Український солдат зробив Америку великою, а Росію – малою
glavcom.ua
Mon, 23 Dec 2024 13:16:00 +0200
У такий передріздвяний період прийнято говорити про щось добре.
Для нас, в Україні, нашим найкращим Україна у її якнайширших сенсах.
Тому я приготував промову про Україну, але на перший погляд присутнім може здатися, що цьогорічна промова про США.
Нещодавно обраний президент США виграв вибори під гаслом Зробімо Америку знову великою.
Тобто зараз вона якась не така, а велич США прийде осьось після того, як він вступить у свої права як чинний президент.
У цьому слогані сенс.
Бо занадто часто Америка а точніше США як остання Надія европоцентричного світу, світу, якому щонайменше пятьшість тисяч років, скажімо делікатно, послизалася.
Та що там послизалася дуже часто вела себе просто ганебно.
Невеличкий екскурс в американську ганьбу, просто кілька останніх прикладів, які наводжу не з нелюбові, а з надію на ту мітологічну для нас Америку Так ганьбою США була їхня боягузлива здача своїх союзників у Втнамі звідти вона втікала геть забувши про сором.
Ще дехто памята кадри евакуації з Сайгону.
Однак геть не згаду про долі тих, хто сподівався на ту міфічну Америку, але був зраджений нею.
Я з ними зустрічався Такою ж ганьбою була і її втеча з Афганістану.
Кадри ції втечі ще у всіх перед очима.
Та не перед очима доля тих, кого просто кинули у тому Афганістані на розтерзання.
З ними зустрітися тепер, напевно, неможливо А древня історія народів Центральної Европи та Балтії, яких кинули ще у Ялті, здаться, зовсім забута.
Так, як і стурбованість та глибока стурбованість після подій в Угорщині 1956 року та Чехословаччині 1968 року.
Перегортати ці ганебні сторінки можна ще довго.
Але чому ми не мамо таких претензій до інших країн чи спільнот, запитате ви Чому всі претензії до США А тому, що США дійсно велика країна, але велика не своїми розмірами, а тим, що вона Надію.
Й іншої Надії людство, окрім ції дивної американської спільноти, не ма.
Ну от не ма і все Бабуся Европа заплуталася у своїх ридикюлях та шапокляках.
Так вигляда, що німецькоанглосаксонський мезальянс диха на ладан.
Німеччина так і не змогла позбутися спогадів про свою стару любов Росію.
Любов любов Про замкнутий у собі Китай мови не може бути все, що поза ним, не існу.
Індія також якось не може нічого людству запропонувати старість старість.
Росія у своїх потугах просто смішна щі та лапті рускага міра нікого так і не надихнули.
А все інше не ма ні ваги, ні сили.
Але годі жартів.
Нещодавно польський політичний аналітик Пйотр Кульпа Piotr Kulpa сформулював просто разючу тезу тезу, яка абсолютно очевидною, однак, як і все очевидне, ми її фатально не могли розгледіти.
Він сформулював її так Це український солдат зробив Америку великою, а Росію малою.
Все чітко і зрозуміло.
Повторюю для ясності це український солдат зробив Америку великою, а Росію малою Вже зробив Не зробить, як обіця сьогоднішній переможець виборів у США І нема у цьому якогось провінційного патріотизму.
Це жорстка і дорогою ціною для нас здобута правда.
Після ганьби Сайгону, Кабулу, Будапешту та Праги список можна продовжувати вперше і зовсім неочікувано для самих американців простий український солдат знову зробив США великими, чи принаймні дав шанс США стати великими до Америки тепер апелюють, її просять, їй заглядають в очі.
До того, при Обамах чи Клінтонах, які кидали нас, і не лише нас, але й тих сирійців, вибачте за таку прямолінійність, США були не те що малими вони були нікчемними.
Тепер мамо Трампа.
І він та його соратники лише збираються робити США великими Що ж вибори вибори І не такого наговориш Звісно, можна закритися десь у нікому не знаних Манітобі чи Делавері і затраснути за собою двері, бо ж Америка понад усе однак чи у цьому поляга велич Америки як останньої Надії людства Навряд чи Що саме вони зроблять, ми ще побачимо.
Дай Бог, щоб змогли.
І змогли не нашим рахунком.
Не за рахунок тих, хто вже зробив цю Велику Надію світу, ту ідеалізовану всім світом Америку, великою.
Повернув їй її велич.
Вкотре не зрадили нас Чи усвідомлю це президентелект США Навряд.
Хоча, може й так Чи усвідомлю це американське суспільство Теж навряд.
Воно, широко заплющивши очі, ще очіку свої величі.
Воно закохано любуться собою у дзеркальці марнославства.
І смішно.
І сумно Воно навіть не зауважило, що ще навесні 2022 року США почали розвертати до їхньої ж історичної місії.
І розвертати не так зусиллями самої Америки, як зусиллями і кровю наших солдатів А може Духа, що дихнув просто в обличчя світові Чи мамо ми на це ображатися Нема сенсу.
Нам сво робить.
Американська важливість і велич, як не дивно, виявилася побічним результатом того основного, що ми робимо.
А ми, всі ми і на фронті, й у тилу рятумо Україну.
Україна була важлива тому нашому солдату, а не США та їх велич.
Вийшло як вийшло.
Дух диха, де хоче, і його голос ти чуш, та не відаш, звідкіля він приходить і куди він іде вангелі від Івана 38.
Останні новини
більше новин