Роковини медичної реформи. Чи задоволені її автори і що кажуть пацієнти?
glavcom.ua
Sat, 30 Nov 2024 20:00:00 +0200
30 листопада 2016 року в Україні розпочалася реформа системи охорони здоровя.
Тоді в її успіх повірили не всі лікарі та пацінти.
Творець та ідейний натхненник змін Уляна Супрун, виконувачка обовязків міністра охорони здоровя України серпень 2016 серпень 2019, разом із командою поставили собі за мету децентралізувати фінансування медзакладів, створити здорову конкуренцію поміж ними.
У рамках реформи зявилася Національна служба здоровя, сімейні лікарі, дина електронна медична система, почав діяти принцип гроші ходять за пацінтом.
Медреформа також передбачала, що численні державні та комунальні лікарні втратять право надавати послуги, деякі з них врешті позакривалися.
Критеріями для таких рішень ставали наявність якісного обладнання, частота надання тих чи інших послуг тощо.
Не всі лікарі залишилися задоволені, утім, і прибічників змін чимало.
Часто можна почути, як пацінти скаржаться на нові правила.
До прикладу, щоб записатися на прийом до вузького спеціаліста, потрібно спочатку отримати скерування від сімейного лікаря, а щоб потім скористатися цим скеруванням, недостатньо просто зайти в Helsi, обрати потрібного спеціаліста та вільний час прийому.
Цих місць може взагалі не бути, або ж записатися можна до потрібного фахівця лише у рестратурі.
Тобто вирішити все одним лише кліком просто неможливо.
Минуло ж року навколо Helsi взагалі розгорівся скандал пацінти виявили у себе в електронних кабінетах чимало задокументованих візитів, яких насправді не було.
Вийшло, що гроші пішли за пацінтом туди, куди він насправді не звертався.
Цим претензії до нової медичної системи не вичерпуються.
Проте основна проблема, яку відзначають громадяни, спільна.
Усім важко потрапити на прийом і до сімейного, і до вузькопрофільного лікаря.
Тривалість очікування вимірються тижнями і навіть місяцями.
В інтервю Главкому Павло Ковтонюк, співзасновник Українського центру охорони здоровя UHC, екзаступник міністра охорони здоровя 20162019 рр.
визна так і задумувалося.
Він оцінив, як нині працю запроваджена вісім років тому система і яким мав бути ідеальний результат.
Пане Павле, ви один з творців медреформи, точно знате, як все це ма працювати.
Вас задовольня нинішній результат Війна почалась я цього не планував.
У цілому ж той головний результат, якого хотіли добитись наша команда це незворотність змін, він досягнутий.
Система працю, до неї всі звикли, ніхто не хоче від неї відмовлятися.
Ми особливо оцінимо ці реформи, коли будемо вступати в вропейський союз.
Українці, які виїжджали за кордон, там зустрілися з такими ж системами, тільки багатшими, краще розвиненими.
Але в цілому в нас система зараз така сама, як в багатьох країнах вропейського Союзу, і наша задача просто розвивати її в цьому ж напрямку.
Тепер про те, що непокоїть.
Часто в кризових ситуаціях ми намагамося використовувати звичні нам інструменти, а ці інструменти запозичумо зі старої системи.
Водночас вирішувати наші поточні проблеми можна за допомогою нових інструментів.
Наприклад, чому під час вакцинації від коронавірусу чому не використали весь ресурс сімейної медицини Адже більшість сімейних лікарів і педіатрів мали прямий контакт з людьми, спілкувалися з пацінтами в чатах.
Саме вони могли би бути цінним ресурсом для держави.
Ті , хто просто хоче отримати довідку або полікувати шмарклі, зазвичай дуже незадоволені Раніше ви розповідали, що наша медреформа це певною мірою копія британської системи охорони здоровя.
Через війну, на жаль, чимало наших співвітчизників виїхали за кордон.
Ті ж, хто звідти повернувся, кажуть, що медицина в вропі виявилась геть не такою, як вони собі уявляли раніше.
У тій же Британії треба дуже довго чекати вузького спеціаліста черга не на тижні, на місяці Я радий, що мільйони наших співвітчизників, хоч і не від доброго життя, але отримали змогу познайомитися з роботою систем в країнах західних країнах.
З них впали рожеві окуляри.
Бо мені трохи страшнувато дивитись, які уявлення у нас про вропу.
