними ресурсами: не можна виділити комусь земельну ділянку, цільове призначення якої не узгоджується з функціональним зонуванням, визначеним комплексним планом”, - наголосила Шуляк.

При цьому, парламентар підкреслила: такий підхід на сьогодні є більше ніж виправданим. Річ у тім, що історично в Україні склалася ситуація, за якої земельне і містобудівне законодавство у певних випадках регулюють одні і ті самі питання, при чому кожна галузь – по своєму, із застосуванням різних інструментів.

Як наслідок, пояснила Шуляк, саме сфери управління земельними ресурсами та містобудування роками визнавались як одні з найкорумпованіших у нашій державі.

"Тобто, наприклад  з погляду земельного законодавства, використання певної території для забудови було абсолютно законним, а з точки зору містобудівного - ні, або навпаки. Єдиний хто вигравав за такої ситуації – це корумповані чиновники, які на один і той же запит могли подивитись як під одним кутом, так і під іншим, залежно від того чи отримав він напередодні відповідну мотивацію. Тому, уніфікація підходів, які застосовуються і земельній та містобудівній сферах, що є наслідком такого поєднання є справді виправданою, хоча певним чином і здорожує саму документацію", - зазначає нардеп.

Водночас, вона зауважує, що ці нововведення подобаються не всім. За її словами, комусь зручніше займатись "дерибаном" в ручному режимі.

"Але є і інші громади, які наразі активно включились в процес та займаються підготовкою документації з просторового планування, збираючи необхідні матеріали, проводячи переговори з міжнародними організаціями на предмет залучення фінансової допомоги, або вже безпосередньо напрацьовуючи проектні рішення, покликані забезпечити сталий розвиток відповідної громади", - резюмувала Шуляк.

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.