(Не)традиційне Водохреще: чи пірнали в ополонку пращури українців
www.5.ua
Mon, 06 Jan 2025 10:36:51 +0200
ltpgtОстаннє десятиліття пірнання на Водохреще в ополонку перетворилися на загальнонаціональний флешмоб.
Обовязково публікується в соцмережах і популярне незалежно від віросповідання, світогляду чи місця проживання, зазначає lta hrefhttps//lb.ua/society/2022/01/19/503387pirnannyaopolonkudavnya.html targetblank relnofollow noopenergtрелігієзнавець Дмитро Горєвойlt/agt у статті для видання Lb.ua.lt/pgt ltpgtЧи це справді українська традиція Історики доволі скептичні щодо цього.
Наприклад, фахівець з історії українського православя, кандидат наук Сергій Шумило переконує, що в традиції українців ніколи не було звичаю масового пірнання в ополонку.
Він наводить спогади запорожця Микити Коржа, які записав у кін.
ХІХ ст.
професор Дмитро Яворницькийlt/pgt ltpgtltemgtВсі козаки, піхота, артилерія й кавалерія збиралися на площі перед церквою і стояли тут рядами по куренях, без шапок, до завершення богослужіння всі одягали найкращий одяг, озброювалися найкращою зброєю над кожним куренем майоріли особливі розмальовані прапори, котрі тримали хорунжі, сидячі на гарячих, чудово прибраних конях.
Після закінчення Божественної Літургії з церкви виходив настоятель із хрестом у руці, за ним парами йшли ієромонахи з євангеліями, іконами, у дорогому одязі за духовенством злагоджено, рядами, з хоругвами та важкими гарматами ступали козаки за козаками маси простого люду, і всі разом висипали на середину Дніпра, на Йордан.
Тут усі ставали шеренгами й слухали службу Божу.
Коли архімандрит уперше занурював хрест у воду, козаки одночасно гримали таким залпом, що від того удару аж земля стогнала.
А глядачів вкривав густий дим, мов пітьма Заспокоївшись на кілька хвилин, поки розсіювався дим, а настоятель ще раз занурював хрест у воду, козаки знов стріляли, цього разу скільки кому заманеться...lt/emgtlt/pgt ltpgtУ цьому описі ні слова про занурення.
Але традиція стрільби зі зброї на Водохреща описана не лише Яворницьким.
Сергій Шумило пояснює, що українці не мали традиції пірнати через особливу пошану до хрещенської води.
Її вважали великою святинею, а тому не забруднювали власним тілом, а навпаки брали додому пити.
Українці хіба що могли вмити лице йорданською водою, але не пірнати.
Вважалося, що освячена вода має цілющу силу, а тому використовували її як ліки.
За свідченням етнографа Богдана Лепкого, у Дрогобицькому повіті водою лікували захворювання шкіри.lt/pgt ltpgtІнший кандидат історичних наук, етнолог Юрій Пуківський таки пише про занурення українців в ополонку ltemgtlt/emgt однак ідеться лише про поодинокі випадки.lt/pgt ltpgtОлександр Потебня у праці О мифическом значении некоторых обрядов и поверий 1856 згадує про купання хворих.
Те є саме свідчить фольклорист Анатолій Свидницький і народознавець Володимир Ястребов.lt/pgt ltblockquotegt ltpgtАвтор слів національного гімну, етнограф Павло Чубинський наводив приклади пірнань на Канівщині з приміткою, що це роблять лише деякі молоді селяни.
А Михайло Максимович писав, що молодь лише вмиває лице водою.
Митрополит Іван Огієнко стверджував, що в Києві на Водохреща завжди кілька хлопців кидалися у Дніпро.
Часом українські парубки штовхали один одного до води.
Наприклад, на Бойківщині та Буковині.lt/pgt lt/blockquotegt ltpgtТобто повністю відкидати звичай занурення не можна, але все ж таки серед українців він не був масовим.lt/pgt lth2gtЩо каже Церкваlt/h2gt ltpgtУ Православній церкві України зазначають, що це не церковна традиція.
Також ПЦУ засуджує вживання алкоголю, нецензурну лайку в поєднанні з пірнанням і триразовим перехрещенням.lt/pgt ltpgtЧасом цю традицію називають суто російською і непритаманною православним зовсім.
Але, як пише Дмитро Горєвой, на Водохреще в сусідній країні пірнають у воду навіть мусульмани.
