Неіснуючі слова починають і виграють
glavcom.ua
Fri, 29 Nov 2024 23:56:00 +0200
Рідну мову можна вивчати усе життя і відкривати для себе щось нове.
Головне не підпадати під вплив агресивної для нас московської мови.
Однак люди, виховані в тій мові, люди, які від народження були москвомовні і закінчили відповідні школи, діють як шашіль, який точить старі меблі.
Так само ці люди точать нашу мову.
Їм усе щось не до шмиги то таке слово, то сяке не вміщаться в їхньому роті.
Мадам Влащнко, яка стражда за московськими книжками, колись видала базу, що їй не подобаться слово смаколик.
Звучало це як смакалык.
Бо звісно, що москворотому це слово застряга в зубах.
Шашлик не застряга, а смаколик так.
Але вона не одна така, бо на той її постик у ФБ відразу злетілися на підтримку москвороті нетлі.
У цих недороблених так Тарас Шевченко називав людей, які остаточно не пристали ні до української, ні до московської, зокрема Михайла Микешина і досі викликають роздратування розмаїті фемінітиви.
У найближчих для нас мовах польській, чеській і словацькій вони щедро розсіяні, вживаються природно і без примусу і не викликають скреготу зубів.
Але для москворотих навіть таке невинне слово, якому вже сто років, як членкиня, звучить неприродно і драту їх.
Віддавна мене муляло слово різний і похідні від нього, бо всі наші класики, в тому числі й пізніші Винниченко, Рильський, Тичина, Довженко, вживали ріжний.
Називаю саме їх, бо зараз прилетять пришелепуваті і скажуть, що то галицизм або, прости Господи, полонізм.
Але корінь різн завше стосувався лише різника, різати.
Все, що бабуїнською разн або польською rn українською ріжн.
А хто у нас різник усі знамо.
Від чого й походить усім відоме слово на означення бабуїнів, за яке на fb банять касап.
І от я щойно недавно почав вживати ріжний, коли зазнайомився ближче з етимологію цих слів.
Це, власне, приклад того, скільки часу кожен з нас може пізнавати рідну мову.
Бо коли пірнути у мої давніші видання, то назбираться там чимало покручів, таких як між іншим замість до речі, справа в тому замість річ у тім і т.
д.
ще одне слово, яке прибилося до нас від тих самих бабуїнів девяносто, хоча всі класики, а також діяспора вживали девятдесят.
Зокрема й улюблений мовознавець пуристів Іван Огінко.
І це теж мо не таке давн надбання.
Недавно на одному з книжкових сайтів я натрапив на чергове обурення москворотих виразом брати душ.
Мовляв, що це таке Тільки приймати душ Найбільше волала одна вчителька української мови і літератури, яка колись мене звинуватила у мізогінії і сексизмі.
І що ви гадате Вона отримала жваву підтримку таких самих липових мовознавців.
Слово приймати вживаться в дуже конкретних значеннях, як от приймати гостей, пацінтів і т.
д., тому в багатьох інших випадках вживаться брати, взяти або ж відбуваться така заміна приймати ліки заживати, приймати рішення ухвалити.
Фраза брати душ цілком природна для нашої мови і правильна.
Та й у польській мові те ж wzi prysznic.
А ось і наші класики В.
Домонтович Та після сніданку ви самі можете брати душ, Юрій Луцький взяв душ.
Тому й окремі наші перекладачі вживають саме цей вираз, який так обурив учительок Саманта Давнінґ Моя чарівна дружина взяв душ і освоївся в домі, Патрік Ротфусс Імя вітру взяв душ із двадцять нових елірів.
Але вираз прийняв душ всюди переважа.
В перекладах романів Девіда Балдаччі Пасажир потяга о 6.20, Ніколаса Спаркса Записник, Донни Тартт Щиголь і в безлічі інших.
Та й що тут дивуватися, коли знову ж таки безліч авторів і перекладачів не знають про існування слова клямка і вживають бабуїнську дверну ручку.
Хтось може приплете, що клямка галицизм але ні, бо вживали це слово німецького походження наші класики М.
Костомаров, П.
БілецькийНосенко та ін., а зустрічаться воно ще й у Словарь книжной малорусской рчи рукописи XVII вка.
А от в навчальних словниках ріжних мов фігуру лише дверна ручка, бо склепані вони з московських видань.
В перекладах теж повно тої самої дверної ручки Стівен Кінг, Ерін Морґенштерн, Яцек Дукай, Роберт Джордан, Франк Тиль, Ю Несбьо, Донна Тартт і багато інших.
І в українських авторів Сергій Журавльов у всіх його трьох романах, Петро Яценко Магнетизм, Сергій Жадан Інтернат.
Ще одне слово, яке мене денерву, кришка.
Бо нема такого слова в нашій мові, про що засвідчу і словник А.
Кримського Крышка посуды покришка, накривка улья покрівля сундука квашни, гроба віко.
Снять крышку с чего розкрити що, зняти з чого покришку, накривку и т.
д.
Теперь ему крышка тепер йому капут кінець.
В українських виданнях кришка фігуру знову ж таки в тих самих навчальних посібниках і в романах таких авторів, як В.
Кривенко, О.
Гончаров, А.
Санченко, Тетяна Мизнікова, лізавета Восковнюк.
В перекладах переважно харківських видавництв.
Про неукраїнські слова й вирази випічка замість печиво і молочні продукти або гидотне молочка замість набіл писала і Оксана Забужко, і я грішний, але нічого не міняться.
Мабуть, тут варто втрутитися мовному омбудсмену, як втручаться Французька академія зі своїми вимогами, бо випічка не лише в написах на вулицях, а й у книжках.
Якась Вікторія Попін видала вже кілька кулінарних книжок, але всюди в них повно московитської лексики.
Це та випічка, яка здатна принести усмішку на обличчя навіть затятому песимісту, намагаться вона потішити читача, але в мене виклика лише роздратування.
Без випічки не можуть обійтися і Юлія Українець, Оксана Соколова, Олена Айковлева, Анна Шила, Михайло Филипчук, Ірина Славінська і навіть Леся Кравецька з книжкою Львівські пляцки і торти і ще одна львівянка Наталія Матолінець, а також Олена МоренцоваШулик, авторка книжки Смак свободи, за якою знято примітивний фільм про Львів, та безліч інших авторів та перекладачів.
Неіснуючі в нашій мові слова бють усі рекорди.
Пригадую ще з 90х, як доярки і шахтарі обурювалися першою редакцію того, хоч і не досконалого, правопису.
Який не був діяспорним, не був галичанським, а був совтським до 1933 року.
Жодних галичан в тому правописі не помічено, але усіх знищено.
Галичани просто підкорилися і прийняли його правила.
Я міг би ще навести багато прикладів, як хоч би таке невинне слово, як каже, казав витісняться за московським взірцем говорить, говорив.
Але це ж нічого не змінить, правда
Останні новини
більше новин