Соціолог Євген Головаха: Більшість не хоче виборів в умовах війни, але час грає не на боці влади
www.pravda.com.ua
Thu, 09 Jan 2025 05:30:00 +0200
Під кінець третього року війни вціліло не так багато дзеркал, у яких українське суспільство може побачити себе таким, яким воно є, а не таким, яким хоче здаватися в бульбашках соцмереж. Соціологія одне з таких дзеркал.
Навіть попри те, що зображення в ньому під час війни не дає повної картини.
Щонайменше три великі групи зі зрозумілих причин переважно залишаються поза опитуваннями військовослужбовці, мешканці на тимчасово окупованих територіях України та переселенці за кордоном.
Іноді результати соціологічних опитувань шокують суспільство.
Якот у липні 2024го, коли зясувалося, що 46 опитаних у тилу українцівневійськових вважає, що зараз не соромно бути ухилянтом. Іноді протвережують хай там як складається ситуація на фронті, до закінчення війни більшість опитаних стабільно вважають вибори не на часі.
Війна загнала звичне для України політичне белькотіння під килим удаваної єдності. Соціологія все знає про те, як війна змінила українців, про ставлення до переговорів із Росією, міграційні настрої, психологічний стан тих, хто залишився в країні, про довіру до влади, її інституцій і окремих політиків.
А про соціологію все знає доктор філософських наук Євген Головаха, директор Інституту соціології НАН України.
Напередодні нового року ми поговорили з Головахою як із героєм коміксу з прогнозами на 2025й.
На жаль, графічний формат не залишає шансів для реплік, довших за кілька слів.
А оскільки розмова вийшла ґрунтовна й актуальна, її головні тези ми переплавили в традиційніший формат не тільки для візуалів, а й для любителів літер. Далі пряма мова Євгена Головахи.
Дивіться також Переговори, вибори, Залужний, чорні лебеді, Трамп і запас стійкості українців.
Прогнози на 2025 рік у картинках Про вагання та розчарування Наскільки ви впевнені в перемозі України в війні з Росією Таке запитання є в нашому дослідженні.
В грудні 2022го року повністю впевнених було три чверті опитаних, разом із скоріше впевненими 96, а зовсім не впевнених тільки один відсоток. В листопаді 2024го повністю впевнених було 39, скоріше впевнених 28.
Це не значить, що більшість людей не вірять у перемогу.
Але в них зявляються певні сумніви і вагання.
Я не бачу в цьому нічого драматичного.
Ці дані достатньо чітко корелюють із тим, що ми маємо з психологічним станом людей, з їхніми уявленнями про майбутнє.
BANNER1 Тепер звернемося асдо даних соціологічної групи Рейтинг опитування проводилося восені 2024 року УП.
Вони питають Яким ви бачите майбутнє України скоріше обнадійливим або скоріше безнадійним.
Зараз більше трьох чвертей опитаних бачать ситуацію обнадійливою для України. В 2022му році практично не було тих, хто говорив, що безнадійною, але зараз більше 10 відсотків є і таких.
Тобто в певної частини людей ми можемо спостерігати розчарування.
Опитування соціологічної групи Рейтинг на замовлення Центру аналізу та соціологічних досліджень Міжнародного республіканського інституту Ще раз кажу якщо бачити цей майже трьохрічний тренд, то прогнозувати на 2025й рік драматичну зневіру я би не став.
Хіба що нова адміністрація Трампа УП скаже погоджуйтесь на вимоги Путіна, або вам перекриють кисень такий сценарій суттєво може вплинути на зміну настроїв.
Про ставлення до мобілізації Якщо Захід надаватиме нам достатню допомогу, це підніме престиж нашої армії.
Якщо цього не відбудеться, люди не захочуть йти в армію, де нічим воювати.
Але проблема мобілізаційного ресурсу значно глибша тут не тільки справа в конкретних подіях.
От, наприклад, з останнього дослідження Рейтингу.
Вони питали чи є у вас знайомі, які в звязку з мобілізацією звільнилися з роботи і тепер нелегально працюють Під 30 відсотків сказали, що є.
Це дуже великий відсоток. Опитування соціологічної групи Рейтинг Для того, щоб зявилася хвиля громадянської свідомості, повязаної з війною, потрібна та шокова ситуація, в яку ми потрапили на початку повномасштабного вторгнення.
Тепер, на жаль, стався процес рутинізації війни у свідомості.
Багатьом здається, що війна сама собою йде.
Для того, щоб більшість людей розуміли, що само собою нічого не виходить, нам треба шукати шляхи впливу на свідомість пересічних людей.
Треба пояснювати, що Україна знаходиться в стані екзистенційних загроз.
Якщо ми не будемо її захищати, вона зникне.
І Росія погодиться на існування конкретних людей тільки в тому випадку, якщо вони відмовляться від своєї ідентичності. Зараз 80 жителів України насамперед вважають себе громадянами своєї держави.