Наприклад, ми думамо, що медицина там якийсь пятизірковий готель, де нам на кожному кроці підставлять руку, дадуть кави, приголублять.
Це не так.
Медична система в вропі дуже спартанська.
Так, там дуже висока якість лікування.
І коли держава забезпечу дуже високу якість послуг, навча лікарів на високому рівні, забезпечу всім необхідним, на це витрача багато грошей.
Тому ця послуга ста дуже дорогою.
Тому, щоб бюджет країни це витримав, щоб ця система існувала, доводиться виставляти пріоритети.
вропейська модель це пріоритетність в доступі чим хвороба простіша, тим довше очікування.
Чим складніша тим очікування буде коротшим.
Люди, які мають досвід отримання складних послуг за кордоном, дуже вдячні та задоволені вони пролікувалися швидко, якісно.
Так, ті , хто просто хоче отримати довідку або полікувати шмарклі, зазвичай дуже незадоволені, бо їм доводиться чекати по два тижні і довше.
Ось це і зворотна сторона якості.
Якщо комусь доводилося користуватися екстреною допомогою в вропі, він зна, що це якість допомоги топкласу.
Пацінта швидко доставляють в лікарню і роблять усе необхідне.
Розуміте, неможливо одночасно забезпечити на високому рівні якість послуги і зробити її дуже доступною.
Треба жертвувати або швидкістю, і так роблять в вропі, або якістю.
У такому випадку доступ до послуги високий, але якість абсолютно непередбачувана десь хороша, а десь просто жахлива.
Оце українська модель зараз.
Ми ж створили кращу версію системи Чи ви припускате, що в Україні сформуться власна система умовно кажучи, гібридна, з поправкою на наші особливості, традиції, чи рухатись треба лише у напрямку вропейському, адже ми ідемо до вросоюзу Річ навіть не в тім, що ми рухамося до вросоюзу, а в тім, що у світі певні ідеї, і інших просто не придумали наразі.
Може, ми придумамо, але поки що треба в якомусь мейнстрімі рухатися, може, з певними особливостями.
В Україні зараз система зараз дуже хороша, вам важко повірити в це, тому що вона бідна, дуже недофінансована, але, з точки зору свого дизайну, вона достатньо новаторська.
Наприклад, наша електронна охорона здоровя, краща, ніж в більшості країн Західної вропи.
До речі, про електронну систему.
Часто трапляться, що в Helsi справді можна обрати вузького спеціаліста, побачити вільні години прийому, але записатися самостійно неможливо.
Треба зателефонувати на гарячу лінію в медобднання чи в конкретну лікарню і лише телефоном через рестратуру записатися.
А ви кажете, хороша система Це проблема не Helsi.
Це проблема організації запису на боці лікарні.
Розуміте, там усі звикли до черг, вони не хочуть змінюватись, не хочуть додатково займатися сервісом для пацінтів.
Тому Helsi, яке інструментом для сервісу високого рівня, наштовхуться на організацію, яка не збираться взагалі дбати про цей сервіс.
Виходить отакий покруч.
Тобто у Helsi все класно, але на рівні лікарні вже все не класно.
Але загалом це дуже прогресивний інструмент, і у світі подібних йому мало.
Як правило, електронні системи в вропі деревяні, дуже незручні для лікарів та пацінтів.
В вропі ніде нема диного середовища, тому що подібні системи виростали із окремих лікарень, і вони між собою ледвеледве взамодіють.
Наша Національна служба здоровя доволі прогресивна.
Англія так і не створила такої організації там багато різних організацій, які працюють під Міністерством охорони здоровя.
Ми ж створили кращу версію ції системи.
Ми все одно будемо рухатися за певними законами.
І, повторюся, основний закон такий або ми вкладамося в якість, або в доступність.
Або ми залишимо всі лікарні в Україні, але вони всі будуть погані, або ми зробимо менше лікарень, і куди треба буде записуватись і чекати, але вони будуть хороші.
До того ж прагнуть у Польщі, Литві там теж зявляються черги, але і якість зроста.
Подивимося, може, вигадамо спосіб обійти цей закон і створити свій, але поки що, на жаль, кращої ідеї нема.
Главком до восьмої річниці старту реформи медичної системи влаштував опитування користувачів на сайті та у свому телеграмканалі.
Що відповідають громадяни на питання Чи задоволені ви результатами медреформи, можна побачити тут і тут.
Наталія Сокирчук, Главком
Останні новини
більше новин