Там це вже не релігійне дійство, а скоріше спортивнопатріотичне, вважає він.lt/pgt ltblockquotegt ltpgtІ додає, що в різних формах купання все ж таки наявне і в інших церквах.lt/pgt lt/blockquotegt ltpgtВ Єрусалимському патріархаті цього дня віряни на спомин Хрещення Господнього занурюються в річку Йордан.
Правда, у тій місцевості температура води взимку становить 12...16 градусів, що не спричиняє такого стресу для організму, як пірнання за мінусової температури.lt/pgt ltpgtУ греків є традиція на свято Епіфанії, тобто Богоявлення Господнього, діставати хрест із води.
Священник, а у Стамбулі ltemgt lt/emgtПатріарх, освячуючи воду, кидає деревяного хреста, а з берега пірнають плавці.
Хто першим дістає хрест, той перемагає та отримує подарунок від громади.
Вважається, що така людина буде щасливою.
До речі, такий же звичай побутував на поч.
ХХ ст.
у Таврійській губернії.
Можливо, не без впливу місцевих греків, каже Горєвой.lt/pgt ltpgtУ болгар на Йордановден є традиція хороводів по пояс у річці.
Народні вірування обіцяють теж 100 до здоровя.
Подібні традиції є в сусідній Македонії, там це свято зветься Водіци.lt/pgt lth2gtПострадянська традиціяlt/h2gt ltpgtІсторик Сергій Шумило повязує традицію пірнати в ополонку на Водохреще з розвитком руху моржування в пізньому СРСР.
Він цитує методичні рекомендації для лекторів із атеїстичної пропагандиlt/pgt ltpgtltemgtЗимнее купание, а также окунание в прорубь на т.н.
религиозный праздник Крещения, кроме чисто практической замены его содержания на атеистическую традицию праздника зимнего закаливания, подрывает уважительное отношение к святой воде...lt/emgtlt/pgt ltpgtІсторик вважає, що в кінці 1980х моржі отримали своє професійне свято на день Водохреща, а в українці нову споконвічну традицію.lt/pgt lth2gtПро духовне та матеріальнеlt/h2gt ltpgtРелігієзнавець Дмитро Горєвой пише ltemgtЗагалом доволі дивно чути популярну радянську фразу у здоровому тілі здоровий дух від людей на Водохреще.
Оскільки сама ця теза увязує стан душі до стану тіла, узалежнює це.
Тобто матеріальне визначає духовне, або, кажучи мовою марксистської філософії, Буття визначає Свідомість.
Це матеріалістична й атеїстична концепція.
Дуже дивно, коли людина гордо її проголошує, а за пару хвилин пірнає В імя Отця, і Сина, і Святого Духа з триразовим хрещеннямlt/emgt.lt/pgt ltpgtТобто сучасні пірнання на Водохреще дійсно виникли з радянських традицій моржування і, може, навіть навмисно, аби знецінити релігійне свято, каже він.lt/pgt ltblockquotegt ltpgtПоширене уявлення, що хрещенська вода очищує від гріхів, теж має мало спільного з церковним віровченням.
Гріх це категорія духовна, стан душі чи психологічне явище, а тому його неможливо змити матеріальними субстанціями.
Той, хто каже про очищення гріхів водою, демонструє не християнське, а язичницьке, магічне мислення, переконаний науковець.lt/pgt lt/blockquotegt ltpgtАле такі погляди якраз і є традицією, наголошує релігієзнавець.
Бо наші пращури теж вірили, що вода змиває гріхи.
А тому і лікували водою хворих, бо хвороби у традиційному світогляді від гріхів.
До речі, в ополонку пірнали ще й ті, хто водив козу, тобто віншувальники, які перевдягалися в костюми нечистої сили.
Люди розуміли, що це гріх, і спокутували його водою.lt/pgt ltpgtЗрештою, кожен сам для себе вирішує, чи пірнати в ополонку 6 січня.lt/pgt ltpgtltstronggtltemgtЧитайте також lta hrefhttps//www.5.ua/svit/pereityrubikoniaksimeinyikonflikttsezariapryzvivdozanepadurymskoirespubliky264849.html targetblank relfollow noopenergtПерейти Рубікон як сімейний конфлікт Цезаря призвів до занепаду Римської республікиlt/agtlt/emgtlt/stronggtlt/pgt
Останні новини
більше новин