Якщо не буде України, ким вони себе вважатимуть Про умови початку перемовин У Київського міжнародного інституту соціології є велике дослідження щодо того, як ставляться українці до перемовин з Росією взагалі, за яких умов готові до них. Зростає частка людей, які погоджуються на те, щоб зупинитись на нинішній лінії фронту і починати перемовини. Якщо тенденції будуть зберігатися, як в останні два роки, то ми можемо в 2025му отримати більше тих, хто погодиться на зупинку бойових дій УП.
Але все одно вони не будуть складати більшість.
BANNER2 Території в обмін на мир В грудні 2024 року Київський міжнародний інститут соціології КМІС провів всеукраїнське опитування громадської думки Омнібус, до якого додав запитання про ставлення до територіальних поступок. У травні 2022го року частка готових відмовитися від деяких українських територій становила 10 проти 82, не готових на це за жодних обставин.
У грудні 2023го перша група збільшилася до 19, а друга зменшилася до 74.
Станом на грудень 2024го обміняти території на мир готові вже 38 опитуваних, а не готові 51.
КМІС також дослідив ставлення українців до можливих пакетних мирних домовленостей.
Самі пакети виглядали так Пакет 1 Росія зберігає контроль над усіма окупованими зараз територіями Україна відмовляється від вступу до НАТО Україна стає членом Європейського Союзу та отримує від Заходу все необхідне фінансування для відбудови.
Пакет 2 Хоча Україна офіційно цього не визнає, але Росія зберігає контроль над окупованими територіями Запорізької, Херсонської, Донецької, Луганської областей та Криму Україна стає членом НАТО та має справжні гарантії безпеки Україна стає членом Європейського Союзу та отримує від Заходу все необхідне фінансування для відбудови.
Пакет 3 Відрізняється від пакету 2 тим, що в ньому Україна повертає контроль над Запорізькою і Херсонською областями в повних межах. На графіку нижче наведені результати для кожного пакету в червні та грудні минулого року.
Хоча українці лишаються гнучкими і відкритими до дискусій щодо параметрів мирних домовленостей, але водночас однозначно не згодні на мир на будьяких умовах, роблять висновок соціологи Про вибори 2025го року в певних елітарних колах суспільства запит на перезавантаження політичного життя і майбутні вибори, безумовно, посилиться.
Чому саме зараз Політики це люди, які живляться масовою свідомістю.
Сьогодні вони відчули певні зрушення суспільних настроїв.
На початку повномасштабного вторгнення суспільство було консолідованим.
З часом критицизм у ставленні до влади почав зростати, як і кількість незадоволених її рішеннями.
Політики цю зміну настроїв відчули і почали активно готуватися до виборів.
Час грає в Україні не на боці правлячої політичної сили.
Він би грав на її боці, якби в нас були перемога за перемогою.
А в умовах здійснення консервативного сценарію війни і поступових територіальних втрат влада і далі втрачатиме популярність.
BANNER3 Але навіть останні соціологічні дослідження восени 2024го свідчать про те, що більшість проти проведення виборів в умовах війни. Тобто, поперше, в суспільній думці такого запиту немає.
Подруге, вибори під час воєнного стану законодавчо неможливі.
Потретє, їх дійсно важко буде організувати.
Я вже не кажу про те, що вони будуть дуже дорого коштувати, коли нам грошей не вистачає на набагато більш важливі речі.
Опитування проводилося соціологічною групою Рейтинг з 27 вересня по 1 жовтня 2024 року Зрозуміло, що після скасування воєнного стану виборці насамперед звертатимуть увагу на вихідців з армії і з волонтерів.
Тобто з двох інститутів, які мають найбільшу підтримку в суспільстві.
Армія вже свого кандидата висунула.
Останнє опитування показало, що рейтинг довіри до Залужного дуже високий.
Серед волонтерів я поки такої потужної постаті не бачу.
Соціологічне дослідження проведено Центром Соціальний моніторинг з 15 по 21 листопада 2024 року Але все це про майбутнє.
Сьогодні немає ґрунту, для того, щоб хтось з нових прізвищ нас міг би серйозно здивувати.
Саме тому, що зараз є театр воєнних дій, але немає театру політичних дій.
У країні немає нормального політичного життя і не може бути в умовах війни.
Тому не бачу сенсу обговорювати вибори.
Як тільки скасують воєнний стан, тоді настане час для електоральної соціології.
Про популізм За останні роки в нашій свідомості сталися важливі зміни, повязані з українською ідентичністю, з геополітичними орієнтаціями, з розумінням, що ми є громадянами однієї країни, що нас значно більше обєднує, ніж розєднує.
А от щодо політичного життя, не думаю, що тут є якісь суттєві зрушення. Зараз багато кажуть про популізм як тренд світової політики, зокрема про популізм в американській політиці.
Але українські політики в цьому випередили всіх і були такими, коли цього тренду ще не було. Ми налаштовані на швидкі перемоги і на диво.
І не отримуючи їх, завжди розчаровуємося. BANNER4 На найближчих виборах, коли б вони не відбулися, ми знову будемо шукати дива.
Той, хто нам пообіцяє швидкі перемоги і відбудову, того ми підтримаємо.
Для того, щоб подолати популізм у політиці, треба пройти дуже суттєву школу демократії.
А війна це не найкраща школа демократії, на жаль.
Я б сказав, найгірша.
Про психологічний стан українців Наш інститут досліджує стреси війни.
Наприкінці 2022го року лише в 12 українців, що під час опитування перебували на підконтрольній Україні території, був високий рівень дистресу.
Дистрес це такий стан подовженого стресу, який позначається на ментальному і фізичному здоровї людей і може в перспективі впливати на їхню працездатність.
У жовтневому дослідженні 2024го високий рівень дистресу спостерігався у 27,1 українців.
А в 2025му цей відсоток може бути ще більшим.
Якщо ми налаштовуємося на сценарій майбутнього з тяжкими боями, втратою певної частини території на півдні та сході України, маємо враховувати, що у людей погіршаться показники ментального здоровя і, відповідно, їхні можливості чинити спротив. Хоча, на мою думку, на 2025 рік нашої життєстійкості вистачить.
Я вважаю, що її має вистачити і на 2026 рік, коли Росія почне сипатися через те, що не зможе забезпечити себе достатньою кількістю зброї і людей.
Це мій прогноз, за яким стоїть думка багатьох експертів у галузі економіки.
І десь в 2026му році Росія буде вже шукати шляхи, щоби припинити війну. До речі, знаєте, який найбільш потужний стресогенний фактор, згідно з нашими дослідженнями Це переживання від того, що люди побачили в медіа.
Але цей фактор був завжди на першому місці, він не змінюється.
На основі матеріалу С.Дембіцького Стресори війни та їх вплив на психологічне самопочуття українські реалії Про віру в долю Переважна більшість українців вірить у долю. Українці схильні до екстернальності є такий психологічний термін.
Екстернальність це коли ти вважаєш, що в твоєму житті все вирішуєш головним чином не ти, а зовнішні обставини.
А інтернальність, це коли ти визнаєш вплив зовнішніх обставин на твоє життя, але відповідальність за події у житті береш на себе. В Україні екстерналів більше, ніж інтерналів. Коли ми питаємо людей про патріотизм, то абсолютно переважна більшість патріоти.
Але, незважаючи на це, багато людей вірить, що все владнається саме собою.
Вони скоріше готові чекати, поки це станеться перемога УП, ніж ризикувати життям.
Можливо, тому українці не можуть багато в чому досягти успіхів в державотворенні. Про міграційні настрої та повернення переселенців У листопаді наш інститут проводив опитування респондентів на підконтрольній Україні території, де було запитання Чи цікава вам можливість виїзду з місця, де ви зараз проживаєте, з метою пошуку кращого життя.
52,3 опитаних зазначили, що їх взагалі не цікавить можливість кудись виїжджати, навіть у межах країни.
Важко передбачити, скільки людей з тих мільйонів, які після 24 лютого 2022го опинилися за кордоном, повернуться в Україну.
Навіть якщо сьогодні вони заявляють про такі наміри, це не означає, що вони справді повернуться.
Очевидно, що з кожним роком війни ми втрачаємо цей потенціал.
Бо з кожним роком все більше переселенців адаптуються за кордоном.
Ті, хто отримають роботу, влаштують дітей, скоріш за все не повернуться. BANNER5 Я завжди посилаюся на досвід балканських війн.
Там теж було багато тих, хто тікав від війни.
Зрештою з них повернулися 30. Тому я вважаю, якщо нинішня гаряча фаза війни триватиме до пяти років, можна розраховувати, що повернуться в країну від 30 до 50 від загальної кількості тих, хто поїхали з 2022го.
А скільки саме, залежатиме від того, яку програму повернення ми зробимо, яке на той момент у суспільстві домінуватиме ставлення до цих людей. 2023го ми проводили дослідження 80 опитаних на території України казали, що в них немає претензій до людей, які виїхали.
Але, думаю, це буде змінюватися і не в кращий бік. Я на одному форумі виступав і казав, що нам потрібна комплексна державна програма, яка сприятиме тому, щоби вони повернулись.
І в коментарях писали А чого це до них позитивне ставлення Нічого собі, ми тут страждаємо, а вони там насолоджуються.
Зараз створили Міністерство національної єдності.
Назва мене трохи бентежить, тому що я жив у радянському суспільстві, де тільки про єдність і говорили Пролетарі всіх країн, єднайтеся, Партія і народ єдині на кожному стовпі.
Думаю, не тільки я це памятаю, тому багато кого ця назва тригерить.
Є реінтеграція, є міграційна політика, є інші сучасні терміни, які більше відповідають сутності. Нам справді потрібна не формальна єдність, а змістовна консолідація.
Бо формальної єдності достатньо хіба що в тоталітарній країні.
Там можна наказати бути єдиними і будуть єдиними.
А куди вони подінуться якщо не будеш єдиним будеш у тюрмі.
А нам треба шукати змістовні шляхи консолідації людей, щоб повертати тих, хто виїхав, у законний спосіб.
Рустем Халілов, Михайло Кригель УП
Останні новини
більше новин